56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.

ФРС використовує кілька важливих засобів впливу на зростання пропозиції грошей, інших фінансових змінних і на рівень економічної активності. Найважливішими з її знарядь є:

Операції на відкритому ринку. Операції на відкритому ринку є найефективнішим і найважливішим знаряддям політики ФРС. Операції бувають двох видів: наступальні та захисні. Наступальні мають на меті збільшення (купівля КБ-ами) або зменшення (Продають КБ) величини резервів для полегшення чи ускладнення отримання кредиту, а захисні слугують Для нейтралізації впливів на резерви з боку інших факторів. Дисконтна ставка. Рішення про зміну дисконтної ставки приймає Рада директорів кожного окремого резервного банку, але воно підлягає затвердженню Радою керуючих. Така координація веде до приблизно одночасної зміни дисконтної ставки в усіх резервних банках. Резервні вимоги. Третім важливим способом впливу ФРС на загальну ситуацію з грошима і фінансами є право Ради керуючих змінювати резервні вимоги - підвищувати або знижувати відсоток резервів, які депозитні установи зобов'язані зберігати.

Додаткові вимоги. Додаткові вимоги встановлюються Радою керуючих і стосуються певного відсотка платежів готівкою, якого повинні дотримуватися покупці при отриманні позик для купівлі деяких видів цінних паперів.

Операції з іноземною валютою. З метою поліпшення міжнародної ліквідності і нейтралізації тимчасово небажаного напливу іноземного капіталу ФРС також час від часу здійснює купівлю і продаж іноземної валюти. Оскільки операції з іноземною валютою мають великий вплив і на іноземну, і на вітчизняну валюту, вони, природно, повинні здійснюватися в тісній співпраці з відповідними повноважними органами інших країн. Оскільки відповідальність за стан справ у цій сфері несе і Міністерство фінансів, такі операції повинні тісно координуватися з його діями. Слід зауважити, що монетарна політика ФРС має певні обмеження та переваги. Обмеження. Формулювання монетарної політики є дуже Складним завданням, також складно визначити обмеження, яким ця політика повинна підлягати. Фактична економічна стабільність потребує не лише розсудливої монетарної політики, й правильних фіскальних заходів - у який спосіб держава збирає податки, витрачає гроші й виплачує свій борг - і достатнього рівня конкуренції в економіці. Очевидно, що ускладнення можуть трапитися в кожній з трьох перелічених сфер, тому важко досягти постійної досконалої стабільності. Переваги. Незважаючи на свої недоліки, монетарна політика має певні переваги над двома альтернативними видами стабілізаційної політики - фіскальною політикою та прямим контролем. По-перше, вона є неупередженою і майже не перешкоджає свободі ринку. По-друге, монетарна політика є гнучкішою за інші інструменти стабілізаційної політики. І, по-третє (це, мабуть, найважливіше), Конгрес надійно захистив ФРС від повсякденного політичного тиску, що дає їй можливість діяти відповідно до інтересів економіки держави.

Окрім цих головних засобів, ФРС купує і продає американські долари та іноземну валюту на валютних ринках, а також установлює додаткові вимоги для певних типів акцій та облігацій.

57 Гр од і розвиток гр. Маси Франції Грошова одиниця — французький франк (Р) = 100 сантимам Грошові знаки в обігу: бакноти у 500,400,200, 100, 50, 10 франків, монети у 50,20,10, 5, 1сантим. 1799 р. — введення в обіг французького франка замість лівру.

з 1803 р. — біметалічна грошова система.

1865 - 1878 рр. —Латинський монетний союз.

1873 р. — перехід до золотого монометалізму,

золотий вміст франка -0,290323 г.

До Першої св війни у Франції існував золотий монометалізм у його класичній формі, який був упровадже-ний законом у 1873 р. На початку війни золотий монометалізм зазнав краху. 1914р. було прийнято закон про припинення Бан-ком Франції обміну банкнот на золото. Країна перейшла від метале-вої до паперово-грошової системи, що створило умови для використання банкнотної емісії як джерела покриття дефіциту держ бюджету, викликаного збільшенням воєнних витрат.

1914 р. — перехід до паперової грошової системи.

У результаті грошової реформи у червні 1928 р. методом прихо-ваної девальвації Франція повернулася до золотого стандарту. Зо-лотий вміст франка було зменшено порівняно з довоєнним у 5 разів. При цьому Франція, як і Великобританія, відновила золотий стандарт не в попередній золотомонетній формі, а в золотозливковій. Відповідно до девальвації курс франка стосовно до-лара США знизився проти довоєнного з 5,16 до 25,53. Згідно з умо-вами реформи 1928 р. у Франції було здійснено банкнотну емісію, внаслідок якої 35 % банкнот і вкладів Банку Франції було забезпе-чено золотом.

умови для використання банкнотної емісії як джерела покриття дефіциту держ бюджету, викликаного збільшенням воєнних витрат.

1928 р. — грошова реформа шляхом схованої девальвації, внаслідок чого Франція повернулася до золотого стандарту у злитковій формі.

Мінімальна сума банкнот для обміну на золото 250 000 фр. = 12,5 кг золота.

1933-1936р. —Франція очолювала Золотий блок.

1936 р. — девальвація франка на 25% та припинення розміну франків на золото. Новий золотий зміст — 0,0441 г., курс відносно долара США — 20,153 фр.

1936—1939 рр. — девальвація. Новий золотий вміст — 0,0202892 г.

Курс відносно долара США — 43,80 фр.

1940 р. — капітуляція Франції, обіг білетів в окупаційних марках.

1945 р. — девальвація франка. Курс до долара - 214,392 фр.

194 1958 рр. - 7 прихованих девальвацій. Новий курс: 1 дол. = 493,7 фр.

1960 р. — деномінація франка. Новий курс: 1 долар США= 5 франків. Золотий вміст — 0,18 г. золота.

1967 р. — відміна валютних обмежень за поточними операціями.

1969 р.— девальвація франка.

1973 р. — Франція перейшла до режиму вільно плаваючих курсів.

1979 р.— Франція бере участь у Європейській валютній системі.

1996 р. — Франція прийняла рішення про приєднання до Євро.

2001 р.—Курс відносно долара США на 1.01.01 становив 1 дол. = 5,89 фр.