72. Сучасна практична філософія. Проблема взаємин етики, політики, економіки.

Практична філософія – розділ філософії, на межі етики, політичної філософії та антропології. Цінність ПФ полягає насамперед у дослідженні та обґрунтуванні центральних концептів теорії справедливості, комунікативної дії тощо. Наприклад, обґрунтування принципів, без яких не можливо обійтися у суспільній царині, зокрема принципів демократії.

До наукового вжитку поняття ввів Кант. Його практика – це вільні моральні дії та вчинки особи, спрямовані на реалізацію свідомо встановленого нею для себе морального закону. Кантова практична філософія – це філософія моралі і моральності, тобто – етика. Епоха Маркса, Ніцше, Фрейда – епоха глибокої кризи етичної проблематики взагалі. Однак вже в кінці ХІХ–початку ХХ ст. вона починає знову привертати увагу філософів, передусім у межах неокантіанства (Лібман, Ланге, Коген, Наторп, Касірер, Віндельбанд, Ріккерт, ін). Втрата неокантіанства своїх позицій в 30-40 роки ХХ ст., призвела і до згасання інтересу до практичної філософії. Знаковою подією для відновлення цього інтересу стало видання в Німеччині на початку 70-х років ХХ століття збірника за редакцією М.Ріделя під назвою „Реабілітація практичної філософії”. Сьогодні тема практичної філософії розробляється в багатьох західних країнах, але найбільшою мірою – у Німеччині. При цьому одним з найвпливовіших напрямів сучасної західної практичної філософії є комунікативна філософія (К.-О.Апель, Ю.Хабермас, Д.Бьолер, В.Кульман, П.Ульріх та ін.). В Україні найбільшої популярності як фахівець з питань комунікативної практичної філософії набув А.М.Єрмоленко, який є, зокрема, автором підручника „Комунікативна практична філософія” (1999). З кінця 2000 року у Києві за рекомендацією Інституту філософії НАН України, виходить науковий журнал „Практична філософія”.

Визначальною для практичної філософії є проблема співвідношення „людина – природа”. Кантові морально-практичні засади відносин „людина-людина” перейшли у суб’єкт-суб’єктні відносини „людина-природа”. Зрозуміло сьогодні, що природа не є об’єкт, вона є рівноцінний з людиною, а то й більш довершений за неї суб’єкт. Вона вже не може розглядатися як засіб, а тільки як мета. Це і є основний зміст сучасної практичної філософії. Відносини „людина–природа” слід розглядати в контексті взаємодії, діалогу. Прагнучи досконалості відносин з Природою, суспільний суб’єкт робить об’єктом практичної філософії дію, пов’язану з мораллю, тобто дію, що передбачає взаєморозуміння, інтерпретації, діалог.

Практична філософія не тільки намагається обґрунтувати моральні принципи, а й їх застосування до конкретних форм людського буття – економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Дуже важливим є питання – як приборкати експансію цілераціональності? В усіх науках відбувається апеляція до етики. Обговорюються питання про способи розв'язання етичних проблем у різноманітних сферах суспільства – політика, господарство, медицина, екологія, техніка тощо. Наскільки ці системи мають узгоджуватись із етичними принципами? Зокрема, в сфері політики виникає питання, наскільки політик в своїй (цілераціональній) діяльності має керуватись морально-етичними приписами, наскільки держава потребує моральної легітимації? У сфері господарства, яке керується ринковими "імперативами", виникають питання про "справедливу ціну", "справедливий розподіл народного багатства".

Важлива проблема відповідальності економічної, політичної, екологічної тощо. Екологічні проблеми, розвиток міжнародних відносин на мирній основі, роззброєння, подолання економічної відсталості, ліквідація соціальної несправедливості, голоду і злиднів; раціональне використовування ресурсів тощо. Та проблема відповідальності перед майбутніми поколіннями. Якою ми залишимо планету? Чи не вичерпаємо природні ресурси? Чи не знищимо її забрудненням? Як вирішимо проблеми глобальної екологічної кризи і пов'язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми. Постійна хімізація життя людей. Відповідь на ці найважливіші питання сьогодення лежить у нормальному функціонуванні громадянського суспільства.