- •1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.
- •3. Види грошей
- •4. Функції грошей
- •5. Властивості грошей
- •6. Функціональні форми грошей
- •8. Кількісна теорія грошей.
- •9. Класична теорія грошей.
- •10. Маржиналізм як основа теорії грошових відносин.
- •11. Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей.
- •12. Неокласичний і неокейнсіанський напрями у розвитку грошових відносин.
- •13. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •14. Чикагська економічна школа і розвиток теорії грошей в економічно розвинених країнах.
- •15. Сучасний синтез теорій грошей.
- •17. Структура грош. Обороту. Базова модель.
- •18. Гроші і відсоткова ставка. Інструменти кредитного ринку.
- •19. Попит на гроші
- •20. Попит на гроші як форму багатства
- •21. Чинники попиту на гроші
- •22. Швидкість обігу грошей
- •23.Суть та механізм формування пропозиції грошей
- •24. Учасники процесу формування пропозиції грошей.
- •25. Функції державних установ у формуванні пропозиції грошей.
- •26. Роль комерційних банків у створенні грошей.
- •27. Норми обов’язкового резерву.
- •28.Грошова база і ефект кредитного мультиплікатора.
- •30 Вартість та купівельна спроможність грошей
- •31 Теорія рівноваги грошей на грошовому ринку
- •36 Поняття грошової системи та її елементи
- •39. Структура і елементи кредитної системи.
- •40. Кредитна система.
- •41.Інфляція.
- •42. Гроші і поняття валютної системи.
- •43. Інтернаціоналізація грошових відносин
- •45. Міжнародна валютно-кредитна система.
- •46. Міжнародні грошові одиниці.
- •48. Валютні блоки та валютні зони.
- •49.Грошова одиниця сша
- •50.Становлення грошової одиниці сша.
- •51.Означення грошей та розвиток грош.Сис. Сша,
- •52. Регулювання грошової системи та структура грошового обігу сша.
- •53. Кредитна система сша
- •55. Комерційні банки та функціонування банківської системи сша.
- •56. Грошово-кредитна політика сша та її особливості.
- •58 Інфляція та гр відносини Франції
- •59 Зона франка
- •60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції
- •61 Цб Франції, створення та функції
- •62 Кредитна система Франції
- •63 Кб Франції
- •64 Інвестиційні банки Франції
- •65.Грошова одиниця Англії,купюрність,становлення та розвиток
- •66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії
- •67. Формування та розвиток стерлінгової зони.
- •68.Центральний банк Англії,становлення та функції
- •69. Особливості управління і діяльності цб Англії
- •70. Кредитна система Англії, структура та принципи побудови.
- •71.Комерційні банки Англії і їх функціонування.
- •72. Спеціалізовані банки та небанківські структури Англії.
- •73 Гр од і формув гр. Системи Німеччини
- •74 Інфляція і гр. Реформа 1948 в Німеччині
- •75 Валютний стан фрн
- •76 Цб Німеччини
- •77 Характеристика німецьких кб
- •78. Народні банки та банки Райфайзена
- •79 Ощадні банки Німеччини
- •80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
- •81. Гр.Один Італії та історія розвитку гр.Системи
- •82. Грошовий обіг. Маса грошей Італії
- •83. Особливості грошового обігу Італії і членство в єс
- •84. Цб та структура кред сист Італії.
- •85. Італійські кб та спеціалізовані
- •88. Організація гр обігу. Гр реформи рф
- •90 Розвиток банківська система рф.
- •94. Грошова одиниця і грошовий обіг
- •95. Особливості грошового обігу
- •96. Грошові реформи в Японії.
- •97. Центральний банк Японії
- •98. Кредитна система Японії, стр-ра, зміст.
- •99. Комерційні банки та інші банківські інститути Японії.
- •Інші банківські інститути
- •100. Особливості діяльності японських банків в сучасних умовах.
- •101. Етапи розвитку грошової системи Канади
- •102. Інфляція та грошовий обіг Канади.
- •103. Особливості грошового обігу Канади.
- •104. Центральний банк (Банк Канади) та банківська система.
- •105. Комерційні банки та інші банківські структури Канади
- •Інші банківські інститути
- •107. Особл розв гр-кред сист Китаю.
- •108. Валютна політика, країн, що розвиваються. Аспекти.
- •109. Валюта — як економічна категорія.
- •110. Валютний курс і його роль в економіці. Методика визначення валютних курсів.
- •111. Колективні та резервні валюти.
- •112. Міжнародна валютна ліквідність. Показники і їх визначення.
- •113. Міжнародний кредит. Форми і види міжнародних кредитів.
- •114. Умови та механізми здійснення кредитних операцій. Роль держави.
- •115. Платіжний баланс. Зміст і економічна суть.
- •116. Світові валютні і кредитні ринки.
- •117. Роль золота в формуванні грошово-кредитної системи. Ринки золота.
79 Ощадні банки Німеччини
Кредитна система ФРН складається з ФКІ, які мають чітку спеціалізацію. Це ощадні каси, іпотечні банки, державні кредитні устано-ви, банки споживчого кредиту, кредитні товариства, страхові товари-ства, інвестиційні компанії.
Ощадні каси. Майже всі ощадні каси у ФРН є державними. За їх зобов'язання відповідає влада общин та міста. За кількістю і вели-чиною активів вони набагато перевищують КБ, їх па-сиви становлять заощадження населення. Основні активні операції ощадних кас зводяться до довгострокових іпотечних та житлових кре-дитів. Надлишки прибутку ощадних кас надходять у бюджети общин та міста. Сьогодні налічується близько 650 ощадних кас. Вони по-ступово розвиваються в малі універсальні банки.
Центральним органом муніципальних ощадних кас є 12 жиро-центрів. Вони створюють корпорацію, яка, перебуваючи під контролем держави, опосередковує рух грошей між ощадними касами, що нале-жать до неї, і підтримує платіжний оборот за допомогою взаємозаліку. Очолює систему ощадних кас та жироцентрів Німецький комуналь-ний банк.
Будівельні ощадні каси пов'язані з фінансуванням будівництва. У 90-х роках у Німеччині діяло 18 приват і 13 держ буді-вельних ощадних кас. Це спеціальні ощадні каси. Акумулюючи над-ходження вкладників до загального фонду, вони надають вкладни-кам за планом розподілу коштів кредити на будівництво житлових об'єктів і квартир. Вкладник повинен у визначений термін вносити певні суми до загального фонду. Тільки після цього він отримує пра-во на позику. В цих інститутах беруть участь і гросс банки
80 Житлове фінансув в Німеччині. Гр–кр пол держави.
Іпотечні банки. Німеччина — батьківщина іпотечного кредиту. Після Другої св війни у Західній Німеччині діяли 33 іпотечні бан-ки. Нині налічується 26 приватних і 12 державних банків. Контроль-ний пакет акцій більшості приват іпотечних банків належить гроссбанкам. Основною активною операцією іпотечних банків є надання довгострокових позик під нерухомість переважно на промисл та житлове будівництво. Кошти для позик вони залучають через продаж цп власного випуску (іпотечних облігацій) Будівельні ощадні каси пов'язані з фінансуванням будівництва. У 90-х роках у Німеччині діяло 18 приват і 13 держ буді-вельних ощадних кас. Це спеціальні ощадні каси. Акумулюючи над-ходження вкладників до загального фонду, вони надають вкладни-кам за планом розподілу коштів кредити на будівництво житлових об'єктів і квартир. Вкладник повинен у визначений термін вносити певні суми до загального фонду. Тільки після цього він отримує пра-во на позику. В цих інститутах беруть участь і гросс банки
Безпосереднім провідником гр-кр пол є Ні-мецький федеральний банк. Він здійснює її за такими напрямками:
• облікова політика;• операції на відкритому ринку;• регулювання норм обов'язкових резервів кредитних закладів;• регулювання величини грошової маси.
Операції з переобліку спочатку не відігравали у ФРН помітної ролі. Закон про кр систему у 1962 р. посилив дію облікової полі-тики за допомогою прив'язування рівня % ставок КБ до процента ЦБ.
Операції на відкритому ринку пов'язані з короткостроковими казначейськими векселями, імпортно-складськими свідоцтвами, а з травня 1979 — також з іншими цп. Нім фе-деральний банк, купуючи чи продаючи держ боргові зобов'язан-ня, впливає на ліквідність кред інститутів відповідно до напрям-ку гр-кр пол. Регулювання норм обов'язкових резервів для кред закладів впливає безпосередньо на кредитну діяльність КБ, по-гіршуючи чи поліпшуючи їх ліквідність. Сума мінімальних резервів становила на 1987 5 % усіх вкладів кредит-них інститутів (1996 р. — 2 %).
На перший план з 1974р. виходить регулювання гр маси згідно з монетаристською концепцією. У 1975—1978 рр. Німецький фе-деральний банк дотримувався зобов'язання не допустити зростання гр маси більш ніж на 8 % за рік. Так він намагався досягти стабільності екон зростання та помірної інфляції. Але постав-лених цілей банк не досяг і з 1979 р. він встановлює на кожний рік межі відхилення для змін гр маси (на 1980 р. — 6—9 %, на 1987 р. — 3—6 %). У такий спосіб створювалася можливість мане-врувати в разі зміни кон'юнктури.
Основні форми гр-кр політики Німецького федераль-ного банку, як правило, застосовуються одночасно і в одному напрям-ку. Наприклад, під час рестрикційної політики облікова ставка зростає, держ боргові зобов'язання продаються за меншими ставками, норми обов'язкових резервів збільшуються. Синхронна дія всіх форм гр-кр регулювання впливає на екон розвиток, проте не може усунути його циклічності.
