Глава 6

стадії, а й загалом у процесі вирішення завдань системи управ­ління антикримінальною діяльністю. Вони докладно розглянуті в інших главах цієї Книги Курсу. Керівники управлінських структур системи антикримінальної діяльності мають налагодити періодич­не здійснення зазначених методів і процедур, залучаючи до їхньо­го проведення, передусім кримінологічного прогнозування, кримінологів, звичайно там, де вони наявні. Як зазначалося у Книзі 1 Курсу (глава 2), нині в Україні існує понад 20 вищих нав­чальних закладів та наукових установ, у яких наявні кримінологи. Останнє дає можливість налагодити з ними взаємодію у виконанні названих діагностичних робіт. Ініціатива у реалізації цих можли­востей — за керівниками відповідних управлінських структур антикримінальної діяльності. Подібна взаємодія налагоджена між Головним штабом МВС України та Державним НДІ МВС Украї­ни. Доцільно, щоб вони орієнтували територіальні УВС стосовно необхідності та практичної організації подібної взаємодії з устано­вами, де працюють кримінологи, насамперед з відомчими ВНЗ та установами Академії правових наук України.

IV. V. Стадії розроблення та прийняття управлінського рішен­ня. Обґрунтування об'єднання кримінологічних засобів цих стадій міститься у главі 9 Книги 1 Курсу. Використовувані на цих стадіях кримінологічні засоби за своїм змістом та формою поділя­ються таким чином:

висновки кримінологічного аналізу злочинності, насамперед ті, які містять пряму вказівку на необхідність управлінського рішен­ ня з певного питання або лише у загальній формі обґрунтовують необхідність вирішення останнього;

результати кримінологічного прогнозу злочинності, які прямо або опосередковано орієнтують на прийняття управлінського рішення щодо запобігання та протидії злочинності (злочинного вчинку) згідно з прогнозованими змінами;

пропозиції щодо вирішення питань, здійснення необхідних за­ ходів, що випливають із названих документів (аналізу, прогнозу тощо) і стосуються системи управління та керованої нею вико­ навської системи за звичною схемою управлінського рішення, в тому числі стосовно організаційних, виконавських, інфор­ маційних, інших заходів забезпечення щодо об'єкта управління в цілому та окремих його частин (напрямків);

292

Перспективи української кримінології

— пропозиції щодо безпосередньо кримінологічних заходів запобігання злочинності та злочинних проявів', вони виділяються в окрему групу через свої особливості: на відміну від попередньої групи, де можуть пропонуватися заходи різного характеру (правові, соціальні, інформаційні, ресурсного призначення тощо), в цій групі пропонуються лише запобіжні заходи, які є суто кримінологічними або мають запобіжне, тобто кримінологічне, значення. Заходи цієї групи, як правило, більш предметні, адресні, цілеспрямовані, в тому числі функціонально спрямовані щодо конкретних причин і умов злочинності, її окремих видів, звичайно, якщо за результатами аналізу останні були визначені.

Кримінологічні засоби, що використовуються на стадіях IV та V, можуть розрізнятися залежно від форми, рівня, цільового призначення управлінського рішення. Подані до програми, плану, вони мають описовий характер із виділенням окремих деталей, по­яснень, залежних умов тощо. Висновки і особливо пропозиції до нормативно-управлінських документів відрізняються дирек-тивністю та лаконізмом формулювань, спрямованістю щодо маси однорідних суб'єктів виконання. Пропозиції до директивних доку­ментів, що розраховані на реалізацію в імперативній формі, часто одночасно пропонують заходи контролю та відповідальності за невиконання зазначених актів.

У науці управління прийнято диференціювати управлінські за­ходи (норми рішень) за формою та змістом таким чином:

заходи-директиви, що містять загальні цілі, завдання, пер­ спективні показники, які зазвичай мають якісну (атрибутивну) форму;

заходи-норми, де містяться нормативні, обов'язкові для вико­ нання приписи, що розраховані, як правило, на тривалий час та масу однорідних виконавців;

заходи-команди, що також мають обов'язковий характер, про­ те розраховані, як правило, на разове виконання та реалізовують­ ся у формі наказу, нерідко адресованого до обмеженого кола вико­ навців;

заходи-пропозиції, які є зазвичай результатом аналітичної чи прогностичної розробки, мають не обов'язковий, а рекомен­ даційний характер та підлягають виконанню (врахуванню) в силу

293