- •1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.
- •3. Види грошей
- •4. Функції грошей
- •5. Властивості грошей
- •6. Функціональні форми грошей
- •8. Кількісна теорія грошей.
- •9. Класична теорія грошей.
- •10. Маржиналізм як основа теорії грошових відносин.
- •11. Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей.
- •12. Неокласичний і неокейнсіанський напрями у розвитку грошових відносин.
- •13. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
- •15. Сучасний синтез теорій грошей.
- •17. Структура грош. Обороту. Базова модель.
- •18. Гроші і відсоткова ставка. Інструменти кредитного ринку.
- •19. Попит на гроші
- •20. Попит на гроші як форму багатства
- •21. Чинники попиту на гроші
- •22. Швидкість обігу грошей
- •23.Суть та механізм формування пропозиції грошей
- •24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
- •25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
- •26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
- •27. Норми обов’язкового резерву.
- •28.Грошова база і ефект кредитного мультиплікатора.
- •30 Вартість та купівельна спроможність грошей
- •31 Теорія рівноваги грошей на грошовому ринку
- •36 Поняття грошової системи та її елементи
- •39. Структура і елементи кредитної системи.
- •40. Кредитна система.
- •41.Інфляція.
- •42. Гроші і поняття валютної системи.
- •43. Інтернаціоналізація грошових відносин
- •45. Міжнародна валютно-кредитна система.
- •46. Міжнародні грошові одиниці.
- •48. Валютні блоки та валютні зони.
- •49.Грошова одиниця сша
- •50.Становлення грошової одиниці сша.
- •51.Означення грошей та розвиток грош.Сис. Сша,
- •52. Регулювання грошової системи та структура грошового обігу сша.
- •53. Кредитна система сша
- •55. Комерційні банки та функціонування банківської системи сша.
- •56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.
- •58 Інфляція та гр відносини Франції
- •59 Зона франка
- •60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції
- •61 Цб Франції, створення та функції
- •62 Кредитна система Франції
- •63 Кб Франції
- •64 Інвестиційні банки Франції
- •65.Грошова одиниця Англії,купюрність,становлення та розвиток
- •66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії
- •67. Формування та розвиток стерлінгової зони.
- •68.Центральний банк Англії,становлення та функції
- •69. Особливості управління і діяльності цб Англії
- •70. Кредитна система Англії, структура та принципи побудови.
- •71.Комерційні банки Англії і їх функціонування.
- •72. Спеціалізовані банки та небанківські структури Англії.
- •73 Гр од і формув гр. Системи Німеччини
- •74 Інфляція і гр. Реформа 1948 в Німеччині
- •75 Валютний стан фрн
- •76 Цб Німеччини
- •77 Характеристика німецьких кб
- •78. Народні банки та банки Райфайзена
- •79 Ощадні банки Німеччини
- •80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
- •81. Гр.Один Італії та історія розвитку гр.Системи
- •82. Грошовий обіг. Маса грошей Італії
- •83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
- •84. Цб та структура кред сист Італії.
- •85. Італійські кб та спеціалізовані
- •88. Організація гр обігу. Гр реформи рф
- •90 Розвиток банківська система рф.
- •94. Грошова одиниця і грошовий обіг
- •95. Особливості грошового обігу
- •96. Грошові реформи в Японії.
- •97. Центральний банк Японії
- •98. Кредитна система Японії, стр-ра, зміст.
- •99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.
- •Інші банківські інститути
- •100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.
- •101. Етапи розвитку грошової системи Канади
- •102. Інфляція та грошовий обіг Канади.
- •103. Особливості грошового обігу Канади.
- •104. Центральний банк (Банк Канади) та банківська система.
- •105. Комерційні банки та інші банківські структури Канади
- •Інші банківські інститути
- •107. Особл розв гр-кред сист Китаю.
- •108. Валютна політика, країн, що розвиваються. Аспекти.
- •109. Валюта — як економічна категорія.
- •110. Валютний курс і його роль в економіці. Методика визначення валютних курсів.
- •111. Колективні та резервні валюти.
- •112. Міжнародна валютна ліквідність. Показники і їх визначення.
- •113. Міжнародний кредит. Форми і види міжнародних кредитів.
- •114. Умови та механізми здійснення кредитних операцій. Роль держави.
- •115. Платіжний баланс. Зміст і економічна суть.
- •116. Світові валютні і кредитні ринки.
- •117. Роль золота в формуванні грошово-кредитної системи. Ринки золота.
14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
Монетаристи-неокласики об'єднують у своїх рядах найрадикальнішу групу прихильників цього вчення. Ідеться найперше про чиказьку школу монетаризму на чолі з М.Фрідманом, які стоять на позиції абсолютної гнучкості цінового механізму й відповідній ефективності грошової (монетарної) політики.
Представник чиказької школи монетаризму, один із авторів книги «Дослідження в галузі кількісної теорії грошей», про яку йшлося вище, професор Сєлден пише, що «монетаризм слід розуміти як поєднання двох основних принципів: 1) гроші мають значення (money matters), іншими словами, зміни у кредитно-грошовій сфері спричиняють вирішальний вплив на загальну господарську кон'юнктуру; 2) центральні банки спроможні контролювати кількість грошей в обігу».
Визначення монетаризму як різновиду державної політики дає змогу зрозуміти зміст одного з вельми важливих аспектів функціонування ринкової економіки, що нині широко дискутується. Як видно з визначень, що даються безпосередньо представниками цієї школи економічної думки, головним змістом монетаристської політики є не демонтаж системи державного регулювання господарських процесів, а структурна перебудова його форм і методів. У цій перебудові, що важливо підкреслити, не змінюється кінцева мета економічної політики держави — забезпечити найсприятливіші умови для дії ринкових механізмів і на цій основі — для ефективного застосування капіталу. Змінюється лише інструментарій цієї політики. Чоловим об'єктом державного втручання в економічні процеси стає сфера грошових відносин, де кейнсіанську концепцію «керованих грошей» трансформовано в положення «money matters» (гроші мають значення), за яким гроші трактуються не лише як вагомий чинник економіки, а головна, визначальна, центральна ланка ринкової системи.
Усупереч твердженню Дж.М.Кейнса про внутрішню нестабільність господарської системи, вся споруда монетаризму як неокласичного напрямку теорії методологічно базується на протилежнім засновку — з одного боку, на внутрішній структурній збалансованості і здатності до саморегуляції ринкової економіки, а з іншого — на відносній автономності грошової системи, котра виступає як зовнішній генератор дестабілізаційних процесів розвитку.
Відтак зрозумілою стає подальша логіка теоретичного аналізу: виснується, що циклічність у розвитку економіки, кризи й депресії, інфляція та безробіття, незбалансованість платіжного балансу та інші відхилення від економічної рівноваги виникають внаслідок помилок у грошовій політиці, що за своєю природою ці процеси є явищами суто грошового порядку. Відповідно до цього вся система державного регулювання ринкової економіки мусить бути зосередженою на регулюванні сфери грошового обігу. Мова йде про здійснення активної політики «стабільних грошей» (stable money), про жорстке регулювання кредитно-грошової емісії та, відповідно, — грошової маси в обігу, про визнання контролю над інфляцією як провідної ланки економічної політики Центрального банку і системи державного регулювання в цілому.
Марк фрідмен - найвідоміший представник монетаризму профессор Чикагського університету..Основне джерело нестабільності економіки - в грошовій сфері. В сучасній економіці погляди монетаристів посідають суттєве місце. Розбіжности миж монетаристами та кейнсіанцями вилилися в протистояння двох основних інструментів макроекономічного коноторолю: грошово-кредитна і фіскальна політика. З”ясовано. що вплив грошово-кредитних інструментів сильніший і більш передбачуваний. ніж фіскальні методи. Тому під сумнів був поствлений постулат Кейнса першочерговість бюджетної політики. Протягом багатьох років монетаристи виступають з пропозицією про кардинальну перебудову традиційний грошово-кредитних і банківськіх інститутів.Вплив держави на грошову експансію необхідно зменшити і підняти на вищий рівень саморегульованість грошової сфери.У 80-90-ті роки основна мета монетаристів у встановленні жорстких обмежень на можливість держави фінансувати дефіцит бюджету за рахунок емісії.
Найбільший позитивний ефект монетарна версія мала в Англії (М. Теччер). Зараз збільшення грошової маси на 2-3% в рік і все!