Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

1. Реформи 60-70-х років.

1864 р. була проведена земська реформа. Створювалась система місцевого самовряду-вання. На Лівобережній Україні створено 6 губернських і 60 повітових земських управ. На Правобережній Україні земське самоврядування було запроваджено 1911 р. Органи само-врядування у земських управах: губернські земські збори. Виконавчі органи – губернські та повітові земські управи. Вибори відбувалися за майновим цензом на три роки.

Земства займалися організацією медичної допомоги, розвитком освіти, пошти, збирали статистичні дані, упорядковували дороги.

1864 р. була здійснена судова реформа. На відміну від станового і закритого суду ввели позастановий відкритий, незалежний суд. Вводились присяжні. Суд відбувався за участю двох сторін: захисту та обвинувачення. Було створено три судові палати: Київська, Хар-ківська та Одеська. Вироки, винесені без участі присяжних, могли бути оскаржені в судових палатах. Був створений інститут мирових суддів, які розв’язували дрібні справи. Касаційні функції виконував сенат.

1864 р. почали реформу освіти. За «Положенням про початкові народні училища”» запровадили єдину систему початкової освіти. У галузі середньої освіти створювали кла-сичні чоловічі та жіночі гімназії. Плата за навчання була дуже високою. Право вступати до університету мали випускники лише класичних гімназій. Випускники реального училища мали право вступу до вищої технічної школи. Випускники жіночої гімназії прав на вступ не мали.

1865 р. здійснена реформа цензури. Були створені спеціальні органи цензури.

1870 р. проведена міська реформа. В усіх містах України створювали міські думи. Вибори проводили на основі майнового цензу. Виконавчий орган думи – міська управа, на чолі якої стояв голова. Міські управи відали господарством міста.

Відбулася і військова реформа (1864-1883 рр.). В Україні утворено три військові округи: Київський, Одеський, Харківський. Реформа значно змінила армію. Почав діяти новий військовий статут. Загальна військова повинність (строк служби 6 років, на флоті – 7) замінила рекрутський набір і службу протягом 25 р. Дворянство, духовенство звільнялись від служби. Відкрито військові училища і гімназії, юнкерські училища.

Проведено фінансову реформу (1860-1864 рр.). Створено державний банк, введено єди-ний державний ревізійний центр, акцизне обкладання спиртних напоїв, збільшено податки на товари масового споживання, створено єдині державні каси, що зосереджували в своїх руках усі прибутки і витрати держави.

Реформи 60-70-х рр. були обмеженими, непослідовними і половинчастими, але вони створили умови для економічного та політичного розвитку країни в нових умовах. Розвивалась промисловість, торгівля, зростали міста і міське населення, сільське населення залучалося у промисловість.

3. Антиукраїнська політика царизму.

В II половині XIX століття російський царизм проводив в Україні політику жорсткого національного гноблення. Вбачаючи в українському національному русі, що активізувався в цей період, загрозу імперії, царат піклувався, щоб цей рух не став масовим. Для цього потрібно було насамперед зупинити культурно-просвітницькі заходи української інте-лігенції.

1) 12.06.1862 рік – цар Олександр II видав „висачайшеє повєлєніє” про повсюдне за-криття недільних шкіл, бо вони були відкриті „під впливом і за участю осіб, які мали завданням потрясіння держави”.

2) Заборона перекладу на українську мову «Євангелії», зробленого Пилипом Мора-чевським. Спеціально утворена комісія Синоду винесла остаточне рішення: визначити рукопис небезпечним і шкідливим (спочатку рукопис було видано на розгляд цензурі). 18.07.1863 р. – міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав і розіслав у всі українські губернії циркуляр (розпорядження), яким суворо заборонялося друкування книг українською мовою, саме ж навчання українською мовою визначалось як політична пропаганда, а ті, хто за це брався, обвинувачувались „у сепаратистських задумах, ворожих Росії й погибельних для Малоросії.

3) Імператорський Емський указ (або закон Юзефовича) 18.05.1876 р.: заборона не лише друкувати в Україні, а завозити й з-за кордону літературу українською мовою; заборона на українські вистави, концерти українських пісень і декламацій.

4) Саму назву „Україна” у друкові було змінено цензурою на „Малоросія”.

Аналогічна ситуація склалася в західно-українських землях:

– викладання німецькою, польською, румунською, угорською мовами,

– конфіскація українських підручників й сувора цензура,

– заборона подавати в офіційні установи ділові папери українською мовою,

– зміна географічних назв на польські, німецькі, румунські, угорські.