3. Методи емпіричного пізнання.

Пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. У науковому пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоре­тичний. Емпіричний – це такий рівень знання, зміст якого в основному, одержано з досвіду, підданого деякій раціональній обробці, сформульованого певною мовою. На емпіричному рівні здійснюється спостереження об'єктів, фіксу­ються факти, проводяться експерименти, встановлюються емпіричні співвідношення та закономірні зв'язки між окремими явищами. Характерною особливістю цього рівня є те, що він включає в себе контакт дослідника з предметом з допомогою органів відчуттів або приладів, що їх доповнюють, дає знання зовнішніх, видимих зв’язків між явищами. Вершиною емпіричного знання є фіксація повторення явищ без пояснення причин. Практичне застосування знання, одержаного на емпіричному рівні, обмежене. Воно є початковим, вихідним для побудови теоретичного знання. На цьому рівні дуже важко, а іноді і неможливо визначити ступінь загальності та застосованості одержаного знання. На емпіричному рівні осягаються лише явища, а не сутність.

Метод (від гр. methodos – шлях дослідження) – спосіб організації освоєння дійсності, який обумовлено закономірностями відпо­відного об'єкта. Сукупність правил, прийомів пізнання і перетворення дійсності.

Методи емпіричного пізнання:

Спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Аби бути плідним, спостереження мас відповідати таким вимогам: завчасному задуму, планомірності; цілеспрямованості, активності, систематичності. Спостереження дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень.

Порівняння – процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам. Вимоги: можуть порівнюватися тільки такі явища, між якими можлива деяка об'єктивна спільність; порівняння має здійснюватися за найважливішими щодо конкретного завдання рисами.

Вимірювання – визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Передбачає наявність об'єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання. Розвинулося з порівняння, проте воно – більш потужний і універсальний пізнавальний засіб.

Експеримент – метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості. Переваги: можна вивчати явище «у чистому вигляді», звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес; можна дослідити властивості об'єктів; можна проводити досліди стільки разів, скільки це потрібно.

Методи, що застосовуються як на емпіричному так і на теоретичному рівнях:

Абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника.

Аналіз і синтез. Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини (природні елементи об'єкта або його властивості і відношення). Синтез, навпаки, припускає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Індукція та дедукція. Дедукція – розумова конструкція, в якій висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому.

Моделювання – метод, котрий ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об'єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі поділяють на два види: матеріальні й ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і т.ін. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп'ютерна програма тощо.