66.Інфляційні процеси та грошовий обіг.Означення грошей згідно з фінансовою системою Англії

Сучасна інфляція — результат суперечностей суспільного відтво-рення і структурних диспропорцій в англійській економіці.

Важливу роль в інфляційному процесі відіграють державні витра-ти, які фінансуються за рахунок позик. У березні 1986 р. тільки за-боргованість уряду досягла 167,5 млрд ф. ст., або 47 % внутрішньо-го національного продукту (ВНП) держави. Розміщення державних цінних паперів у банках сприяє збільшенню грошової маси. Тому у 80-90-ті роки у Великобританії темпи інфляції були вищі, ніж у дея-ких інших промислове розвинених країнах. Це ми бачимо з показ-ників коефіцієнта монетизації у 1990—1995 рр. (табл. 26).

У 90-х роках Банк Англії справляє вирішальний вплив на ста-білізацію національної валюти, він відмовляється прямо кредитува-ти уряд. Емісія грошей здійснюється суворо у межах загального спрямування на збільшення грошової маси в економіці. Загальна сума готівки у 1999 р. підтримується на рівні 24 млрд ф. ст. У зв'яз-ку з надходженням в обіг фальшивих грошей номіналом 20 ф. ст. Банк Англії ухвалив рішення про емісію банкнот цього номіналу на суму 10 млрд ф. ст. і повну поступову заміну купюр старого зразка до 2003 р. Нова купюра має спеціальний захист, що дасть можли-вість з більшою впевненістю встановити справжність купюри та убез-печитися від підробки. У 1998 р. в обіг запроваджено банкноти но-вого зразка на суму 349 млн ф. ст.

67. Формування та розвиток стерлінгової зони.

Стерлінгова зона - очолюване Великобританією історично складене валютне угруповання країн, які проводять більш-менш узгоджену політику у сфері міжнародних валютно-фінансових відносин з використанням фунтів стерлінгів у валютних операціях.

Історичним попередником стерлінгової зони був стерлінговий блок, який склався після краху золотого стандарту у Великобританії у 1931 р. До нього входили переважно країни Британської імперії та деякі інші.

Стерлінгова зона була найбільшим валютним угрупуванням за територією та чисельністю населення країн, що входили до неї. її площина становила 1/6 території Земної кулі із населенням понад 1 млрд. чоловік. На долю країн стерлінгової зони припадало 1/6 світового товарообігу.

Для валютного механізму стерлінгової було характерно:

1) прикріплення національних валют країн-учасниць до англійської валюти шляхом підтримання курсу відносно фунта стерлінгів;

2) більш пільговий режим обміну між стерлінговими валютами при порівнянні Із нестерлшговими;-

3) наявність у середині зони єдиної системи валютного контролю;

4) участь країн зони у загальнозональному інвалютному фоні (доларовому пулі) шляхом здачі у централізовані резерви у Лондоні з твердим курсом всієї або частки виторгу у доларах та інших валютах;

5) збереження значної частини валютних резервів членів зони фунта стерлінгів у вигляді стерлінгових авуарів в англійських банках. Юридичне стерлінгова зона не мала централізованого керівного органу та вся її діяльність здійснювалась на базі "джентльменських угод". З 60-х років стерлінгова зона вступила у період свого розпаду. Нині це валютне угрупування практично припинило свою діяльність.