- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
(вивчення) певних об'єктивних обставин: відмінності показників злочинності за окремими регіонами, зокрема її зростання, недоліків у діяльності регіональних органів щодо протидії злочинним проявам. Про останні можуть свідчити, наприклад, факти систематичного вчинення однорідних злочинів протягом обмеженого часу на обмеженій території, їх нерозкриття, упущення при проведенні досудового слідства, нереагування на інформацію про злочини або про обставини, які їх зумовлюють тощо. Потреба територіального аналізу може зумовлюватися розробкою плану (програми) заходів із запобігання, протидії злочинності на відносно тривалий період (рік, декілька років) та необхідністю визначити предметні заходи для окремих регіонів з урахуванням оперативної обстановки у них.
Наведеним зумовлюється визначення регіонів як об'єктів аналізу. При цьому, як правило, відбираються регіони з різною, можливо, навіть полярною інтенсивністю злочинності або окремих її категорій, різними показниками діяльності щодо протидії їй. У разі коли значення показників злочинності різняться у регіонах, що мають в основному однакові соціально-економічні, демографічні та інші визначальні умови, об'єктами територіального аналізу можуть бути вибрані пари сусідніх або подібних регіонів. До об'єктів аналізу мають бути віднесені також значення показників територіальної сукупності (області, районованого міста), до складу якої входять відібрані для аналізу регіони для порівняння значень показників останніх з сукупними. Згідно з метою аналізу та обраними регіонами визначаються його завдання і виконавці.
Відповідно до конкретних потреб та мети аналізу, а також з урахуванням особливостей вибраних регіонів розробляється програма аналізу. У ній мають бути відображені мета і завдання аналізу, його об'єкти (сукупний та регіональні), питання та інформація, що підлягають вивченню, методи аналізу останньої. Складанням програми аналізу завершується його підготовча стадія.
Друга стадія аналізу — вивчення інформації про його об'єкти (значень відповідних показників): сукупний та регіональні. Вивчення проводиться у певній послідовності, на двох рівнях. Зазвичай спочатку вивчається інформація про стан злочинності
76
Кримінологічний аналіз
на рівні інтегрованої сукупності — території, до якої як структурні елементи входять регіональні об'єкти. Якщо останніми визначається злочинність в окремих містах, районах області, то інтегровану сукупність складає стан злочинності загалом по області. З вивчення інформації про неї починається аналіз. Він проводиться за статистичними показниками (їх значеннями), що відображені у формах статистики за певні періоди, які охоплюються аналізом. Аналізу піддаються значення усіх показників, що відповідають питанням програми.
Одночасно з проведенням аналізу на рівні інтегрованої сукупності, зокрема обласному рівні, його програму доцільно надіслати до органів регіонального рівня вибраних регіонів для того, щоб там були відібрані необхідні статистичні форми, інші потрібні джерела інформації: журнали обліку, матеріали розгляду заяв про злочини, в тому числі про відмови у порушенні кримінальної справи, за потреби — розслідувані кримінальні справи, а також справи, розглянуті судом, тощо.
Після закінчення аналізу на обласному рівні аналітична робота переміщається у вибрані регіони. Там згідно з програмою вивчається та аналізується відповідна інформація регіонального рівня. На відміну від обласного рівня, тут аналіз не обмежується вивченням статистичної та іншої вторинної інформації, а нерідко супроводжується збиранням та узагальненням первинної інформації, зокрема шляхом вивчення конкретних справ, матеріалів, документів, через опитування працівників регіональних органів, населення. Аналіз на регіональному рівні передбачає вивчення регіональної сукупності та окремих видів злочинності, які виділяються за значеннями статистичних показників, передусім тих, що відображають тенденцію зростання останніх. Саме для аналізу цих видів злочинів зазвичай і застосовується вивчення первинної інформації.
Вивчення територіальних відмінностей злочинності на регіональному рівні відбувається одночасно у групі вибраних регіонів. Там передусім і виявляються певні регіональні особливості злочинності, її окремих категорій. Доцільно на цій стадії забезпечити обмін інформацією про зазначені особливості між виконавцями аналізу в різних регіонах. З цією метою рекомендується на цій стадії періодично збирати виконавців або в інший спосіб орієнту-
77