99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.

Основа банківської системи Японії - загальнонаціональні, банки.

Загальнонаціональні банки включають міські банки, регіональні банки, регіональні банки другого розряду, банки довгострокового кредитування, трастовые банки. Ядром кредитнобанківської системи виступають міські банки, Найбільші банки японських фінансових груп: банки "Дайите Канге Банк", "Сакура", "Фудзи Банк", "Мицубиси Банк", "Асахи", "Санва Банк", "Сумитомо Банк", "Токай банк". Більшість їхніх штаб-квартир розташоване в Токіо й Осаці.

Регіональні банки, як і міські, також є комерційними, однак уступають їм по обсягам капіталу й операцій. В основному вони розташовані в малих і середніх містах. Регіональні банки другої черги (другого розряду), як правило, мають невеликі капітали, У них переважають операції з приватними особами і невеликими підприємствами. Підси-лилося взаємопроникнення міських і регіональних банків із трастовыми банками, що спеціалізуються в основному на проведенні трастових операцій. Банки довгострокового кредитування допов-нюють міські і регіональні комерційні банки. Вони надають в основному кратко-и середньострокові позички. Такими банками є Промисловий банк Японії, Японський банк довгострокового кредиту, Японський кредитний банк. Діяльність цих банків, крім Закону про банки, регулюється Законом про довгостроковий кредит.

Інші банківські інститути

Важлива ланка банківської системи - різного типу кооперативні кредитні інститути. У Японії діють кредитні асоціації, кредитні кооперативи, трудові кредитні кооперативи. Розгалужену мережу представляють кредитно-фінансові установи для сільського і лісового господарств. На додаток до комерційних банків і різного роду кредитним кооперативам у Японії діє розвита поштово-ощадна мережа. Японія відноситься до числа країн, у яких особливо активно протікають процеси інтернаціоналізації банківської сфери. Згідно, умовами лібералізації для іноземних банків відкривалися три шляхи проникнення в Японію: створення нового банку з іноземним чи капіталом установа банку зі змішаним капіталом, участь у керуванні існуючим банком і відкриття відділення. Іноземні банки, що діють у Японії, істотно відрізняються друг від друга як по розмірах своїх активів, обороту, видам основних операцій, так і по тому положенню, що вони займають у банківській системі країни. Ріст числа іноземних банків у Японії мало змінив положення, при якому пануючі позиції як і раніше займають трохи давно створених банків. Серед них виділяються американські банки. Наприклад, на три американських банки - "Ферст нешнл ситибанк", "Чейз манхэттан банк" і Банк Америки - приходиться близько 30% усіх кредитів, наданих іноземними банками в Японії.

100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.

Найбільшим європейським плацдармом японських банків служать Великобританія і Німеччина. Японське банківське угруповання в Лондоні - сама численна після американської. Проникнення японського банківського капіталу на австралійський континент, що почався наприкінці 60-х рр., було настільки динамічним, що за короткий термін японським банкам удалося зайняти не тільки рівні, але й у ряді випадків кращі позиції в боротьбі з досвідченими конкурентами з Великобританії, Франції, США. У Південно-Східній Азії японськими банками найбільшою мірою освоєні Сінгапур і Гонконг. Одним з методів проникнення японських банків на іноземні грошові ринки стало створення многонаціональних фінансових інсти-тутів. Характерна риса в організації багатонаціональних банківських угру-повань за участю японського капіталу- співробітництво, як правило, лише з великими банками, що володіють значним досвідом у міжнародних банківських справах. Серед найбільших японських і іноземних банків виділяються угруповання "Мицубиси-Чейз Манхэттан банк", "Фудзи - Ситибанк", "Сумитово-Банк Америка". Більш складні зв'язки існують між "Дайити Канге банк" і "Лонггерм кредит банк оф Джапан з Мэнью фекчурерс Хэновер", між "Санва" і "Континентл банк".

Незважаючи на те що в динаміку спостерігається скорочення прибутку японських банків (це порозумівається хитким положенням на фондовій біржі, збільшенням обсягів позик, погашення яких у термін представляється малоймовірним, а також триваючим спадом ділової активності), японська банківська система залишається однієї із самих могутніх у світі.

На початку 90-х р. 110 банків Японії по загальній сумі активів входили в число 2000 ведучих світових банків. Серед 500 найбільших банків світу 20 банків - японські. У першій світовій десятці - банки "Дайите-Канге", "Сумитомо", "Сакура", "Фудзи", "Мицубиси", "Санва", "Норинчукин", Промисловий банк Японії. Стабільність японських банків забезпечується розвинутою системою нагляду за їхнім створенням і діяльністю. Нагляд здійснюється Банком Японії і міністерством фінансів. Важливе значення при здійсненні нагляду за банківською діяльністю придается системі регулярних контрольних перевірок банків. З метою захисту інтересів вкладників, підтримки стабільності кредитної системи і стійкого стану фінансовых інститутів міністерство фінансів і Банк Японії по черзі, раз у два роки, проводять перевірку банків.

Основні способи перевірки - аналіз стану активів, огляд філій банків і співбесіда з управлінськими кадрами. Усе більша увага звертається на контроль банку за ризиками, на міри, прийняті по збільшенню власного капіталу, рентабельність, програму менеджменту, здійснення структурної перебудови й інші фактичні параметри. Аналіз здійснюється по напрямках кредитування, зобов'язанням клієнтів по акцепті, виданим банком гарантіям, цінним паперам, рухомості і нерухомості.

1 квітня 1998 р. у Японії оголошена реформа банківської системи (внаслідок кординальності і швидкості проведення отримала назву “великий вибух”), що збігає за часом з початком нового фінансового року. Реформа скасовує більшість обмежень на валютні операції, а також на банківські угоди, зв'язані з ввозом і вивозом капіталу. Фіксований відсоток брокерських комісійних залишений тепер тільки у відношенні угод, що не перевищують 50 млн ієн.

У результаті реформи загострилася конкурентна боротьба між банками і брокерами. Перелив величезної грошової маси особистих заощаджень з депозитних рахунків у цінні папери буде сприяти підйому ринку капіталу. Слабке місце японських банків - слабка капітальна база. У березні 1998 р. уряд уже зробив надзвичайну банківську допомогу сектору, надавши 21 великому банку 1,8 трлн ієн. Воно також схвалило нові бухгалтерські нормативи, що дозволяють знизити тиск падаючих цін на нерухомість, на банківську балансову звітність. До чого, однак, воно поки не готово (головним чином у силу внутрішньополітичних причин), так це до надання вагомих податкових пільг іноземним інвесторам, без чого, на думку "Файнэншл таймі", "великий вибух" ризикує перетворитися в "тихий вереск".