- •Питання
- •1. Суспільно-історичний характер філософії. Витоки і спрямованість філософського знання.
- •2. Екзистенціалізм: вихідні ідеї та еволюція.
- •3. Методи емпіричного пізнання.
- •4. Методологічна та аксіологічна функція філософії
- •5. Проблематика неотоміської філософії
- •6. Методи теоретичного пізнання.
- •7. Своєрідність філософії древності.
- •8. Ж.П.Сартр "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •9. Теорія та факт в науковому пізнанні
- •10. Вплив Платона та Аристотеля на долю світової філософії
- •11. Основні ідеї роботи т.Куна "Структура наукових революцій".
- •12. Проблема як форма наукового пізнання.
- •13. Місце і роль ранньохристиянської філософії
- •14. Ортега-і-Гассет. Тема нашого часу.
- •15. Метод в науковому пізнанні. Метод і методологія.
- •16. Схоластика та містицизм в філософії європейського середньовіччя.
- •17. "Філософія критичного раціоналізму" к.Поппера.
- •18. Роль культури в людській життєдіяльності.
- •19. Антропоцентризм філософії Відродження.
- •20. Д.Чижевський про особливості української ментальності та філософії
- •21. Мова як феномен спілкування та культури.
- •22. Раціоналізм та емпіризм в філософії Нового часу.
- •23. Філософія фрейдизму та неофрейдизму.
- •24. Культура та цивілізація.
- •25. Проблема людини в філософії Просвітництва.
- •26. Філософська герменевтика про діяльність та комунікацію.
- •27. Природа та роль моральних цінностей.
- •28. Гуманістична спрямованість філософії г.Сковороди.
- •29. Життєвий світ та буття людини.
- •30. Соціальні функції релігії
- •31. Фундаментальний вплив Канта на еволюцію філософського мислення
- •32. Екзистенціаліська та субстанціаліська інтерпретація природи людини.
- •33. Функції права в соціальних відносинах та житті особи.
- •34. Об'єктивний ідеалізм філософії Гегеля: особливості методу та системи.
- •35. Філософські варіанти розуміння відношення людини до природи.
- •36. Мистецтво в житті суспільства та особи.
- •37. Антропологічний матеріалізм філософії Фейєрбаха.
- •38. Роль матеріальної діяльності людей в суспільному житті.
- •39. Необхідність і свобода в суспільно-історичній діяльності.
- •40. Проблема відчуження в філософії марксизму та матеріалістичне розуміння історії
- •41. Економічна антропологія а.В.Чаянова.
- •42. Ідеологія та утопія.
- •43. Доктринерський та гуманістичний варіанти філософії марксизму XX сторіччя.
- •44. Соціальні відносини в людській життєдіяльності.
- •45. Глобальний характер сучасної життєдіяльності та етика відповідальності.
- •46. Вихідні позиції екзистенціаліської філософії с.К'єркегора.
- •47. Життєдіяльність та свідомість
- •48. Реальності та ілюзії суспільного прогресу.
- •49. Світ як воля та уявлення в концепції а.Шопенгауера.
- •50. Свобода та творчість в людському бутті.
- •51. Концепції індустріального та постіндустріального суспільства.
- •52. І.Франко: "Що таке поступ".
- •53. М.Вебер про роль духовних чинників в економічній діяльності
- •54. Поняття розвитку в концепціях Гегеля та марксизму.
- •55. Філософія життя ф.Ніцше.
- •56. Гроші як елемент соціальних відносин в концепції г.Зіммеля.
- •57. Особливості екзистенціаліської версії діалектики.
- •58. Еліта та народ в концепції д.Донцова.
- •59. Соціально-практична природа пізнання.
- •60. Діалектика в інтерпретації Франкфуртської школи соціальної філософії
- •61. Нація, держава та культура в контексті осмислення української історії
- •62. Суб'єкт та об'єкт пізнання.
- •63. Історичні форми спільнот.
- •64. "Філософія серця" п.Юркевича біля витоків російського християнського персоналізму
- •65. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •66. Ринок як всезагальна модель людських відносин в соціальній філософії ф.Фон Хайєка.
- •67. Основні ідеї "філософії свободи" м.Бердяєва.
- •68. Роль та функції традицій в пізнанні та бутті людини в умовах науково-технічної цивілізації
- •69. Поняття істини: можливості різноманітних філософських підходів.
- •70. Основні ідеї та еволюція позитивіської філософії
- •71. Єдність чуттєвості та інтелекту в пізнавальній діяльності
- •72. Сучасна практична філософія. Проблема взаємин етики, політики, економіки.
- •73. Феноменологічна філософія е.Гуссерля про "кризу європейської науки".
- •74. Розуміння як пізнавальна проблема.
- •75. Філософська антропологія про походження і місце людини в світі.
72. Сучасна практична філософія. Проблема взаємин етики, політики, економіки.
Практична філософія – розділ філософії, на межі етики, політичної філософії та антропології. Цінність ПФ полягає насамперед у дослідженні та обґрунтуванні центральних концептів теорії справедливості, комунікативної дії тощо. Наприклад, обґрунтування принципів, без яких не можливо обійтися у суспільній царині, зокрема принципів демократії.
До наукового вжитку поняття ввів Кант. Його практика – це вільні моральні дії та вчинки особи, спрямовані на реалізацію свідомо встановленого нею для себе морального закону. Кантова практична філософія – це філософія моралі і моральності, тобто – етика. Епоха Маркса, Ніцше, Фрейда – епоха глибокої кризи етичної проблематики взагалі. Однак вже в кінці ХІХ–початку ХХ ст. вона починає знову привертати увагу філософів, передусім у межах неокантіанства (Лібман, Ланге, Коген, Наторп, Касірер, Віндельбанд, Ріккерт, ін). Втрата неокантіанства своїх позицій в 30-40 роки ХХ ст., призвела і до згасання інтересу до практичної філософії. Знаковою подією для відновлення цього інтересу стало видання в Німеччині на початку 70-х років ХХ століття збірника за редакцією М.Ріделя під назвою „Реабілітація практичної філософії”. Сьогодні тема практичної філософії розробляється в багатьох західних країнах, але найбільшою мірою – у Німеччині. При цьому одним з найвпливовіших напрямів сучасної західної практичної філософії є комунікативна філософія (К.-О.Апель, Ю.Хабермас, Д.Бьолер, В.Кульман, П.Ульріх та ін.). В Україні найбільшої популярності як фахівець з питань комунікативної практичної філософії набув А.М.Єрмоленко, який є, зокрема, автором підручника „Комунікативна практична філософія” (1999). З кінця 2000 року у Києві за рекомендацією Інституту філософії НАН України, виходить науковий журнал „Практична філософія”.
Визначальною для практичної філософії є проблема співвідношення „людина – природа”. Кантові морально-практичні засади відносин „людина-людина” перейшли у суб’єкт-суб’єктні відносини „людина-природа”. Зрозуміло сьогодні, що природа не є об’єкт, вона є рівноцінний з людиною, а то й більш довершений за неї суб’єкт. Вона вже не може розглядатися як засіб, а тільки як мета. Це і є основний зміст сучасної практичної філософії. Відносини „людина–природа” слід розглядати в контексті взаємодії, діалогу. Прагнучи досконалості відносин з Природою, суспільний суб’єкт робить об’єктом практичної філософії дію, пов’язану з мораллю, тобто дію, що передбачає взаєморозуміння, інтерпретації, діалог.
Практична філософія не тільки намагається обґрунтувати моральні принципи, а й їх застосування до конкретних форм людського буття – економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Дуже важливим є питання – як приборкати експансію цілераціональності? В усіх науках відбувається апеляція до етики. Обговорюються питання про способи розв'язання етичних проблем у різноманітних сферах суспільства – політика, господарство, медицина, екологія, техніка тощо. Наскільки ці системи мають узгоджуватись із етичними принципами? Зокрема, в сфері політики виникає питання, наскільки політик в своїй (цілераціональній) діяльності має керуватись морально-етичними приписами, наскільки держава потребує моральної легітимації? У сфері господарства, яке керується ринковими "імперативами", виникають питання про "справедливу ціну", "справедливий розподіл народного багатства".
Важлива проблема відповідальності економічної, політичної, екологічної тощо. Екологічні проблеми, розвиток міжнародних відносин на мирній основі, роззброєння, подолання економічної відсталості, ліквідація соціальної несправедливості, голоду і злиднів; раціональне використовування ресурсів тощо. Та проблема відповідальності перед майбутніми поколіннями. Якою ми залишимо планету? Чи не вичерпаємо природні ресурси? Чи не знищимо її забрудненням? Як вирішимо проблеми глобальної екологічної кризи і пов'язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми. Постійна хімізація життя людей. Відповідь на ці найважливіші питання сьогодення лежить у нормальному функціонуванні громадянського суспільства.
