Глава 5

зазначалося у попередньому параграфі, нещодавно опубліковано у загальній формі методичну частину програми експертних опиту­вань у кримінологічних дослідженнях1. Опрацьовані у названих та інших джерелах рекомендації використані автором Курсу під час розроблення методики кримінологічної експертизи, зокрема опе­рації оцінювання впливу експертованої норми на кримінологічні чинники. При цьому, беручи до уваги об'єктивну складність бага­тьох експертних операцій, особливо стосовно застосування їх у кримінологічному контексті та здебільшого у прогностичному ракурсі, обізнаність щодо яких більшості експертів-нефахівців ба­читься недостатньою, автор Курсу прагнув опрацювати відповідні поопераційні методики і процедури у якомога простіших і зро-зуміліших формулюваннях, обмежуючи сферу їх використання прийомами та способами прикладного розгляду питань, що можуть ставитися замовниками перед експертизою за сучасних умов.

Головним методичним інструментом операції 2.2.4, що забезпе­чує прикладну реалізацію її завдань, визначено якісно-кількісну матрицю. За своєю принциповою схемою та будовою вона має відповідати таким вимогам:

слугувати оцінці впливу норми об'єкта експертизи на кримінологічні чинники;

за наявності в об'єкта експертизи багатьох норм, а у сфері його регулювання — багатьох кримінологічних чинників, бути здатною визначити вплив кожної норми на кожен із чинників;

бути пристосованою до того, щоб різним за змістом та харак­ тером нормам надавати оцінку за критеріями різних ознак, у різних показниках, але таких, які є одномірними, тобто придатни­ ми для зіставлення і обрахунку за однією системою, що дає змогу визначити та вирахувати сукупну експертну оцінку впливу норми на чинник;

— враховувати прогностичний характер цієї операції, який реалізується шляхом надання експертові вільної можливості для передбачення альтернатив перспективи впливу норми і, відпо­ відно, різних варіантів його оцінки, при цьому спектр альтернатив­ них оцінок повинен бути якомога ширшим, але реальним;

1 Поклад В. І. Вказана праця. — С. 17—27.

220

Кримінологічна експертиза

демонструвати оцінку чітко та однозначно, що виключає будь-яку невизначеність або двозначність самої оцінки чи її графічного позначення;

бути оптимально практичною та доступною для експертів відповідно до їхньої компетентності.

В останні роки з'явилися публікації, в яких пропонується, щоб суб'єкти, які проводитимуть кримінологічну експертизу, доводили кримінологічну ефективність не лише самої правової норми зага­лом, а й її гіпотези, диспозиції, санкції, «сукупної мети», що ніби­то «є головним критерієм оцінки її дії», а також визначали «ті проблеми, що пов'язані з дією в майбутньому норми права», відстежували «усі параметри кримінологічної ефективності», різні ЇЇ рівні та ступені, загалом займалися «виміром» останньої з понад десяти позицій тощо1. Наведені пропозиції виглядають як зайве ускладнення завдань та методики кримінологічної експертизи. Пропоноване перебуває не у полі її практичного здійснення, а оче­видно, у сфері ідеології та концепції останньої. Що ж до багатоас-пектного вимірювання кримінологічної ефективності норми, то наведені міркування, здається, багато в чому запозичені з теоре­тичних розробок, які стосуються оцінки ефективності правових норм загалом і навряд чи придатні для практичного сприйняття саме в методиці кримінологічної експертизи.

Підготовка до експертної операції за матричним методом та сама операція передбачаються у нашій методиці у такій послідовності:

— ідентифікація чинників, вплив на які об'єкта експертизи (норми) буде оцінюватися експертами (ця підготовча робота вико­ нана в процесі операції 2.2.3);

групування комплексів чинників однорідних за певною озна­ кою (підставою), наприклад функціональною роллю; доцільно в операції 2.2.4 зберегти ідентифікацію та структуризацію останніх, Що була прийнята в операції 2.2.3.

позначення у матриці за передбаченими у ній ознаками та у прийнятих показниках оцінки впливу норм об'єкта експертизи на чинники;

Джужа О. М., Киршнок А. В. Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення зако­нотворчого процесу // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практи­ка). - 2003. - № 8. - С. 132-135.

221