116. Світові валютні і кредитні ринки.

Сучасний валютний ринок являє розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових оди-ниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Особливо важливим функціональним призначенням ва-лютного ринку є забезпечення реальної свободи вибору й дій власника валюти. Ступінь зрілості валютного ринку визнача-ється не лише масштабами валютних операцій, а й його здатністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

Важливо враховувати й те, що свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе в процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, що реалізуються у відповідному доході. Цей доход буває безпосереднім або опосередкованим. Його зміст може виявитися не в перебігу обмінної процедури, а на наступ-них ступенях господарської діяльності, скажімо, при продуктивному використанні сучасного обладнання, яке при-дбано за кошти, отримані в результаті валютної операції. Та суть справи і в цьому випадку не змінюється: отримання доходу є визначальною мотивацією дій суб'єктів валютного ринку.

Йому притаманні атрибути будь-якого ринку.

По-перше, валютний ринок висту-пає завжди як конкурентний ринок. Конкуренція є інстру-ментом одержання доходу. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшого доходу.

По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валютного ризику.

Тому важливим атрибутом валютного ринку є запро-вадження функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок інституційно регульований. Вся система міжнародних валютних організацій, союзів і угод, що діють на міждержавних і транснаціональних засадах, а також система страхування валютного ризику являє відповідні атрибути регулювання валютно-ринкової діяль-ності.

Але за своїми формою і змістом вони не можуть і не повинні підміняти ринкові саморегулятори. Вони мають лише доповнювати й коригувати дію останніх. Валютний ринок, спертий лише на інституційно регульовані структури, взагалі перестає бути ринком. Він втрачає головне – свою стимулювальну функцію, конкурентно-конструктивну місію.

=

У валютних операціях, що здійснюються на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб'єктів, кожна з яких прагне задовольнити власний комерційний інтерес. Це традиційна тріада – продавці ва-люти, її покупці та посередники. Можна зазначити, що суб'єктами валютного ринку є:

По-перше, фірми, організації та індивідуальні особи, зайняті в різноманітних сферах зовнішньоекономічної ді-яльності.

По-друге, некомерційні банківські установи, які запе-речують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків.

По-третє, у функціонуванні валютного ринку особливо велику роль відіграють брокерські фірми, контори та окре-мі брокери, що займаються посередницькою діяльністю і отримують від цього відповідну комісійну винагороду. На окремих валютних ринках на ці структури випадає більше половини валютних операцій.

По-четверте, державні установи, чільне місце серед яких посідають центральні банки та державні скарбниці окремих країн.

Провідним споживачем ва-лютного ринку виступають світові транснаціональні банки. На них випадає близько 90 % усього валютного обігу.

=

Найбільші валютні центри розміщені у країнах, де до мінімального рівня зведено валютні обмеження. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Пари-жі, Цюриху, Франкфурті, Сан-Франциско, Торонто, То-кіо, Гонконгу, Сінгапурі та ін. На цих ринках обсяги валютних операцій можуть перевищувати 100 млрд.$ на день.

Більша частина валютних операцій випадає на $, англійські фунти стерлінгів, японську єну, французький та швейцарський франки. Ос-таннім часом у валютний обіг включаються і міжнародні засоби платежу – СДР, Euro.

У практиці функціонування валютного ринку викорис-товуються дві групи валютних операцій. Це, по-перше, операції, що здійснюються на умовах «спот» – валютні угоди, що реалізуються на короткотерміновій основі,– доставка валюти здійснюється протягом 48 го-дин.

По-друге, операції форвардного типу – тер-мінові операції, розрахунки за них мають здійснюватися більш як за 2 дні після їх укладення. Однією з функціональних форм термінових угод є опціонні опе-рації, за якими суб'єкти ринку отримують право купити або продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладення відповідної угоди. Фор-вардні валютні курси відрізняються від курсів «спот» на величину «знижки» або «премії», пов'язаної з відстрочен-ням платежів.