4. Утворення Української гетьманської держави.

В ході Визвольної війни українського народу виникла Українська козацька держава, історичною передумовою якої була козаччина. XVІст. сформувалося козацтво, як окремий стан суспільства. Зразком організації державного життя була запорозька Січ.

УПРАВЛІННЯ НА ЗАПОРОЖЖІ : ЗАГАЛЬНА КОЗАЦЬКА РАДА:

Гетьман Козацька старшина

(кошовий отаман)

СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО

Полки

Сотні

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ НА СІЧІ

територія герб прапор печатка

Таким чином, запорозьке військо з його чіткою структурою організації стає однією з істо-ричних передумов виникнення Української держави – гетьманщини.

За Зборівським договором Річ Посполита визнавала існування Козацької України у межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній

та свободу існування православної церкви.

Зборівською угодою (18 серпня 1649р.) передбачалось:

1) 40 тисяч реєстровців.

2) На території Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини мали право жити лише православні.

3) Справа про унію мала бути вирішена сеймом.

4) Київський митрополит ставав членом сейму.

5) Амністія православній шляхті з поверненням конфіскованого майна.

6) Єзуїтам заборонялось засновувати єзуїтські школи в Києві.

1649-1650 рр. – Б.Хмельницький займається розбудовою держави. Невдовзі всі стани й соціальні групи визнали державне керівництво козацької старшини. Зберігалося самовряду- вання в межах громад ( церковне, сільське, міське ).

Складові частини державності:

1) Держава передусім мала свої чітко визначені кордони („козацьку лінію”), столицею геть-манщини стає Чигирин.

2) Герб – герб Війська Запорозького (прапор не утвердився – лише прапори окремих військових підрозділів і міст).

4) Територіальний поділ – на полки (1649р. – 16, потім більше) й сотні (10 - 20 у полку).

5) Головний орган влади – Генеральна рада. Збиралась, як правило, 2 рази на рік:

1. На Різдво (січень, 7). 2. На Покрову (жовтень, 14).

Функції держави:

а) внутрішні: адміністративне управління, захист кордонів, утримання в підпорядкуванні владі всього населення,

б) зовнішні: дипломатичні зносини.

Генеральна військова Рада 1649-1750: козаки, міщани, селяни: - вибори гетьмана, - політичні рішення. ( поступово втратила значення)

Г ЕТЬМАН законодавча, виконавча, судова влада, зовнішні зносини

Генеральна військова канцелярія: очолює Генеральний писар (військова та цивільна влада ).

Генеральна старшина – керівний орган державного управління.

Генеральний Військовий Суд: Генеральні судді (2 чоловіки), Генеральна старшина.

ПОЛК

Полковий суддя Полкова канцелярія Полкова старшина

Сотня

.

Таким чином ми бачимо, що, в результаті реалізації умов Зборівського договору, українська нація спромоглася відтворити свою державність, втрачену під час феодальної роздробленості і монголо-татарської навали.