Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gr5.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
854 Кб
Скачать
☆

24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.

См. 25, 26.

Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників.

25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.

1.Емісія грошей у їх широкому розумінні здій­снюється на двох рівнях: перший — центральні банки, другий — комерційні банки та прирівняні до них за фун­кціональним призначенням фінансово-кредитні установи.Центральним банкам належить виняткове право здій­снення банкнотної емісії. Чинним законодавством таке пра­во нині не надається жодному з інших банків будь-якої держави.

2.Операції на відкритому ринку. Купівля – продаж ОВДП.

3. Рефінансування. — надання в розпорядження КБ певної суми платіжних інструментів. Ця операція здійснюватиметься наступними методами:

а. Через операції РЕПО — надання кредитів комерційним банкам під заставу ОВДП — облігацій внутрішньої дер­жавної позики.

б. Шляхом ломбардного кредитування. Надання кредитів комерційним банкам під заставу інших цінних паперів.

в. Шляхом проведення кредитних аукціонів.

г. Шляхом надання комерційним банкам стабілізаційних кредитів.

4.Купівля продаж валюти.

5.Регулювання діяльності КБ: облікова ставка, та норма обов’язкового резервування.

26. Роль комерційних банків у створенні грошей.

Призначення КБ зводиться не лише до функції посеред­ників фінансово-грошових і кредитних операцій, але вони є також суб'єктами утворення пропозиції банківських грошей. Комерційні банки утворюють банківські гроші наданням своїм клієнтам кредитних позик. Здат­ність будь-якого КБ утворювати банківські гроші (здійснювати емі­сію грошей) залежить від розміру наднормативної суми його резерву. Банк може видавати нові позички і утво­рювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли має вільні резерви, тобто резерви, що перевищують уста­новлену законом мінімальну суму, яку він за будь-яких умов зобов'язаний зберігати.

Норма обов'язкового резерву

Обов'язкові резерви є час­ткою банківських депозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у Центральному банку з метою забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків, підтримки їх ліквідності. Також це провідний важель регу­лювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми резерву звужувати таку емісію, низької — стимулювати.

Обов'язкові банківські резерви утримуються у двох формах:

а) у формі касової готівки комерційного банку;

б) у формі коштів на резервному рахунку в Централь­ному банку.

Грошова база

Грошова база — це об'єднавчий показник резервних грошей наявної в країні банківської системи, на підвалинах якої через ефект кредитного мультипліка­тора формується загальна маса грошей, що перебувають в обігу. Тому грошову базу називають ланкою «сильних» грошей. Ця функція порівнюється з роллю своєрідного за­мінника золотого резерву в минулому, який також був опертям емісії паперових грошей.

Складовими грошової бази є обов'язкові банківські ре­зерви (касова готівка та депозити в Центральному банку), а також готівкові гроші, що перебувають в обігу поза банківською системою. Елементи, що формують грошову базу (В), можна представити і формулою

В = Rd + Rt + Re + CY

де: В — грошова база; Rd — сума обов'язкових резервів по вкладах до вимоги; Rt — сума обов'язкових резервів по строкових вкладах; Re — наднормативні резерви; CY — готівка, що перебуває в обігу.

Ріст грошової маси може здій­снюватися за рахунок декількох чинників.

Серед них – зростання зобов'язань комерційних банків по кредитах, отриманих від Центрального банку. В країнах із розвиненою банківською системою найпоширенішою формою такого кредитування є здійснення рефінансування через переоблік вексельних зобов'язань банківських ко­мерційних установ. Наслідком здійснення такої форми рефінансування є пряме зростання рівня грошових резер­вів. Зростання або зменшення сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту відповідно викликає розширення або звуження грошової бази. На розмір грошової бази впливають також інші чинни­ки. Окремі з них належать до групи нерезервних зо­бов'язань банківських установ. Це капітал і прибуток від емісійної діяльності, некласифіковані активи й па­сиви, інші зобов'язання, що безпосередньо не формують резервні позиції банків, але опосереднено впливають на їхню динаміку.

Ефект кредитного мультиплікатора

Ефект кредитного мультиплі­катора, що отримав у теорії грошей назву багаторазової експансії банківських депозитів, по­лягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, що здійснюється багаторазовим примноженням сформованих у банківській системі нових резервів. Мультиплікаційний ефект характеризує спосіб функціонування не окремого банку, а банківської кредитної системи в цілому. При цьому реалізується принцип кумулятивного зростання грошової маси на підставі того, що резерви рухаються від одного економічного суб'єкта до іншого – від банку до економічного агента в нефінансовому секторі і назад – знову до банку.

Величину грошового мультиплікатора можна виразити математично. Величина мультиплікатора (т) є оберненою величиною норми обов'язкового відсотка (MR). Звідси:

m=1/MR*100

Коефіцієнт m називають коефіцієнтом експансії депо­зитних вкладів. Він показує максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця (один долар чи один карбованець) наднормативних резервів при даній величині MR. Аби визначити макси­мальну суму нових грошей (AM), що можуть бути утворені банківською системою на основі даної суми наднорматив­них резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт екс­пансії (m). Отримаємо формулу:

Delta M= E*m=E/MR*100

яка визначає ефект кредитного мультиплікатора в реа­льному грошовому вираженні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]