- •Тема: Найдавніші часи в історії України. Східні слов’яни. План
- •1. Предмет, завдання курсу.
- •2. Джерела та історіографія.
- •3. Первісні люди на території сучасної України.
- •4. Родоплемінний лад.
- •5. Кіммерійці. Скіфи. Сармати.
- •6. Грецькі колонії у Північному Причорномор’ї.
- •7. Східні слов’яни.
- •...Й суспільний устрій.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема: Київська Русь та її місце в історії людства. План:
- •1.Виникнення Київського князівства.
- •2.Етимологія понять “Україна ”, “Русь ”, “Мала Русь”.
- •3.Концепція походження держави та її назви
- •4.Українська національна символіка.
- •Українська народна символіка
- •5.Політична система.
- •6. Політика київських князів.
- •7. Історичне значення Київської Русі.
- •Питання до самоконтролю
- •1. Причини роздробленості. Організація влади.
- •2. Монголо-татарська навала на українські землі.
- •3. Галицько-Волинська держава.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої План:
- •1. Стан українських земель XIV ст.
- •2. Утворення Великого князівства Литовського.
- •3. Особливості соціально-політичного стану українських земель
- •4. Початок зближення Литви та Польщі.
- •5. Люблінська унія
- •6. Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •7. Берестейська Церковна унія 1596р.
- •8. Козацько-селянські і народні рухи к.Xvі - xvіі ст.
- •9. Культура України xvі – поч. Xvіі ст.
- •Питання до самоконтролю
- •1. Причини виникнення українського козацтва:
- •2. Виникнення Запорозької Січі.
- •3. Устрій Січі.
- •4. Реєстрове козацтво.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України.
- •3. Повстання на Січі. Військові дії 1648-1653 років.
- •4. Утворення Української гетьманської держави.
- •5. Переяславська Рада. Березневі статті.
- •6. Українська козацька держава другої половини XVII століття.
- •1. Гетьман і.С.Мазепа, його внутрішня і зовнішня політика.
- •2. Україна після Полтавської битви (підсумки):
- •3. Еміграція українців.
- •4.Кирило Розумовський – останній гетьман України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема: Українські землі першої половини хіх сторіччя. План.
- •1.Занепад кріпосництва та зародження ринкових відносин.
- •2.Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •Ловну свою мету освічене українське дворянство вбачало в національно-культурному відродженні України, зростанні національної самосвідомості українського народу.
- •3. Кирило-Мефодіївське братство.
- •4. Початок національного відродження в західноукраїнськіх землях.
- •5. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях.
- •1851 Р. Була ліквідована Головна Руська Рада.
- •Питання до самоконтролю
- •1. Скасування кріпацтва.
- •1. Реформи 60-70-х років.
- •3. Антиукраїнська політика царизму.
- •4. Український культурно-національний рух.
- •5. Суспільно – політичний рух в Західно-Українських Землях.
- •6. Виникнення українських політичних партій.
- •Питання до самоктролю
- •1.Розвиток капіталізму.
- •2. Революція 1905 –1907 років в Україні.
- •4.Україна в роки Першої світової війни.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема: Боротьба за відновлення державності українського народу
- •Т.І. Доба Центральної Ради (березень 17-поч.18рр.) План
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії.
- •2. Утворення Центральної Ради
- •3.Діяльність Центральної Ради. Універсали Центральної Ради.
- •4.Берестейська угода.
- •5.Поразка Центральної Ради. Причини.
- •Т.Іі. Становище України 1918р. План
- •1.Прихід до влади гетьмана п.Скоропадського.
- •2.Внутрішня й зовнішня політика гетьмана.
- •3.Падіння гетьманату. Утворення Директорії.
- •4.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
- •5.Акт Злуки
- •22 Січня – День Соборної Укр
- •Т.Ііі.Директорія. Прихід до влади більшовиків. Підсумки боротьби українського народу за незалежність 1917-1920рр. План
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Директорії.
- •2.Політика більшовиків в Україні.
- •3.Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність 1917-1920рр.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема: Міжвоєнний період в історії українського народу План
- •1. Україна у роки нової економічної політики.
- •3. Українізація
- •4. Індустріалізація.
- •5. Колективізація сільського господарства.
- •6. Голодомор 1932-1933рр.
- •7. Сталінський терор в Україні.
- •8. Розстріляне Відродження.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема : Західна Україна у 20-30-х роках хх ст. План:
- •2. Політичні партії, їхня діяльність.
- •1. Соціально – економічне й політичне становище.
- •3. Проголошення оун «Акта відновлення державності України».
- •4. Наслідки Мюнхенської угоди для Закарпаття.
- •Питання до самоконтролю
- •1.Україна у планах тоталітарних режимів.
- •2.Радянізація західних областей України.
- •3.Україна напередодні радянсько-німецької війни.
- •4.Напад Німеччини на срср. Фашистська окупація України.
- •5. Рух Опору на території України.
- •7.Визволення України Радянською Армією. Закінчення Другої світової війни.
- •8. Підсумки війни.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема: Україна у складі срср 1945-1985рр. План.
- •1. Відбудова зруйнованого господарства.
- •2.Радянізація західних областей України.
- •3. Депортація кримських татар.
- •4.Україна в умовах десталінізації, економічний розвиток.
- •5. Дисидентський рух в Україні.
- •Проти дисидентів влада застосувала репресії. Форми переслідування дисидентів були різні:
- •6. Україна в період загострення кризи радянської системи.
- •Основні сфери прояву кризи радянської системи Криза в економіці:
- •Політико-ідеологічна криза радянської системи:
- •Криза в культурі:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Перебудова й Україна.
- •Погіршення економічної ситуації в Україні наприкінці 80-х рр. Характеризувалося тим, що:
- •Сутність політики гласності:
- •2. Активізація суспільно-політичного життя: в цей час в Україні з’явились нові громадські об'єднання:
- •3.Проголошення незалежності України. Спроба державного перевороту в срср і Україна
- •4.Україна в умовах незалежності.
- •Але мали місце чималі труднощі у створенні національної економіки (1991-1994 рр.).
- •Питання до самоконтролю
3. Проголошення оун «Акта відновлення державності України».
Десятиліттями радянська історіографія зображувала ОУН як антинародну, зрадницьку організацію, що перебувала на службі гітлерівських окупантів і тому заслуговує лише на презирство й ненависть.
Організація Українських Націоналістів, зокрема, та її частина, яка йшла за Андрієм Мельником, котрий заступив місце керівника ОУН Євгена Коновальця після вбивства останнього в Голландії 1938 р., у перші дні війни покладала певні надії на Німеччину. Оунівці виходили з того, що більшовизм був спільним ворогом як ОУН, так і націонал-соціалістів, і проти нього вони можуть діяти спільно.
Більшість же членів ОУН була невдоволена курсом Мельника на зближення з гітлерівцями. Цю частину очолив Степан Бандера, – з 1933 р. голова ОУН на західноукраїнських землях. У вересні 1939 р. після вторгнення Німеччини в Польщу, він вийшов з польської тюрми, до якої був ув’язнений ще 1935 р. Степан Бандера, не відкидаючи можливості співпраці з німцями, виступав за утворення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись в основному, на сили і можливості українського народу.
Таким чином, ОУН напередодні радянсько-німецької війни розкололася на дві фракції: прибічників С.Бандери – ОУН-Б, яких називали бандерівцями, і прибічників А.Мельника – ОУН-М, або мельниківців. Між фракціями склалися напружені стосунки, які нерідко виливалися в жорстоку міжусобну війну. Ця обставина відволікала сили ОУН від боротьби за досягнення спільної мети – незалежності України.
Нацистське керівництво Німеччини, відкидаючи ідею української державності, разом з тим погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі з Червоною Армією. Зокрема, воно погодилося на комплектування з батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд», Легіону українських націоналістів, особовий склад якого планувалося використати при проведенні диверсійних операцій на радянських територіях. Зі свого боку, ОУН-Б у цих військових частинах вбачала ядро майбутньої української армії.
Перші дні війни засвідчили безпідставність надій на досягнення самостійності з допомогою Німеччини. Ввечері 30 червня, відразу ж після відступу радянських військ зі Львова, скликані керівниками ОУН-Б при підтримці «Нахтігалю» Українські національні збори, прийняли рішення відновити державну незалежність України, та сформувати національний уряд (Українське державне управління), прем’єром якого став Ярослав Стецько, один із провідних діячів ОУН. «Акт проголошення відновлення Української держави» й благословення митрополіта Андрія Шептицького були широко обнародовані, в тому числі й через львівську радіостанцію.
Однак вище партійно-державне керівництво нацистської Німеччини відмовилося підтримати проголошення української держави. 9 липня 1941 р. уряд Стецька був розігнаний. Неодноразові спроби ОУН порозумітися з гітлерівцями, здійснювані після розгрому уряду, не увінчались успіхом.
Тяжке враження на ОУН справило розчленування українських земель, відмова окупантів відновити в Україні право приватної власності, розпустити колгоспи. Напруження зростало і
15 вересня 1941 р., за наказом Гітлера були ув’язнені С.Бандера і Я.Стецько, а також деякі члени уряду. Тоді ж окупанти заарештували близько 300 членів ОУН, а 15 керівних діячів організації розстріляли. Пізніше в Освенцімі було замордовано двох братів С.Бандери. Ці репресії вплинули на настрої в батальйонах «Роланд» і «Нахтігаль», і вони відмовилися виконувати німецькі накази.
Через деякий час ці частини було розпущено, а їх українських офіцерів – заарештовано. ОУН перейшла до саботажу політики нацистських властей і підготовки власних збройних сил для боротьби з окупантами, розширення підпільної мережі.
