Глава 5

ст. 1) має бути сучасною і системною. Це означає, що вона є не разовою, а повинна періодично оновлюватися згідно з певною системою. Таке можливо лише за умов створення постійно діючої та поповнюваної державної автоматизованої системи криміно­логічної інформації (ДАСКІ). Тому у Проекті (ч. 4 ст. ЗО) на Ака­демію правових наук України покладається розроблення науково­го обґрунтування, науково-методичного та інформаційно-технічного забезпечення з метою створення такої об'єднаної (мається на увазі охоплення нею усіх суспільних сфер, щодо яких потрібна кримінологічна інформація) системи, а також здійснення наукового супроводження її формування, введення в дію, а у по­дальшому й використання в інформаційно-аналітичних та екс­пертних цілях. У плані заходів Кабінету Міністрів України щодо забезпечення практичного запровадження в Україні криміно­логічної експертизи після прийняття Закону про неї має бути пе­редбачено створення цієї системи кримінологічної інформації.

Наступним напрямком забезпечення запровадження в Україні кримінологічної експертизи є її методичне забезпечення. У Про­екті (ст. 26) передбачається, що одним із головних засобів забезпе­чення наукового рівня кримінологічної експертизи є її проведення за науково обґрунтованою методикою, розроблення якої та затвер­дження покладається на Академію правових наук України. У пара­графі 2 цієї глави викладені основні положення методики кримінологічної експертизи, вказується, що після її експеримен­тального випробування вона схвалена в основному Президією Академії правових наук. Очевидно, після прийняття Закону «Про кримінологічну експертизу проектів нормативно-правових актів» методика має бути додатково розглянута авторським колективом, який ЇЇ розробив, на предмет її відповідності прийнятому Закону та, за потреби, відповідно скоригована, після чого подана до Пре­зидії Академії на затвердження. Згаданою нормою Проекту на Академію покладається також у подальшому здійснення моніто­рингу застосування методики проведення кримінологічної екс­пертизи та вжиття разом з експертно-кримінологічними установами заходів щодо її удосконалення.

Як і будь-яка важлива, тим більше принципово нова, науково-експертна діяльність, кримінологічна експертиза потребує належ -

250

Кримінологічна експертиза

ного кадрового забезпечення. У попередньому параграфі вже визначалися високі професійні та морально-етичні вимоги, що пред'являються до осіб, які мають виконувати обов'язки експерта кримінологічної експертизи. Належне кадрове забезпечення ос­танньої здійснюється через відповідні операції з відбору канди­датів у експерти, їхньої підготовки до виконання обов'язків саме експерта, офіційної акредитації тих із них, які визнані придатними з виконання зазначених обов'язків, заохочення сумлінного вико­нання останніх та застосування передбачених законом заходів у разі порушення обов'язків експерта.

Відбір кандидатів у експерти кримінологічної експертизи не слід змішувати з операцією визначення придатності експерта до проведення експертизи стосовно конкретного її об'єкта, що перед­бачено у першому розділі методики кримінологічної експертизи. Наразі мова йде про інше. Про відбір кандидатів, придатних зага­лом бути експертом цієї експертизи, тобто одержати акредитацію на виконання цієї професійно-експертної діяльності. Цей відбір, назвемо його загальним, здійснюється за двома джерелами. По-перше, він проводиться у наукових установах і вищих навчальних закладах серед працівників, що мають намір бути експертом кримінологічної експертизи і пройти для цього державну акреди­тацію. Розуміється, що у цих установах або закладах проводяться на постійній основі наукові кримінологічні дослідження або ве­деться викладання кримінології як навчального предмета і тому є фахівці, які мають визначену у Проекті Закону (ч. 4 ст. 1) наукову кваліфікацію. Виявлення та відбір кандидатів в експерти з числа фахівців такої установи має на меті переконатися не лише у наяв­ності останніх, а й у тому, що установа має їх у потрібній кількості, мінімально необхідній згідно з методикою експертизи для утво­рення експертної групи. При цьому може бути врахована та підтверджена певним чином здатність установи залучити до вико­нання обов'язків експерта фахівців, що працюють в іншій установі і дають згоду на їх залучення до здійснення цих обов'язків в установі, яка претендує на акредитацію як експертно-кримінологічна. Зрозуміло, що і стосовно залучених фахівців має бути перевірена наявність відповідної наукової кваліфікації. За всіх умов бажано, щоб переважну більшість експертів в установі,

251

щ о претендує на акредитацію, становили фахівці, які працюють у ній. Ця умова визначатиме можливість керівництва експертно-кримінологічної установи забезпечити створення експертної групи, підтримання у ній професійної та методичної дисципліни, виконання обов'язків, покладених Законом на експертів (ст. 22). Визначення у згаданих наукових установах та вищих навчальних закладах наявності фахівців, що мають наукову кваліфікацію з кримінології, а також інших умов для проведення кримінологічної експертизи у Проекті (ч. 6 ст. ЗО) покладається на Академію правових наук. Вона подає з цих питань інформацію до Кабінету Міністрів України, на підставі чого він приймає рішення про на­дання відповідній установі чи закладу, а також визначеним у ній фахівцям акредитації на проведення кримінологічної експертизи. Другим джерелом виявлення кандидатів в експерти криміно­логічної експертизи є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, де працю­ють фахівці, що мають професійні ознаки, визначені у Проекті (ч. 4 ст. 1), тобто вищу спеціальну освіту та стаж роботи не менше 5 років у провадженні правоохоронної чи організаційно-управлінської діяльності у відповідній сфері суспільних відносин, яка може стати предметом регулювання проекту, що поданий на експертизу. В разі подання такого проекту на експертизу фахівці зазначеного профілю, що отримали акредитацію на проведення кримінологічної експертизи, можуть бути залучені експертно-кримінологічною установою до її проведення в порядку, визначе­ному Кабінетом Міністрів України. У Проекті не визначено поря­док виявлення, відбору та подання на одержання акредитації фахівців-кандидатів у експерти з цього джерела. Можна припус­тити, що ці питання будуть урегульовані у зазначеному документі Кабінету Міністрів України. Виявлення та відбір таких фахівців, так би мовити «резервістів», для залучення як експертів криміно­логічної експертизи у проекті, що регулює суспільні відносини у певній сфері, очевидно, доцільно доручити центральному органу виконавчої влади, який здійснює управління у цій сфері. Виявлення та відбір кандидатів в експерти з числа фахівців правоохоронної діяльності, які її здійснюють в порядку службової спеціалізації у сферах суспільних відносин, що можуть стати

252

Кримінологічна експертиза

предметом правового регулювання законопроекту, доцільно доручити центральним установам правоохоронних органів. Очевидно, ці установи мають представляти своїх працівників як кандидатів на акредитацію до Кабінету Міністрів. Перед цим, можливо, доцільно проводити в установах Академії правових наук попереднє ознайомлення з професійною обізнаністю цих працівників щодо кримінологічних чинників загалом та зокрема тих, які діють у відповідній сфері суспільних відносин. Залучення тих фахівців, що одержали акредитацію, до проведення експертизи конкретного проекту покладається на експертно-кримінологічну установу (ст. 20 Проекту). Зрозуміло, що залучення має робитися за погодженням з керівником організації, де працює акредитований фахівець.

З метою забезпечення підготовки до експертної діяльності фахівців, які мають намір пройти акредитацію та одержати свідоц­тво експерта, на Академію правових наук України покладається (ч. 7 ст. ЗО Проекту) організація їх навчання та підвищення кваліфікації з питань проведення кримінологічної експертизи. Це стосується фахівців, відібраних з обох джерел. Академії дору­чається також видавати особам, які закінчили навчання або пройшли підвищення кваліфікації із зазначених питань, свідоцтво експерта кримінологічної експертизи, форма, умови і порядок ви­дачі якого встановлюються Кабінетом Міністрів України, та вести реєстр цих експертів (ч. 8 ст. ЗО Проекту). Реєстр експертів забез­печуватиме їх централізований облік та пошук у разі необхідності фахівця із певної сфери суспільних відносин, що є предметом правового регулювання проекту, поданого на експертизу.

Контроль за виконанням експертом обов'язків з криміно­логічної експертизи безпосередньо покладається на керівника екс­пертної групи (ч. 5 ст. 20 Проекту), а також експертно-криміно-логічну установу (ч. 8 ст. 18 Проекту). Контроль за дотриманням експертом порядку та методичних вимог щодо проведення кримінологічної експертизи має здійснювати й Академія правових наук під час проведення моніторингу застосування методики (ч. 5 ст. ЗО Проекту). Важливо, щоб сумлінне виконання експертом обов'язків з експертизи, особливо з урахуванням складності, обсягу та стислих строків експертних робіт, стимулювалося

253