- •1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.
- •3. Види грошей
- •4. Функції грошей
- •5. Властивості грошей
- •6. Функціональні форми грошей
- •8. Кількісна теорія грошей.
- •9. Класична теорія грошей.
- •10. Маржиналізм як основа теорії грошових відносин.
- •11. Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей.
- •12. Неокласичний і неокейнсіанський напрями у розвитку грошових відносин.
- •13. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
- •15. Сучасний синтез теорій грошей.
- •17. Структура грош. Обороту. Базова модель.
- •18. Гроші і відсоткова ставка. Інструменти кредитного ринку.
- •19. Попит на гроші
- •20. Попит на гроші як форму багатства
- •21. Чинники попиту на гроші
- •22. Швидкість обігу грошей
- •23.Суть та механізм формування пропозиції грошей
- •24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
- •25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
- •26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
- •27. Норми обов’язкового резерву.
- •28.Грошова база і ефект кредитного мультиплікатора.
- •30 Вартість та купівельна спроможність грошей
- •31 Теорія рівноваги грошей на грошовому ринку
- •36 Поняття грошової системи та її елементи
- •39. Структура і елементи кредитної системи.
- •40. Кредитна система.
- •41.Інфляція.
- •42. Гроші і поняття валютної системи.
- •43. Інтернаціоналізація грошових відносин
- •45. Міжнародна валютно-кредитна система.
- •46. Міжнародні грошові одиниці.
- •48. Валютні блоки та валютні зони.
- •49.Грошова одиниця сша
- •50.Становлення грошової одиниці сша.
- •51.Означення грошей та розвиток грош.Сис. Сша,
- •52. Регулювання грошової системи та структура грошового обігу сша.
- •53. Кредитна система сша
- •55. Комерційні банки та функціонування банківської системи сша.
- •56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.
- •58 Інфляція та гр відносини Франції
- •59 Зона франка
- •60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції
- •61 Цб Франції, створення та функції
- •62 Кредитна система Франції
- •63 Кб Франції
- •64 Інвестиційні банки Франції
- •65.Грошова одиниця Англії,купюрність,становлення та розвиток
- •66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії
- •67. Формування та розвиток стерлінгової зони.
- •68.Центральний банк Англії,становлення та функції
- •69. Особливості управління і діяльності цб Англії
- •70. Кредитна система Англії, структура та принципи побудови.
- •71.Комерційні банки Англії і їх функціонування.
- •72. Спеціалізовані банки та небанківські структури Англії.
- •73 Гр од і формув гр. Системи Німеччини
- •74 Інфляція і гр. Реформа 1948 в Німеччині
- •75 Валютний стан фрн
- •76 Цб Німеччини
- •77 Характеристика німецьких кб
- •78. Народні банки та банки Райфайзена
- •79 Ощадні банки Німеччини
- •80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
- •81. Гр.Один Італії та історія розвитку гр.Системи
- •82. Грошовий обіг. Маса грошей Італії
- •83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
- •84. Цб та структура кред сист Італії.
- •85. Італійські кб та спеціалізовані
- •88. Організація гр обігу. Гр реформи рф
- •90 Розвиток банківська система рф.
- •94. Грошова одиниця і грошовий обіг
- •95. Особливості грошового обігу
- •96. Грошові реформи в Японії.
- •97. Центральний банк Японії
- •98. Кредитна система Японії, стр-ра, зміст.
- •99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.
- •Інші банківські інститути
- •100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.
- •101. Етапи розвитку грошової системи Канади
- •102. Інфляція та грошовий обіг Канади.
- •103. Особливості грошового обігу Канади.
- •104. Центральний банк (Банк Канади) та банківська система.
- •105. Комерційні банки та інші банківські структури Канади
- •Інші банківські інститути
- •107. Особл розв гр-кред сист Китаю.
- •108. Валютна політика, країн, що розвиваються. Аспекти.
- •109. Валюта — як економічна категорія.
- •110. Валютний курс і його роль в економіці. Методика визначення валютних курсів.
- •111. Колективні та резервні валюти.
- •112. Міжнародна валютна ліквідність. Показники і їх визначення.
- •113. Міжнародний кредит. Форми і види міжнародних кредитів.
- •114. Умови та механізми здійснення кредитних операцій. Роль держави.
- •115. Платіжний баланс. Зміст і економічна суть.
- •116. Світові валютні і кредитні ринки.
- •117. Роль золота в формуванні грошово-кредитної системи. Ринки золота.
24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
См. 25, 26.
Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників.
25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
1.Емісія грошей у їх широкому розумінні здійснюється на двох рівнях: перший — центральні банки, другий — комерційні банки та прирівняні до них за функціональним призначенням фінансово-кредитні установи.Центральним банкам належить виняткове право здійснення банкнотної емісії. Чинним законодавством таке право нині не надається жодному з інших банків будь-якої держави.
2.Операції на відкритому ринку. Купівля – продаж ОВДП.
3. Рефінансування. — надання в розпорядження КБ певної суми платіжних інструментів. Ця операція здійснюватиметься наступними методами:
а. Через операції РЕПО — надання кредитів комерційним банкам під заставу ОВДП — облігацій внутрішньої державної позики.
б. Шляхом ломбардного кредитування. Надання кредитів комерційним банкам під заставу інших цінних паперів.
в. Шляхом проведення кредитних аукціонів.
г. Шляхом надання комерційним банкам стабілізаційних кредитів.
4.Купівля продаж валюти.
5.Регулювання діяльності КБ: облікова ставка, та норма обов’язкового резервування.
26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
Призначення КБ зводиться не лише до функції посередників фінансово-грошових і кредитних операцій, але вони є також суб'єктами утворення пропозиції банківських грошей. Комерційні банки утворюють банківські гроші наданням своїм клієнтам кредитних позик. Здатність будь-якого КБ утворювати банківські гроші (здійснювати емісію грошей) залежить від розміру наднормативної суми його резерву. Банк може видавати нові позички і утворювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли має вільні резерви, тобто резерви, що перевищують установлену законом мінімальну суму, яку він за будь-яких умов зобов'язаний зберігати.
Норма обов'язкового резерву
Обов'язкові резерви є часткою банківських депозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у Центральному банку з метою забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків, підтримки їх ліквідності. Також це провідний важель регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми резерву звужувати таку емісію, низької — стимулювати.
Обов'язкові банківські резерви утримуються у двох формах:
а) у формі касової готівки комерційного банку;
б) у формі коштів на резервному рахунку в Центральному банку.
Грошова база
Грошова база — це об'єднавчий показник резервних грошей наявної в країні банківської системи, на підвалинах якої через ефект кредитного мультиплікатора формується загальна маса грошей, що перебувають в обігу. Тому грошову базу називають ланкою «сильних» грошей. Ця функція порівнюється з роллю своєрідного замінника золотого резерву в минулому, який також був опертям емісії паперових грошей.
Складовими грошової бази є обов'язкові банківські резерви (касова готівка та депозити в Центральному банку), а також готівкові гроші, що перебувають в обігу поза банківською системою. Елементи, що формують грошову базу (В), можна представити і формулою
В = Rd + Rt + Re + CY
де: В — грошова база; Rd — сума обов'язкових резервів по вкладах до вимоги; Rt — сума обов'язкових резервів по строкових вкладах; Re — наднормативні резерви; CY — готівка, що перебуває в обігу.
Ріст грошової маси може здійснюватися за рахунок декількох чинників.
Серед них – зростання зобов'язань комерційних банків по кредитах, отриманих від Центрального банку. В країнах із розвиненою банківською системою найпоширенішою формою такого кредитування є здійснення рефінансування через переоблік вексельних зобов'язань банківських комерційних установ. Наслідком здійснення такої форми рефінансування є пряме зростання рівня грошових резервів. Зростання або зменшення сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту відповідно викликає розширення або звуження грошової бази. На розмір грошової бази впливають також інші чинники. Окремі з них належать до групи нерезервних зобов'язань банківських установ. Це капітал і прибуток від емісійної діяльності, некласифіковані активи й пасиви, інші зобов'язання, що безпосередньо не формують резервні позиції банків, але опосереднено впливають на їхню динаміку.
Ефект кредитного мультиплікатора
Ефект кредитного мультиплікатора, що отримав у теорії грошей назву багаторазової експансії банківських депозитів, полягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, що здійснюється багаторазовим примноженням сформованих у банківській системі нових резервів. Мультиплікаційний ефект характеризує спосіб функціонування не окремого банку, а банківської кредитної системи в цілому. При цьому реалізується принцип кумулятивного зростання грошової маси на підставі того, що резерви рухаються від одного економічного суб'єкта до іншого – від банку до економічного агента в нефінансовому секторі і назад – знову до банку.
Величину грошового мультиплікатора можна виразити математично. Величина мультиплікатора (т) є оберненою величиною норми обов'язкового відсотка (MR). Звідси:
m=1/MR*100
Коефіцієнт m називають коефіцієнтом експансії депозитних вкладів. Він показує максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця (один долар чи один карбованець) наднормативних резервів при даній величині MR. Аби визначити максимальну суму нових грошей (AM), що можуть бути утворені банківською системою на основі даної суми наднормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт експансії (m). Отримаємо формулу:
Delta M= E*m=E/MR*100
яка визначає ефект кредитного мультиплікатора в реальному грошовому вираженні.
