- •1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.
- •3. Види грошей
- •4. Функції грошей
- •5. Властивості грошей
- •6. Функціональні форми грошей
- •8. Кількісна теорія грошей.
- •9. Класична теорія грошей.
- •10. Маржиналізм як основа теорії грошових відносин.
- •11. Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей.
- •12. Неокласичний і неокейнсіанський напрями у розвитку грошових відносин.
- •13. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
- •15. Сучасний синтез теорій грошей.
- •17. Структура грош. Обороту. Базова модель.
- •18. Гроші і відсоткова ставка. Інструменти кредитного ринку.
- •19. Попит на гроші
- •20. Попит на гроші як форму багатства
- •21. Чинники попиту на гроші
- •22. Швидкість обігу грошей
- •23.Суть та механізм формування пропозиції грошей
- •24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
- •25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
- •26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
- •27. Норми обов’язкового резерву.
- •28.Грошова база і ефект кредитного мультиплікатора.
- •30 Вартість та купівельна спроможність грошей
- •31 Теорія рівноваги грошей на грошовому ринку
- •36 Поняття грошової системи та її елементи
- •39. Структура і елементи кредитної системи.
- •40. Кредитна система.
- •41.Інфляція.
- •42. Гроші і поняття валютної системи.
- •43. Інтернаціоналізація грошових відносин
- •45. Міжнародна валютно-кредитна система.
- •46. Міжнародні грошові одиниці.
- •48. Валютні блоки та валютні зони.
- •49.Грошова одиниця сша
- •50.Становлення грошової одиниці сша.
- •51.Означення грошей та розвиток грош.Сис. Сша,
- •52. Регулювання грошової системи та структура грошового обігу сша.
- •53. Кредитна система сша
- •55. Комерційні банки та функціонування банківської системи сша.
- •56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.
- •58 Інфляція та гр відносини Франції
- •59 Зона франка
- •60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції
- •61 Цб Франції, створення та функції
- •62 Кредитна система Франції
- •63 Кб Франції
- •64 Інвестиційні банки Франції
- •65.Грошова одиниця Англії,купюрність,становлення та розвиток
- •66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії
- •67. Формування та розвиток стерлінгової зони.
- •68.Центральний банк Англії,становлення та функції
- •69. Особливості управління і діяльності цб Англії
- •70. Кредитна система Англії, структура та принципи побудови.
- •71.Комерційні банки Англії і їх функціонування.
- •72. Спеціалізовані банки та небанківські структури Англії.
- •73 Гр од і формув гр. Системи Німеччини
- •74 Інфляція і гр. Реформа 1948 в Німеччині
- •75 Валютний стан фрн
- •76 Цб Німеччини
- •77 Характеристика німецьких кб
- •78. Народні банки та банки Райфайзена
- •79 Ощадні банки Німеччини
- •80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
- •81. Гр.Один Італії та історія розвитку гр.Системи
- •82. Грошовий обіг. Маса грошей Італії
- •83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
- •84. Цб та структура кред сист Італії.
- •85. Італійські кб та спеціалізовані
- •88. Організація гр обігу. Гр реформи рф
- •90 Розвиток банківська система рф.
- •94. Грошова одиниця і грошовий обіг
- •95. Особливості грошового обігу
- •96. Грошові реформи в Японії.
- •97. Центральний банк Японії
- •98. Кредитна система Японії, стр-ра, зміст.
- •99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.
- •Інші банківські інститути
- •100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.
- •101. Етапи розвитку грошової системи Канади
- •102. Інфляція та грошовий обіг Канади.
- •103. Особливості грошового обігу Канади.
- •104. Центральний банк (Банк Канади) та банківська система.
- •105. Комерційні банки та інші банківські структури Канади
- •Інші банківські інститути
- •107. Особл розв гр-кред сист Китаю.
- •108. Валютна політика, країн, що розвиваються. Аспекти.
- •109. Валюта — як економічна категорія.
- •110. Валютний курс і його роль в економіці. Методика визначення валютних курсів.
- •111. Колективні та резервні валюти.
- •112. Міжнародна валютна ліквідність. Показники і їх визначення.
- •113. Міжнародний кредит. Форми і види міжнародних кредитів.
- •114. Умови та механізми здійснення кредитних операцій. Роль держави.
- •115. Платіжний баланс. Зміст і економічна суть.
- •116. Світові валютні і кредитні ринки.
- •117. Роль золота в формуванні грошово-кредитної системи. Ринки золота.
83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
Італія завжди була активним учасником світового валютного ринку. 1865 – Латинський монетний союз (Фран, Бельг, Швейцарія): вільний обіг в цих країнах будь-яких грошових знаків країн учасниць. Пізніше є членом МВФ. 1961- обмеження із ввозу-вивозу національної валюти (контроль здійснює – Італійський валютне бюро). 1979 – Італія ввійшла в єдину валютну систему.1996 – зустріч держав ЄС - рішення про введення євро (з 1 січня 1999 - безготівкова форма, 2002 – готівкова форма.) Для введення євро Італія повинна була відповідати таким критеріям : дефіцит держ бюджету – не більше 3% ВВП; держ борг – не більше 60 % ВВП; річна інфляція – не більше ніж на 1,5 відсоткових пункта до середнього рівня інфляції в трьох країнах ЄС з найбільшою стабільністю цін; середня номінальна величина довгострокової відсоткової ставки не більше ніж на 2 відсоткових пункта до встановленого рівня цих ставок в трьох країнах ЄС з найбільшою стабільністю цін; дотримання встановлених меж коливання в існуючому в ЄС механізмі стабілізації обмінних валютних курсів. 1996 – Італія відповідала лише одному із цих критеріїв – участь ЄС і її валюта були досить стабільною. До 1999 показники наблизилися до рекомендованого рівня , а все не відповідали їх. Та все ж було введено євро.. Італія разом з іншими країнами для проведення безготівкових розрахунків створює єдину систему розрахунків ТАРГЕТ за допомогою спец звязку.
84. Цб та структура кред сист Італії.
Вищим органом кредит сист є Міжміністерський комітет кредитів та заощаджень (1947). Функції: забезпеч нормального функціонув кред сист, розробка основ напрямків кред політ та контроль за її здійсн; контроль за змінами в банк сист (відкриття нових кред установ); дозвіл на емісію грош і правила діяльн кред установ; контроль за діяльн Банку Італії. Але цей комітет не має права здійснюв безпос контроль за кред сист – це здійсн Банк Італії. Комітетом управляє голова , який є міністром казначейства. Члени комітету: міністр сусп робіт, міністр промисловості, міністр с/г, міністр зовн торгівлі, міністр бюджету, міністр фінансів. В роботі комітету приймає участь Упрвляючий БІ. Комітет повяз з казначейством( при Головному управлінні казначейства є Інспекторат контролю та нагляду за гр обігом, який разом з секретеріатом Комітету займається технічною розобкою проектів його рішень та встановл необх контакти з держ закладами та кред установами).
БІ створ 1893, з 1926 – єдинй еміс центр. Він є приватний акціон тов. На чолі БІ - Вища рада, яка впровадж в житття рішення міжміністерського комітету. Очолює Раду Управляющий, який назначається Вищою радою. Упрвляючий обирає Комітет Вищої ради. Функції БІ: емісія кред грошей , акумул та збережен офіційних золотовалютних резервів; банк є касиром уряду, банк надає кредити кред установам та уряду, здійснює контрорль за діяльн кред установ, здійсн контроль за валютним обігом, банк впровадж в життя ГКП визначену Центральним Європейським банком, займається організацією безгот розрахунків.( + КБ та спеціалізовані банки ---- див 85 )
