- •1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.
- •3. Види грошей
- •4. Функції грошей
- •5. Властивості грошей
- •6. Функціональні форми грошей
- •8. Кількісна теорія грошей.
- •9. Класична теорія грошей.
- •10. Маржиналізм як основа теорії грошових відносин.
- •11. Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей.
- •12. Неокласичний і неокейнсіанський напрями у розвитку грошових відносин.
- •13. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
- •15. Сучасний синтез теорій грошей.
- •17. Структура грош. Обороту. Базова модель.
- •18. Гроші і відсоткова ставка. Інструменти кредитного ринку.
- •19. Попит на гроші
- •20. Попит на гроші як форму багатства
- •21. Чинники попиту на гроші
- •22. Швидкість обігу грошей
- •23.Суть та механізм формування пропозиції грошей
- •24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
- •25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
- •26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
- •27. Норми обов’язкового резерву.
- •28.Грошова база і ефект кредитного мультиплікатора.
- •30 Вартість та купівельна спроможність грошей
- •31 Теорія рівноваги грошей на грошовому ринку
- •36 Поняття грошової системи та її елементи
- •39. Структура і елементи кредитної системи.
- •40. Кредитна система.
- •41.Інфляція.
- •42. Гроші і поняття валютної системи.
- •43. Інтернаціоналізація грошових відносин
- •45. Міжнародна валютно-кредитна система.
- •46. Міжнародні грошові одиниці.
- •48. Валютні блоки та валютні зони.
- •49.Грошова одиниця сша
- •50.Становлення грошової одиниці сша.
- •51.Означення грошей та розвиток грош.Сис. Сша,
- •52. Регулювання грошової системи та структура грошового обігу сша.
- •53. Кредитна система сша
- •55. Комерційні банки та функціонування банківської системи сша.
- •56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.
- •58 Інфляція та гр відносини Франції
- •59 Зона франка
- •60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції
- •61 Цб Франції, створення та функції
- •62 Кредитна система Франції
- •63 Кб Франції
- •64 Інвестиційні банки Франції
- •65.Грошова одиниця Англії,купюрність,становлення та розвиток
- •66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії
- •67. Формування та розвиток стерлінгової зони.
- •68.Центральний банк Англії,становлення та функції
- •69. Особливості управління і діяльності цб Англії
- •70. Кредитна система Англії, структура та принципи побудови.
- •71.Комерційні банки Англії і їх функціонування.
- •72. Спеціалізовані банки та небанківські структури Англії.
- •73 Гр од і формув гр. Системи Німеччини
- •74 Інфляція і гр. Реформа 1948 в Німеччині
- •75 Валютний стан фрн
- •76 Цб Німеччини
- •77 Характеристика німецьких кб
- •78. Народні банки та банки Райфайзена
- •79 Ощадні банки Німеччини
- •80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
- •81. Гр.Один Італії та історія розвитку гр.Системи
- •82. Грошовий обіг. Маса грошей Італії
- •83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
- •84. Цб та структура кред сист Італії.
- •85. Італійські кб та спеціалізовані
- •88. Організація гр обігу. Гр реформи рф
- •90 Розвиток банківська система рф.
- •94. Грошова одиниця і грошовий обіг
- •95. Особливості грошового обігу
- •96. Грошові реформи в Японії.
- •97. Центральний банк Японії
- •98. Кредитна система Японії, стр-ра, зміст.
- •99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.
- •Інші банківські інститути
- •100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.
- •101. Етапи розвитку грошової системи Канади
- •102. Інфляція та грошовий обіг Канади.
- •103. Особливості грошового обігу Канади.
- •104. Центральний банк (Банк Канади) та банківська система.
- •105. Комерційні банки та інші банківські структури Канади
- •Інші банківські інститути
- •107. Особл розв гр-кред сист Китаю.
- •108. Валютна політика, країн, що розвиваються. Аспекти.
- •109. Валюта — як економічна категорія.
- •110. Валютний курс і його роль в економіці. Методика визначення валютних курсів.
- •111. Колективні та резервні валюти.
- •112. Міжнародна валютна ліквідність. Показники і їх визначення.
- •113. Міжнародний кредит. Форми і види міжнародних кредитів.
- •114. Умови та механізми здійснення кредитних операцій. Роль держави.
- •115. Платіжний баланс. Зміст і економічна суть.
- •116. Світові валютні і кредитні ринки.
- •117. Роль золота в формуванні грошово-кредитної системи. Ринки золота.
62 Кредитна система Франції
Особливістю кр.системи Франції є швидкий розвиток після Другої світової війни державного сектора у кредитній сфері. На початок 80-х років на ці установи припадало 80 % активів усіх кредитних установ країни. В період 1945-85 рр. кр. система Франції розвивалася за таки-ми напрямками:
1. Націоналізація приватних банків і створення спеціальних держ. установ. До Другої світ. війни державі належали тільки ощадні каси і Депозитно-ощадна каса. У 1945 р. було націоналізовано Банк Франції і 4 найбільші депозитні банки.
2. Створ. напівдержавних кр. установ, у форму-ванні капіталу яких поряд із приватними акціонерами бере участь держа-ва; для контролю за приватними банками до складу їх правління включають представників держави або призначають державних кон-тролерів.
3. Держ. регул. банк. справи здійснюється через Банк Франції і спец. Держ. органи — Національну кре-дитну раду, Банківську контрольну комісію. Через Нац. кредитну раду держава здійснює кред. пол (встановл. норми обов'язкових резервів КБ у Банку Франції, коеф. ліквідності, ставки % КБ, ставки комісійних).
З приходом у 1985 р. до влади правих сил розвиток держ. сектору припинився. Уряд правих партій, наслідуючи амер. модель вільного підприємництва, монетаризм, ухвалив програму денаціоналізації. Нині осн. ланками кр. сист Франції є Банк Франції, КБ і спеціальні ФКІ.
Банк Франції, заснов. 1800 як прив. акціон ком-панія, є центром кр. сист країни. У 1803 р. він дістав мо-нопол право на емісію банкнот у Парижі, а з 1848 р. — в усій Франції. У 1945 р. Банк Франції був націоналізований — його акції викуплені в обмін на держ облігації. До 1945 р. діяльність Банку Франції мала певні особливостями.
1.як ЦБ він виконував функції КБ обслуговуючи торговель-но-промислову клієнтуру, через що має розгалужену мережу відділень (понад 250).
2. здійснював банкнотну емісію, кредитуючи торговельно-промислові операції, а не через КБ. Тому КБ рідко зверталися за позиками до Банку Франції.
3. втручання в регул кредиту було менш активним порівняно з ЦБ ін країн. Як знаряддя кр регул використову-вав здебільшого обліковий відсоток.
Після Другої св війни обсяги операцій Банку Франції як КБ скоротилися, а роль у кр регулю-ванні зросла( регул ставки облікового %, операції на відкритому ринку, обов'язкових резервів де-позитних банків у Банку Франції. Норми резервів встановл ок-ремо щодо строкових вкладів і вкладів на пот рахунки, норми обов'язкових резервів передбачено і щодо кредитів, які нада-ються депозитними банками і фін тов).
Банк Франції- банкір уряду, веде пот рахунок скарбниці, виконує операції, пов'язані з обслуговуванням держ боргу, надає кредити уряду Основні категорії кредитних установ Франції:
1 Універсальні банки2 Кооперативні кредитні установи3 Ощадні каси, пенсійні фонди4 Каси муніципального кредиту5 Фінансові компанії
6Спеціальніфінансовокредитніустанови
Універсальні банки виконують операції:
• залучати і видавати різні види вкладів;
• здійснювати 142 види кредитних операцій;
• управляти грошовими коштами (довірчі операції).
До трьох найбільших банків Франції і світу належать такі: "Креді Агріколь", "Креді Ліоне", "Сосьєте Женераль". Ці банки мають розгалужену мережу філій як у Франції, так і за кордоном. Десять найбільших універсальних банків Франції зосередили у 1998 р. 4/5 сукупного балансу ФКІ країни, тому Франція за концентрацією банківського капіталу займає пер-ше місце у світі.
Іноземні банки. На початку 70-х років кількість іноземних банків у Франції була порівняно невеликою. це були англ та амер банки і банки деяких країн континентальної Євро-пи.
У 90-х роках кількість іноземних банків становить 168 із 40 країн. До спеціальних ФКІ належать державна Національна ощадна каса, Депозитно-ощадна каса, Креді Національ (Національний кре-дит), Банк зовнішньої торгівлі, Креді Фонсьє, кооперативні кредитні установи, каси муніципального кредиту, фінансові та страхові ком-панії, пенсійні фонди та деякі інші вузькоспеціалізовані кредитні ус-танови.
За розмірами активів найбільшою із зазначених установ є Депо-зитно-ощадна каса, яка створена для управління коштами державної Нац каси, яка об'єднує каси при поштових від-діленнях, а також коштами приватних ощадних кас. Ощадні каси власні ресурси, якщо вони перевищують необхідний резерв, переда-ють Депозитно-ощадній касі, джерелом ресурсів якої є також кошти страхових компаній і пенсійних фондів. Ці кошти вона вкладає в об-лігації держ позик і казнач векселі, а також викор для надання позик місцевим органам влади, держ підприємствам.
Креді Національ (Національний кредит) — акціонерний напівдержавний банк. Його акціонерами є промислові компанії, банки і прив особи, але діяльність банку контр держава. Крім влас капіталу його пасиви складаються з позичкових коштів, залуче-них у результаті випуску облігацій, і позик казначейства.
Активними операціями Нац кредиту є надан-ня середньо- і довгострокових кредитів держ і прив під-приємствам, а також гарантій, завдяки яким зобов'язання боржників можуть бути враховані кредиторами прямо і опосередковано (через доручення інших кредитних органів) у Банку Франції. На-ц кредит бере активну участь у кредитуванні експорту, на-даючи середньо- і довгострокові кредити. Довгострокове кредитуван-ня він здійснює разом з Банком зовнішньої торгівлі.
Банк зовн торгівлі — держ акціонерний банк, ак-ціонерами якого є держ кр установи. Він виконує функції, пов'язані з кредитуванням експорту- кредитування зовн торгівлі та надання гарантій щодо експортних кредитів, що значно полегшує облік векселів у Нац кредиті і Банку Франції. Банк зовнішньої торгівлі сприяє розширенню експорту.
Креді Фонсьє, спеціалізується на наданні іпотечних позик. За формою організації він є приват акціон банком, але керуючий банком і його заступник призначаються дер-жавою, тому фактично це напівдерж банк. Капітал банку скла-дається з акціонерного і позичкового, який мобілізується через випуск облігацій.
Основне місце в активних операціях належить середньо- і довго-строковим позикам будівельним компаніям і землевласникам на про-мислове і житлове будівництво. Креді Фонсьє надає також позики місцевим органам влади. Через дочірній банк (Субконтору підприєм-ців) він кредитує приватне будівництво.
Кооперативні кредитні установи. У Франції розвине-на система кр кооперативних установ. За сумою активів перші два місця посідають кре кооперативи, об'єднані На-ц касою с/г кредиту і Центральною касою народних банків.
Надання кредиту с/г широко практикують депозитні банки. Однак основну частку такого кредиту надають спе-ц кредитні установи — кредитні кооперативи, або каси с/г кредиту. Орга-нізація с/г кред кооперації має триступеневу систему, її основою є місцеві каси, які об'єднуються в регіональні. Вищою ланкою є Національна каса с/г кредиту, яка контролює діяльність регіональних і місцевих кас і пере-буває під контролем держави.
Ресурси місцевих кредитних кооперативів складаються з вкладів їх членів і вкладів осіб, які не є членами кооперативів. Кредити нада-ються тільки членам кооперативів.
Національна каса с/г кредиту є фін-адміністративною державною організацією, її кошти складаються з капіталу, який мобілізується через випуск облігацій, вільних коштів регіональних кас, кредитів держави і позик Банку Франції, одержа-них за рахунок переобліку коротко- і середньострокових зобов'я-зань членів кредитних кооперативів. До активних операцій цієї каси належать операції з надання позик регіональним касам.
Кредитні кооперативи, що об'єднують дрібних промисловців і тор-говців, називають народними (популярними) банками. . У 1917 р. прийнято закон, що встанов-лював єдиний порядок створення цих банків. Спочатку народні бан-ки функціонували як ізольовані кредитні установи. В 1921 р. для цен-тралізації частки гр резервів народних банків і координації їх діяльності створено Центральну касу народних банків. Держ контроль за діяльністю народних банків здійснювався такими сами-ми методами, що й контроль за діяльністю приватних банків. Діяль-ність Центральної каси народних банків після Другої світової війни контролює також представник держави, якого призначає мін фін країни.
Центральна каса народних банків управляє вільними коштами на-родних банків, надає їм позики, є розрахунковим центром і виконує інші операції.
Після Другої світової війни набули розвитку фінансові компанії, які спеціалізуються на фінансуванні окремих галузей (електроенер-гетичної та інших енергетичних галузей, автошляхового будівництва та ін.) і регіонів країни, лізингові компанії, а також компанії, які фінан-сують продаж споживчих товарів у кредит..
Каси муніципального кредиту, не мають істотного значення в кредитній системі Франції, їх активи становлять 0,1 % активів усіх кр-фін установ.
