4. Родоплемінний лад.

Для всіх членів роду була спільна праця (спочатку не було і розподілу за статтю, й брати участь в загальній роботі доводилося з достатньо раннього віку), спільне майно.

Етапами розвитку людського суспільства були:

І. Людське стадо. II. Родова община. III. Сусідська община.

На чолі роду і племені стояли старійшини. На час війни обиралися вожді. На загальних зборах вирішувалися найважливіші питання життя суспільства.

5. Кіммерійці. Скіфи. Сармати.

Кіммерія. IX – VII століття до нашої ери.

Територія: від Дністра до Дону, частина північного Криму, Таманський і Керченський пів-острови.

Кіммерік – місто на Керченському півострові.

Заняття: скотарство, в басейнах рік – землеробство. Знаряддя праці і зброя – з бронзи й заліза. Скловиробництво.

Племінні союзи на чолі з царями. Здійснювали походи на Близький Схід – в Ассірію, Урарту, Лідію.

Таврика. IX – I століття до нашої ери.

Територія: південний Крим (таври – корінне населення).

Заняття: землеробство, скотарство (відповідно до рельєфу місцевості), рибальство на узбережжі.

Скіфія. VII - III століття до нашої ери.

Територія: Північне Причорномор’я, частина Криму. Прийшли з глибин Азії.

Поділ суспільства: воїни, жреці, рядові общинники (землероби і скотарі). Мали священні атрибути: воїн – бойова сокира, жрец – чаша, общинники – плуг з ярмом.

Найгрунтовнішу характеристику та опис життя і побуту скіфів полишив нам Геродот.

Скіфи – войовничий народ, який вів постійні війни.

Сарматія. III століття до нашої ери – III століття нашої ери.

Територія: Північне та Східне Причорномор’я. Прийшли з Волги.

Заняття: скотарство, полювання, рибальство – кочовики; землероби – на рівнинах і в долинах річок Дону, Дніпра, Дунаю. Ремесла. Торгівля (китайський шовк, кавказський кришталь, напівкоштовне каміння з Ірану та Індії). Основні продукти харчування: м’ясо, молоко, сир.

6. Грецькі колонії у Північному Причорномор’ї.

З’явилися в середині VII століття до нашої ери.

Територія: там, де була вода для пиття, зручний порт, місцевість, яку було б зручно захищати.

Причини виникнення колоній: шукали вільних земель, ринків збуту, вигідних партнерів для торгівлі, притулок після поразок у політичній боротьбі в Елладі.

Міста – добре укріплені фортеці. Житлові будівлі розміщувалися кварталами; у центрі міста – центральна площа – агора´ (тут відбувалися збори, церемонії, торги, гуляння). Навколо агори – будівлі органів управління, лавки для торгів, суди, гімназії; тут же теменоси (спеціальні обкладені стінами священні ділянки), де знаходилися храми, святилища, жертовники, священні дерева, державна скарбниця.

Одне з перших міст – Ольвія (“Щаслива”); VI-V століття до н. е. виникли: Херсонес, Пантікапей, Тіра, Теодосія, Танаіс, інші.

Грецькі міста були державами-республіками.

Заняття: хліборобство, виноградство, винокуріння, садівництво; різноманітні ремесла, торгівля з місцевими племенами та Грецією.

Рабовласництво.

Протягом III-IV століття під ударами готів та гуннів припиняють своє існування.