Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gr5.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
854 Кб
Скачать
☆

14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.

Монетаристи-неокласики об'єднують у своїх рядах найрадикальнішу групу прихильників цього вчення. Ідеть­ся найперше про чиказьку школу монетаризму на чолі з М.Фрідманом, які стоять на позиції абсолютної гнучкості цінового механізму й відповідній ефективності грошової (монетарної) політики.

Представник чиказької школи монетаризму, один із авторів книги «Дослідження в галузі кількісної теорії грошей», про яку йшлося вище, професор Сєлден пише, що «монетаризм слід розуміти як поєднання двох основних принципів: 1) гроші мають значення (money matters), іншими словами, зміни у кре­дитно-грошовій сфері спричиняють вирішальний вплив на загальну господарську кон'юнктуру; 2) центральні банки спроможні контролювати кількість грошей в обігу».

Визначення монетаризму як різновиду державної по­літики дає змогу зрозуміти зміст одного з вельми важливих аспектів функціонування ринкової економіки, що нині ши­роко дискутується. Як видно з визначень, що даються безпосередньо представниками цієї школи економічної думки, головним змістом монетаристської політики є не демонтаж системи державного регулювання господарських процесів, а структурна перебудова його форм і методів. У цій перебудові, що важливо підкреслити, не змінюється кінцева мета економічної політики держави — забезпечи­ти найсприятливіші умови для дії ринкових механізмів і на цій основі — для ефективного застосування капіталу. Змінюється лише інструментарій цієї політики. Чоловим об'єктом державного втручання в економічні процеси стає сфера грошових відносин, де кейнсіанську концепцію «ке­рованих грошей» трансформовано в положення «money matters» (гроші мають значення), за яким гроші тракту­ються не лише як вагомий чинник економіки, а головна, визначальна, центральна ланка ринкової системи.

Усупереч твер­дженню Дж.М.Кейнса про внутрішню нестабільність гос­подарської системи, вся споруда монетаризму як неокла­сичного напрямку теорії методологічно базується на про­тилежнім засновку — з одного боку, на внутрішній структурній збалансованості і здатності до саморегуляції ринкової економіки, а з іншого — на відносній автономності грошової системи, котра виступає як зовнішній генератор дестабілізаційних процесів розвитку.

Відтак зрозумілою стає подальша логіка теоретичного аналізу: виснується, що циклічність у розвитку економіки, кризи й депресії, інфляція та безробіття, незбалансованість платіжного балансу та інші відхилення від економічної рівноваги виникають внаслідок помилок у грошовій полі­тиці, що за своєю природою ці процеси є явищами суто грошового порядку. Відповідно до цього вся система де­ржавного регулювання ринкової економіки мусить бути зосередженою на регулюванні сфери грошового обігу. Мова йде про здійснення активної політики «стабільних грошей» (stable money), про жорстке регулювання кредитно-гро­шової емісії та, відповідно, — грошової маси в обігу, про визнання контролю над інфляцією як провідної ланки економічної політики Центрального банку і системи дер­жавного регулювання в цілому.

Марк фрідмен - найвідоміший представник монетаризму профессор Чикагського університету..Основне джерело нестабільності економіки - в грошовій сфері. В сучасній економіці погляди монетаристів посідають суттєве місце. Розбіжности миж монетаристами та кейнсіанцями вилилися в протистояння двох основних інструментів макроекономічного коноторолю: грошово-кредитна і фіскальна політика. З”ясовано. що вплив грошово-кредитних інструментів сильніший і більш передбачуваний. ніж фіскальні методи. Тому під сумнів був поствлений постулат Кейнса першочерговість бюджетної політики. Протягом багатьох років монетаристи виступають з пропозицією про кардинальну перебудову традиційний грошово-кредитних і банківськіх інститутів.Вплив держави на грошову експансію необхідно зменшити і підняти на вищий рівень саморегульованість грошової сфери.У 80-90-ті роки основна мета монетаристів у встановленні жорстких обмежень на можливість держави фінансувати дефіцит бюджету за рахунок емісії.

Найбільший позитивний ефект монетарна версія мала в Англії (М. Теччер). Зараз збільшення грошової маси на 2-3% в рік і все!

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]