Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

4. Початок національного відродження в західноукраїнськіх землях.

Початок XIX ст. характеризується розгортанням національно-культурного руху в Західній

Україні. Особливо інтенсивно рух за національне відродження розвивався в Східній Гали-чині.

Діяльність прогресивного історика Дениса Зубрицького сприяла становленню наці-ональної української самосвідомості. І хоч свої праці він не наважився писати українською мовою, головне місце в його наукових працях відведене історії України.

Серед перших учасників національно-культурного відродження в Східній Галичині було багато греко-католиків. 1816р. було організоване «Товариство галицьких греко-католицьких священників». Організатори – Михайло Левицький та Іван Могильницький. Мета товариства – поширення української мови, просвітительська діяльність серед народу.

1833-1837рр. у Львові був створений і діяв напівлегальний лігературно-просвітительський

гурток «Руська трійця». Учасниками його були студенти духовної семінарії й університету.

Фундатори гуртка – викладачі Львівської семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Мету своєї діяльності члени «Руської трійці» бачили у поширенні української мови, застосуванні її в усіх сферах громадського життя.

Члени гуртка “ходили в народ”, записували народні пісні, звичаї, вислови. Цікаву подо-рож по Галичині і Буковині здійснив Я.Головацький; по Закарпаттю – І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права.

Апогеєм діяльності «Руської трійці» було видання 1837р. у м.Пешті ( Угорщина) альма-наху «Русалка Дністрова». У ньому були вміщені науково-історичні, публіцистичні тво-ри,народні пісні, думи, казки. Але поширити «Русалку Дністрову» не вдалося через те, що на

видання був накладений арешт (поширено було усього 250 примірників). Я. Головацький, І.Вагилевич, М.Шашкевич були притягнуті до відповідальності як державні злочинці. На до-питах вони гідно захищали українську культуру, мову.

5. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях.

Навесні 1848р. відбулася революція в Австрійській імперії. Імператор Фердинанд І обіцяв запровадити конституцію, провести реформи.

Революційні події призвели до посилення національно-визвольного руху в західно-українських землях. 2 травня 1848р. українська інтелігенція й уніатське духовенство створили у Львові політичну організацію – Головну Руську Раду (ГРР) на чолі з відомими церковними діячами Г.Яхимовичем і М.Куземським. Рада взяла на себе функції уряду на Галицьких землях (були утворені відділи освіти, фінансів, селянських справ).

Головна Руська Рада домагалася поділу Галичини на Західну (польську) і Східну (україн­ську), до складу котрої адміністративно увійшли б Північна Буковина і Закарпаття.

Імперська влада, боячись подальшого зростання національно-визвольного руху в Гали-чині, надала місця у Віденському рейхстазі (парламенті) депутатам від українців. У липні 1848р. рейхстаг почав свою роботу. Від Східної Галичини було обрано 25 депу­татів, від Буковини – 7. Активними захисниками інтересів українців були депутат Л.Кобилиця та Й.Капущак.

Український національно-визвольний рух досяг значних успіхів у культосвітній діяль-ності: стала виходити українська газета «Зоря Галицька», почалося будівництво Народного будинку у Львові; була створена кафедра української мови і літератури (очолив Я.Голо-вацький) при Львівському університеті; відкриті народні клуби, крамниці для продажу книг тощо.

Але радикально налаштовані студенти, робоча молодь спробували збройним шляхом до-могтися докорінних змін. Тому в ніч із 1 на 2 листопада 1848 р. у Львові спалахнуло збройне повстання. Повстання було придушене. На території Галичини запроваджено військовий стан.