- •1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.
- •3. Церковні реформи Габсбургів та Романових в Україні кінця 18-19 ст.
- •4.Становище українського дворянства на початку 19 ст.
- •5. Напалеонівські війни і під російська Україна.
- •6. Напалеонівські війни та західноукр. Землі.
- •8. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії.
- •10. Чисельність і соціальна структура українського населення Російської імперії у 19 ст.
- •11. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
- •12.Політичне становище українських земель у складі Російської і Австрійської імперії (перш. Пол. XIX ст.)
- •13. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.
- •13. Суспільно політ рух на західноукраїнських землях у перш, под, х!х ст.
- •14,18. Кримські татари
- •15. Укр. Чинник в колонізації пн. Причорномор»я кінця 18-поч 19 ст.
- •16. Греко-католицька церква в під російській Україні 19 ст.
- •17.Польське повстання 1830- 1831 рр. І українське суспільство.
- •19.Зародження українського національного руху в Північній Буковині і на Закарпатті.
- •20.Революційні події на Північній Буковині і на Закарпатті 1848 - 1849 рр.
- •21.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
- •22.Революції 1848 - 1849 рр. Та їх вплив на Україну.
- •23.Австрійські конституційні реформи: українське суспільство середини - другої половини 19 ст.
- •24.Соціальні відносини на західноукраїнських землях у др. Пол.XIX ст.
- •25.Становище і діяльність української греко-католицької церкви на українських землях в 19 ст.
- •26."Православний катехізис".
- •27.Освіта в західноукраїнських землях першої половини 19 ст.
- •28. Аграрне перенаселення. Переселення селян із України.
- •29. Становище євреїв на зх. Землях 19 ст.
- •30.Формування полків українського козачого війська земських ополчень та інших формувань під час французько-російської війни 1812 р.
- •31.Бойові дії на території українських земель під час французсько-російської війни 1812р.
- •32. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.
- •33. Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві в перш. Пол. XIX ст.
- •34. Економічна колонізація Півдня України першої половини XIX ст.
- •35. Розбудова транспортної інфраструктури в під російській Україні в 19 ст.
- •37. Задунайська Січ.
- •38. Банатська Січ. 1785-1805
- •39. Міграції зхукраїнського населення на теренах Австрійської імперії.
- •40. Михайло Чайковський (Садик-паша)
- •41.Тенденції розвитку промисловості перш. Пол. XIX ст.
- •42.Внутрішня і зовнішня торгівля у перш. Пол. XIX ст.
- •43. Головна Руська рада
- •44. Основні прояви нового укр. Нац. Відродження у п.П. 19 ст.
- •45.Зародження українського національного руху в Галичині.
- •46. Народні рухи в підросійській Україні в першій половині 19 ст.
- •47.Бузьке та Усть-Буджацьке козацькі війська.
- •48.Повернення запорозьких козаків з-за Дунаю. Утворення Азовського козацького війська.
- •49.Чорноморське козацьке військо.
- •50. Повстання Чернігівського полку.
- •51.Катеринославське козацьке військо.
- •52."Козацький міф" в Україні 19 ст.
- •53.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
- •54 .Культурно-освітні установи у перш. Пол. XIX ст.
- •55.Розвиток історичної науки у перш. Пол. XIX ст.
- •56.Заснування і діяльність Харківського і Київського університетів.
- •57. Укр. Рух та укр. Студії в зхукр. Університетах.
- •58.Наукові товариства і установи у перш. Пол. XIX ст.
- •59.Проведення реформ 60-70-х рр. В Україні. Їх суспільно-політичні наслідки.
- •60.Земська реформа: Україна.
- •61. Інвентарна реформа на Правобережній Україні.
- •62.Селянські рухи на Правобережній Україні у зв'язку з проведенням інвентарної реформи.
- •63. Реформа 1861р. І особливості її проведення на Україні.
- •64. Особливості селянської реформи в Правобережній Україні.
- •65.Україна в роки Кримської війни (1853 - 1856 рр.)
- •66 .Дворянство в др. Пол. XIX ст.
- •67.Розвиток основних галузей сільського господарства в першій половині XIX ст.
- •68. Розвиток основних галузей промисловості на західноукраїнських землях у др. Пол. XIX ст.
- •69. Укр. Землі та міжнародні угоди першої третини 19 ст.
- •70. Купецтво в під російській Україні 19 ст.
- •71. Промислово-торговельна буржуазія в під російській Укр. Др.Пол. 19 ст.
- •72. Київська козаччина 1855
- •73. Ревізії шляхетських титулів на Правобережжі.
- •74. Урбанізаційні процеси в під російській Укр. В 19 ст.
- •75Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування на Україні.
- •75.Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування на Україні.
- •76. Мовні дискусії 19 ст. Та нац. Відродження
- •77. Панславізм в ідеології українського відродження.
- •78 Українська преса у 19 ст
- •79. Імперська цензура та українське відродження у 19 ст.
- •80. Основні етапи укр. Нац. Відродження
- •81. Москофільство
- •82. Полтавська Чернігівська і Харківська громади:
- •83. Київська громада 60-х років XIX ст.
- •84. Київська (Стара) громада 70-80-х рр. XIX ст.
- •85. Одеська громада 70-х рр. XIX ст.
- •86. Єлизаветградська громада (кін. 70-х - поч. 80-х рр. XIX ст.)
- •87. Ходіння в народ
- •88. «Братство тарасівців»
- •89. Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.
- •90. Діяльність народовольських гуртків і груп (кін. 1879 — поч. 1883 рр.)
- •94. Харківські народницькі гуртки середини 80-х рр. XIX ст.
- •95. Харківсько-Кнївське таємне політичне товариство.
- •96. ."Руська трійця"
- •97. Чигиринська змова
- •98. Віденсько-Перемишльський гурток
- •99. Народовольчий з їзд у Катеринославі: гуртки 1885 -1889
- •100. Робітничий рух в Україні 80 - 90
- •101. Виникнення, структура і склад Південного товариства
- •102. Південноросійський союз робітників.
- •103. Народовство
- •105. Виникнення і склад Кирило-Мефодіївського товариства.
- •104. Радикально-демократична течія у суспільно-демократичного русі західноукраїнських земель у др. Пол. XIX ст.
- •106. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •107. Статутний і програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства.
- •108. Книга буття українського народу.
- •109. Товариство об'єднаних слов'ян. Його програмні ідеї.
- •110. Діяльність на Україні "Співдружності польського народу".
- •111. Основні програмні ідеї "Руської правди" п.І.Пестеля.
- •112. Народовська (українофільська) течія у суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях.
- •113. Ісмаїл Гаспринський
- •114. Джадидизм
- •116. Культурно-освітня ситуація на західноукраїнських землях др. Пол. 19 ст.
- •117. Журнал "Основа".
- •118. Журнал "Киевская старина".
- •119. Основні тенденції, форми і прояви українського національного руху у 60-90-х рр. XIX ст.
- •120. Земський опозиційний рух у 60-90-х рр. XIX ст.
- •121. Студентський опозиційний рух у 60-90-х рр. XIX ст.
- •122. Заснування та діяльність просвіти
- •123. Наукові товариства 60-90 рр.
- •124. Українська історична наука 60-90-х років XIX ст.
- •125. Вища школа 60-90-х років XIX ст.
- •126. Український театр 60-90-х рр. XIX ст.
- •127. Розвиток гуманітарних наук у др. Пол. XIX ст.
- •128. Галицький крайовий сейм 1861 - 1900 рр.
- •129. Політичні партії на західноукраїнських землях у 90-х рр. XIX ст.
- •130. Діяльність соціал-демократичних гуртків і організацій наприкінці 80-90-х рр. XIX ст.
- •131. Концепції нації та націоутворення в сучасній гуманітарній науці.
- •132. Недільні школи.
- •133. Початок нової української літератури.
- •135. М.П.Драгоманов і його роль у суспільно-політичному русі.
- •136. М.Максимович.
- •137. Антонович
- •138. Хлопомани
- •139. Моя сповідь
- •140. Суспільно-політичні погляди і діяльність с.А. Подолинського.
- •141. Антін Ангелович
- •142. Україна 19 ст. В історичній концепції і.Лисяка-Рудницького.
- •143. Австославізм
- •144. Відновлення галицької митрополії
- •145. Становище православної церкви на землях підрос. України
- •146. Миха́йло Леви́цький;
- •147. Украї́нська радика́льна па́ртія (урп)
- •148. Нова ера
- •150. Публіцистична спадщина Франка
110. Діяльність на Україні "Співдружності польського народу".
У лютому 1835 р. Ш.Конарський утворив таємну організацію «Співдружність польського народу», до складу якої увійшли відомі польські революціонери – С.Гощинський, Ф.Бобінський, Ф.Смолка та ін.
Керівний орган організації – «Головні збори» – знаходився у Львові. Ідеологічна програма товариства була визначена у Статуті. Товариство мало на меті: боротьбу за незалежну Польщу та проведення соціальних реформ. Статут організації проголошував: свободу усіх громадян, рівні виборчі права, республіку, рівність націй і релігій. Виголошувалися гасла «Через народ для народу», «Свобода, рівність, братерство».
На відміну від інших учасників польського повстання Ш.Конарський та його однодумці усвідомлювали необхідність залучення до справи визволення Польщі селянства. Проте скасування підданства селян покладали на розуміння і свідомість їхніх власників – шляхти. У грудні 1835 р. Ш.Конарський нелегально прибув до Правобережної України, де почав роботу з об’єднання розрізнених конспіративних груп, що діяли на Волині, Київщині та в Одесі. Найбільш потужний Волинський гурток у 1836 р. приєднався до товариства «Співдружність польського народу». Місцева шляхта неохоче приєднувалася до товариства, побоюючись репресій з боку адміністрації краю.
Члени товариства вели широку організаційно-пропагандистську роботу на Волині, де їм вдалося залучити навіть свідо-мих жінок, переважно дружин та сестер членів товариства. Член «Співдружності польського народу» Єва Фелінська уклала «Правила для жіночого товариства», де декларувалася програма християнської моралі та феміністські ідеї залучення жінок до суспільного життя.
Товариство зверталося до українського народу та обіцяло йому рівні права з поляками. Члени товариства випускали ру-кописний журнал, підготували посібник з методів партизанської боротьби «Про можливість і користь партизанської війни». Вони також вели пропаганду серед інтелігенції, студентства, гімназистів, військових, вчителів.
Попри все, між членами товариства не було згоди: поміщики та шляхта не поділяли радикальних ідей. В 1838 р. Ш.Конарський був заарештований. Не вдалася і спроба учасників таємної організації, групи офіцерів під керівництвом підпоручика А.Кузьміна-Караваєва звільнити його з-під арешту. Таємна організація польських революціонерів була викрита урядовими властями, а лідер її Ш.Конарський за вироком слідства був розстріляний у 1839 р.
111. Основні програмні ідеї "Руської правди" п.І.Пестеля.
Пестель был сторонником диктатуры Временного верховного правления во время революции, считал диктатуру решаю-щим условием успеха. Диктатура, по его предположениям, должна была длиться 10-15 лет.
Аграрный вопрос. Освобождение крестьян без земли, то есть предоставление им только личной свободы, Пестель считал совершенно неприемлемым. Он полагал, например, что освобождение крестьян в Прибалтике, при котором они получили земли, есть лишь "мнимое" освобождение.
Пестель стоял за освобождение крестьян с землей. Его аграрный проект подробно разработан в "Русской Правде" и представляет значительный интерес.
Вся обрабатываемая земля в каждой волости "так предполагалось называть наиболее мелкое административное подразделение будущего революционного государства" по проекту Пестеля делится на две части: первая часть является общественной собственностью, ее нельзя ни продавать, ни покупать, она идет в общинный раздел между желающими заниматься земледелием и предназначена для производства "необходимого продукта"; вторая часть земли является частной собственностью, ее можно продавать и покупать, она предназначена для производства "изобилия". Часть общинная, предназначенная для производства необходимого продута, делится между волостными общинами.
Каждый гражданин будущей республики обязательно должен быть приписан к одной из волостей и имеет право в любое время безвозмездно получить причитающийся ему земельный надел и обрабатывать его.
Для осуществления своего аграрного проекта Пестель считал необходимым отчуждение помещичьей земли при частич-ной ее конфискации. "Если у помещика имеется 10000 десятин земли или более, тогда отбирается у него половина земли без всякого возмездия", - говорится в одном незаконченном отрывке "Русской Правды", озаглавленном "дележ земель". Если у помещика имелось менее 10000, но не более 5000 десятин, то тогда половина земли у него тоже отбиралась, но за нее давалось "возмездие" - или денежного характера, или земля где-нибудь в другой волости.
Политический вопрос. Пестель доказывал антинародность самодержавия: "прежняя верховная власть (для Пестеля она в момент составления "Русской Правды" была теперешней!) довольно уже доказала враждебные свои чувства противу народа русского".
Самодержавие в России по проекту Пестеля решительно уничтожалось. Уничтожался не только самый институт само-державия, но и физически истреблялся весь царствующий дом: Пестель был сторонником цареубийства, казни всех без исключения членов царского дома в самом начале революции.
"Русская Правда" провозглашала республику. Пестель - сторонник идей революционной верховной власти народа.
Все сословия в государстве должны были быть решительно уничтожены и слиты "в единое сословие гражданское". Гражданского совершеннолетия россиянин по конституции Пестеля достигал в возрасте 20 лет. Все граждане мужского пола, достигшие этого возраста, получали избирательные права (женщины избирательных прав не имели) . В конституции Пестеля отсутствовал какой бы то ни было имущественный ценз.
Гос-венное устройство. Пестель был врагом всякого федерального устройства и сторонником единой и нераздельной республики с сильной централизованной властью.
Республика Пестеля делилась на губернии или области, которые в свою очередь делились на уезды, а уезды - на волости. Ежегодно в каждой волости должно было собираться общее волостное собрание всех жителей, так называемое земское народное собрание, которое выбирало своих депутатов в различные "наместные собрания", т.е. местные органы власти.
Народное вече являлось органом верховной законодательной власти в государстве, оно было однопалатным: принципа двухпалатной системы Пестель не признавал. Исполнительная власть в государстве вручалась Державной думе.
Народное вече предполагалось составить из народных представителей, выбранных на пять лет. Каждый год переизбира-лась одна пятая часть Народного веча. Председатель выбирался ежегодно вновь из членов, пребывающих в составе Народного веча последний год. Только Народное вече имело право издавать законы, объявлять войну и заключать мир.
Никто не имел права роспуска Народного веча, так как оно представляло "волю" и "душу" народа в государстве.
Державная дума состояла из пяти членов, избранных Народным вечем на пять лет. Ежегодно один из членов Державной думы выбывал из ее состава ввиду истечения своего срока и заменялся другим по выбору.
Центральным органом блюстительной власти был намечен по конституции Пестеля Верховный собор, который должен был состоять из 120 членов, вызывавшихся "боярами" и избиравшихся пожизненно. Верховный собор назначал, кроме того, главнокомандующего армией во время войны.
Столицей Российской республики по "Русской Правде" должен был стать Нижний Новгород.
