Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gr5.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
854 Кб
Скачать
☆

15. Сучасний синтез теорій грошей.

Не вдаючись до розбору конкретних ідей окремих економістів, що представляють цей новий напрям, зупинимося лише на деяких положеннях з арсеналу кейнсіанців та монетаристів, які стали загальновизнаними та широко реалізуються на практиці.

1. активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін (та інфляцію) — на довготермінових.

2. важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по-різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. Одні з них більше уваги приділяють активному прямому впливу на реальний сектор економіки через механізм фіскально-бюджетної політики, що дає підстави звинувачувати їх у прихильності до кейнсіанства. Другі, не відкидаючи ролі фіскально-бюджетної політики, перевагу надають монетарному механізмові в економічному регулюванні, що свідчить про більші симпатії їх до монетаризму.

3. допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центральних банків регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помірній інфляції рівні.

4.кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності, а пріоритетом його повинно стати досягнення довгострокових стратегічних цілей, а не орієнтація на поточні вимоги економічних суб'єктів чи політичних структур, якими б гострими потребами вони не обґрунтовувалися.

Кейнсіанці більше орієнтуються на проблеми короткотермінового періоду, а монетаристи — довготермінового, зараз - Більшість економістів сходяться на тому, що визначення стратегічних цілей та чіткого «коридору» руху до них буде заспокійливо діяти на економічних суб'єктів, зменшувати їхні негативні очікування щодо поведінки цін, курсу та процента і цим сприяти досягненню рівноваги на грошовому ринку.

Сучасна монетарна практика базується, власне, на рекомендаціях як кейнсіанців, так і монетаристів. Так, операції на відкритому ринку, що найбільш безпосередньо впливають на пропозицію грошей (М), грунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика, яка більш тісно пов'язана з інвестиційними процесами, — на кейнсіанських рецептах.

Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулююючих заходів держави на короткотермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу.

16. Характеристика грошового обігу. Особливості прояву в різних моделях.

У національній економіці відбувається без­перервний кругооборот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним обо­ротом грошей. Грошовий оборот — це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й спожи­вання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг го­тівки. Грошовий оборот — це сукупність усіх гро­шових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

У процесі руху доходів і продуктів (товарів і по­слуг) виникають взаємопов'язані, але протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі й активної ролі банків. Банки стають необхідними посередниками у взаємних виплатах і роз­рахунках між підприємствами, організаціями, установами та окремими фізичними особами.

Тут іде базова модель.

Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов'язані час­тини: 1) сферу безготівкового обігу, 2) сферу готівкового обі­гу.

за своєю специфікою готівковий обіг призна­чений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей.

У розвинутих країнах світу готівка становить незначну частку грошової маси: 5—7% . В Україні ж питома вага готівки в грошовому обороті гіпертрофована. Частка готівки в гро­шовій масі у вітчизняній економіці становила: 1992 р. — 19,3%; 1993 р. — 26,5; 1995 р. — 37,9; 1996 р. — 43,2%. У цих умовах важливе значення має здійснення заходів щодо обме­ження масштабів готівкового обігу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]