Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

1. Соціально-економічне і політичне становище України.

Після придушення селянсько-козацьких повстань 20-30-х років XVIIст. в Україні настав

десятилітній період затишшя. Польська шляхта і магнати багатіли. Українські селяни, міщани й козаки бідніли. Збільшувалась кількість фільварків (фільварок – багатогалузеве с/г), поширювалась оренда землі середньою шляхтою. Зростали повинності селян: панщина становила 5-6 днів на тиждень, впроваджувались додаткові с/г роботи, збільшувалися податки.

Пани створювали загони гайдамаків для покарання селян. При цьому селяни мали 5-7 десятин землі, що ледь вистачало на життя. Утворювалися слободи, які мали пільги на 10-15 років (слобода – поселення селян). Безправними залишались міста. Порушувалися права козацтва.

2. Причини війни:

Вибух 1648 року був закономірним. Посилювався релігійний, національний гніт право-славних українців з боку Речі Посполитої.

Неможливо було знайти законного захисту від свавілля польської шляхти.

Посилювалося і соціальне (феодальне) гноблення.

За своїм характером ця війна була національно-визвольна, антифеодальна.

Її рушійними силами виступили:

– селяни, помірковані кола:

– міщани (біднота), – заможне козацтво,

– козацькі низи, – міська заможна верхівка,

– частина нижчого духовенства; – українська шляхта,

– середнє православне духовенство.

3. Повстання на Січі. Військові дії 1648-1653 років.

Січень 1648 року – обрання Б.Хмельницького гетьманом на Січі.

6-8.05.1648 – битва під Жовтими Водами: 6 тисяч – поляків, 9 тисяч – козаків і татар; кілька тисяч реєстрових козаків, посланих на допомогу полякам, перейшли на бік повстанців. Командуючі 20-тисячною головною силою поляків М.Каліновський та М.Потоцький зали-шили вигідні позиції під Корсунем і почали відступати. Неподалік попали у засідку і були розбиті (козацькі сили зросли на 15 тисяч ).

15-16.05. 1648 р. – битва під Корсунем. Б.Хмельницький захопив обох командувачів, 80 великих вельмож, 127 офіцерів, 520 жовнірів, 41 гармату. Після цього Б.Хмельницький зупинився під Білою Церквою, зосередившись на створенні дисциплінованої армії. Ядро становили 16 козацьких полків. Із добровольців формувалися нові частини. Під кінець літа українська армія налічувала 80-100 тис. Із них регулярне козацьке військо – 40 тисяч. Поляки за цей час мобілізували 32 тисячі шляхти і 8 тисяч німецьких найманців.

13.09.1648 р. – битва під Пилявцями, в якій Б.Хмельницький здобув перемогу.

Жовтень-листопад – облога Львова, взяли викуп, підійшли до польської фортеці Замостя. Тут стало відомо, що королем обрано Яна Казиміра. Новий король запропонував перемир’я. Б.Хмельницький повернувся в Україну.

Весна 1649р. – війна спалахнула з новою силою. Наступ поляків на Галичині, вторгнення на Поділля.

Серпень 1649р. – оточення польських військ Яреми Вишневецького під Збаражем, оточення Яна Казимира, який поспішав на допомогу, під Зборовим. Коли здавалось, перемога вже була на боці козаків, їх зрадили татари, що виступали як союзники козаків. Б.Хмельницький був вимушений підписати Зборівський договір.

1651 р. – новий етап війни: битва під Берестечком(18.06.) – на початку битви польська армія мала 130 тис. поляків, 20 тис. німецьких найманців; українська армія – 100 тис. українців, 50 тис. татарської кінноти.

Але в переломний момент татари кинули поле бою та ще й захопили Б.Хмельницького, вимагаючи за нього викуп. 28.09.1651р. було укладено Білоцерківський мир за яким влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство йому заборонялося вести самостійну зовнішню політику. У квітні 1652 р. – битва під Батогом – перемога над 30-тисячним військом поляків.