60. Гр маса . Готівк і безготівкобіг у Франції

Структура гр обігу у Фр поділ на два основ поняття: грош маса та ліквідні кошти в економіці.Грош маса – агрегат М1 - включ в себе готівкові гроші (банкноти і розмінна монета) і записані на рахунок гроші (банківські гроші, кяі випускаються на базі вкладів до запитання банку, бюро поштових перказів). Агрегат М2= М1 + гроші , створені банками та іншими кредитно-фін установами на основі термінових вкладів і спеціальних рахунків (ощадні вклади, касові бони, бони національної каси с/г кредиту). М3= М2 + вклади в ощадні каси, казначейські бони. З 60-х років спостерігається тенденція до збільш безготівк обігу. Основні види готівкового обігу – банкноти та розмінні монети; безготівкового – чеки і рахунки по різним видам вкладів. Розмінні монети чеканяться з нікеля ,срібла та алюмінію. У Фран існує 4 джерела випуску грошей: ЦБ(Банк Франції), банки та деякі фін-кред установи, які створюють квазі гроші; Мінфін, яке ркедитуючи господарство випускає гроші; Депозитно-ощадна каса, яка здійсн непряму емісію грошей. Існує три канали емісії грошей: банківське кредитування національної економіки, банківське кредитування держави через банкноти, випущені під деож облігації, емісія банкнот під приріст офіційних золотовалютних резервів. В якості безготівкового обігу викор чековий обіг, поточні рахунки, а таккож кредитні картки.

61 Цб Франції, створення та функції

Банк Франції, заснов. 1800 як прив. акціон ком-панія, є центром кр. сист країни. У 1803 р. він дістав мо-нопол право на емісію банкнот у Парижі, а з 1848 — в усій Франції. У 1945 р. Банк Франції був націоналізований — його акції викуплені в обмін на держ облігації. До 1945 р. діяльність Банку Франції мала певні особливості.

1.як ЦБ він виконував функції КБ обслуговуючи торговель-но-промислову клієнтуру, через що має розгалужену мережу відділень (понад 250).

2. здійснював банкнотну емісію, кредитуючи торговельно-промислові операції, а не через КБ. Тому КБ рідко зверталися за позиками до Банку Франції.

3. втручання в регул кредиту було менш активним порівняно з ЦБ ін країн. Як знаряддя кр регул використову-вав здебільшого обліковий відсоток.

Після Другої св війни обсяги операцій Банку Франції як КБ скоротилися, а роль у кр регулю-ванні зросла( регул ставки облікового %, операції на відкритому ринку, обов'язкових резервів де-позитних банків у Банку Франції. Норми резервів встановл ок-ремо щодо строкових вкладів і вкладів на пот рахунки, норми обов'язкових резервів передбачено і щодо кредитів, які нада-ються депозитними банками і фін тов).

Банк Франції- банкір уряду, веде пот рахунок скарбниці, виконує операції, пов'язані з обслуговуванням держ боргу, надає кредити уряду.

До 1992 Банк Франції підпорядковувався мін фінансів та економіки (керуючого та двох заступників призначав Президент, а 12 з 15 членів Генеральної ради — міністерство). Після прийняття 1993 Закону Франції "Про статут Банку Франції" централь-на банківська установа країни одержала повну незалежність, зокре-ма у здійсненні монетарної пол для підтримання стабільності цін.

Взаємовідносини Банку Франції з усіма гілками влади — Прези-дентом, Парламентом та урядом — будуються на принципах співпраці та чіткого розмежування повноважень і відповідальності. Це дося-гається таким шляхом:

• призначення голови банку на два терміни по чотири роки;• призначення складу Ради банку;• затвердження величини статутного капіталу;• доповідь голови банку про діяльність банку;• надання інформації про стан грошово-кредитного ринку в дер-жаві.

Рада Банку Франції розробляє осн засади гр-кр політики і контролює її здійснення Радою директорів банку.

Осн вплив на монетарну сферу, ціни та екон зростан-ня Банк Франції здійснює через % політику, підтримуючи пев-ний рівень % ставок як основний монетарний інструмент ре-гулювання гр-кр ринку

Банк Франції встановлює % ставки за своїми операціями з кредитування КБ. За попер заявками КБ здійснюються кр аукціони (з урахуванням запро- понованого кожним із учасників аукціону рівня % ставок). Банк Франції аналізує стан гр-кр ринку та одержані заявки і встановлює ставку, за якою надає кредити фін-кр інститутам. Кредити КБ можуть надаватись і без попередніх заявок, але термін їх повернення становитиме 1-10 днів, а % ставка на 50 або 75 % перевищуватиме аукціонну.

Якщо необхідно додатково вплинути на рівновагу між попитом та пропозицією кр ресурсів, Банк Франції виступає на ринку на рівних правах з ін банками, пропонуючи або купуючи у них кр ресурси для підтримання стабільності гр-кр рин-ку. Ставки за цими операціями Банку Франції наближаються до рин-кових ставок за міжбанківськими кредитами.

Зміна рівня % ставки викликає відповідну зміну попиту і пропозиції на гр та вал ринку, що по-значається на господарській активності суб'єктів ринкових відносин. Так, зменшення рівня % ставки стимулює попит на кредити, збільшує ділову активність, прискорює екон зростання, і навпа-ки.

Для платіжної системи Франції характерне широке використання готівки. Це потребує ретельного прогнозування Банком Франції го-тівкового обігу в країні. Щоправда, існує тенденція до заміни інструментів "на паперових носіях" через автоматизовані безготівкові розрахунки (автоматизація розрахунко-вих операцій досягла 56 % у 1995 р. порівняно з 47 % у 1990 р.). Го-тівковий обіг Франції коливається протягом місяця та сезону. Видача ЗП наприкінці пот місяця та в перших числах на-ступного місяця спричиняє відплив готівки з кас банків. Водночас у період із 10 по 20 число кожного місяця спостерігається її приплив.

Відділення Банку Франції на основі детального аналізу звітних по-казників обігу грошей за кожним номіналом здійснюють прогнози го-тівкового обігу. Для цього користуються показниками обороту банк-нот. За результатами прогнозних розрахунків визначають обсяги підкріплень готівкою відділень банку, оптимальні транспортні марш-рути її перевезень, обсяги банкнот, що підлягають знищенню, обсяги замовлення банкнотній фабриці, а також обсяги випуску нових банкнот для забезпечення потреб економіки, обчислюють термін "життя" (використання) банк-нот різних номіналів, визначають мін рівень запасів го-тівки, який необхідно мати кожному відділенню для безперебійного забезпечення клієнтів банку.

Використовуючи прогнозні розрахунки відділень, Банк Франції складає прогноз і визначає загальну річну потребу в готівці.

З метою поліпшення функціонування банківської системи і зміц-нення довіри між КБ Банк Франції створив цен-тралізовані служби, які пропонують для колективного користування інформаційні бази даних. До найбільших з них належать такі:

1. Банківська картотека підприємств. Обслуговує інформ потреби Банку Франції та ФКІ, що дає змогу самостійно систематизувати боргові вимоги до гос-подарських суб'єктів.

2. Картотека банківських рахунків, для виявлення рахунків, що належать особам, поз-бавленим права виставляти чеки.

3. Національна картотека чеків, що не відповідають законодавству. Концентрує декларації про вкрадені чи загублені чеки, про банківські реквізити закритих або арештованих рахунків.

4. Національна картотека неповернених кредитів, наданих приват-ним особам для непрофесійних цілей. Допомагає кредитним устано-вам оцінити труднощі, з якими вони стикаються при поверненні кре-диту.