Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gr5.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
854 Кб
Скачать
☆

20. Попит на гроші як форму багатства

Теоретичне вмотивування попиту на гроші як попиту на одну з можливих форм багатства дається в працях Дж.М.Кейнса. У даному випадку поняття "багатство" розглядається економічною теорією як капіталізована вартість, що забезпечує одержання відповідного потоку доходу. У зв'язку з цим попит на гроші пов'язується з вирішенням питання стосовно форми, в якій зберігається окремою особою наявна у неї сума багатства. Йдеться про визначення тієї частки багатства, яку дана особа має намір зберігати у грошовій формі. При цьому враховується, з одного боку, що суб'єктові названої дії доступні альтернативні форми багатства, з іншого - що вказаний суб'єкт прагне до максималізації корисності активів, якими він володіє.

У працях Дж Кейнса представлено спрощене тлумачення суті попиту на гроші як попиту на одну з альтернативних форм багатства. Для простоти аналізу у кейнсіанській моделі попиту [див. формулу 1,2 : W = f (М, В)] представлено лише два компоненти. Особа може зберігати своє багатство у формі або грошей, або облігацій. При цьому гроші визначаються як актив, що використовується лише у функції засобу обігу. Йдеться про трансакційні гроші, які не приносять доходу. А от облігації (боргові зобов'язання уряду) мають купонну ставку, забезпечуючи їхньому власникові фіксований відсоток.

Простота кейнсіанської моделі пояснюється тим, що основні акценти при її використанні зосереджуються не на аналізі суті попиту на гроші як специфічному явищі в системі грошових відносин, а на визначенні мотивів формування такого попиту - мотивів збереження певної частки багатства у грошовій формі. Тут же нас має зацікавити сама постановка проблеми, що розглядається, а також розроблена Дж.М.Кейнсом методологія альтернативної оцінки попиту на різні форми багатства, одна з яких представлена грошовим компонентом.

Виходячи з неї, характер попиту на гроші як на одну з форм попиту на багатство можна представити у ширшому плані такою формулою: (1.3)

Мd(а) = fа [ , , , W (a)]

У цій формулі попит індивіда (а) на гроші (Мd) розглядається як функція від норми відсотка на гроші, розміщені на строкових депозитах ( ), норми відсотка з облігацій ( ), ринкової норми доходу на акції ( ), доходів від іншої форми багатства (W ), в яку індивід інвестував (а) особисті грошові заощадження. З формули можна зрозуміти вплив граничної корисності альтернативних активів ( , , , W ) на вирішення питання щодо частки грошей, яку власник зазначених форм багатства збирається тезаврувати.

Попит на гроші як одну з можливих форм багатства має й інше пояснення. Мова йде про визначення Мd на базі максималізації корисності через відповідне порівняння цін альтернативних активів. Мається на увазі застосування загальноекономічного закону попиту, що діє на ринку товарів і послуг.

Зміст цього закону досить простий: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни певного товару веде до зростання його попиту. І навпаки, при адекватності інших умов підвищення ціни призводить до відповідного звуження попиту (див. таблицю 1 та схему 1). Вказана залежність є настільки фундаментальною, що трактується економічною теорією ринку як економічний закон, що має загальне поширення, в т.ч. й на визначення величини Мd. Власне, і формула 1.3 може розглядатися після відповідних уточнень як безпосереднє втілення принципів цього закону. (2.3)

Мd =Pf ( , , , W )

Уточнення, про яке йдеться, стосується величини Р - абсолютного рівня цін. У цьому випадку формулою 2.3 вноситься істотне доповнення в розуміння суті попиту на гроші. Останній трактується як функція не реальних, а номінальних (представлених у ціновому вираженні) форм доходу, що отримується від альтернативних активів ( , , , W ) . Зрозуміла річ, що номінальний доход може суттєво відрізнятися з урахуванням інфляційних процесів від доходу реального. Зазначене уточнення до характеристики суті попиту на гроші внесене представниками монетарної школи економічної думки, зокрема М.Фрід-маном. Як буде показано далі, воно має в теорії грошей принципове значення.

Та річ не лише в цьому. Формула 2.3 утворює базу для визначення ще одного параметра в характеристиці попиту на гроші - показника еластичності попиту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]