Глава 2

враховувати, що інформація про об'єкт відображення, як правило, прямо не характеризує його як елемент системи детермінації. Подібне визначення стає результатом кримінологічного оціню­вання згаданої інформації, а через це — детермінуючої ролі об'єкта, який вона відображає. Вивчаючи причини й умови зло­чинності, ми первісио ведемо пошук та отримуємо інформацію про об'єкти, які є передбачуваними з погляду виконання ними ролі згаданих чинників. Це передбачення ґрунтується на минуло­му знанні щодо виконання об'єктами пошуку зазначеної ролі. Спочатку саме за цим передбаченням ведеться пошук та відбір об'єктів на предмет з'ясування та підтвердження або відкидання їх зумовлювальної ролі. На цій оціночній стадії має бути нібито «перевірено» виконання саме цим об'єктом, саме за цих умов, са­ме щодо цього вияву злочинності передбачуваної детермінуючої ролі. Така «перевірка» проводиться у різний спосіб. Вона має по­чинатися, як правило, з визначення наявності (або відсутності) корелятивного зв'язку (кореляції) між передбачуваним об'єктом і вчиненням злочину або злочинністю загалом. Про визначення див. у главі 5 Книги 1 Курсу. Підтвердження кореляції, тим більше значної, дає підстави для більш детальної перевірки функціонального значення передбачуваного об'єкта як детермі­нанта певного виду. Більш детальна перевірка детерміністичної ролі об'єкта стосовно певного виду злочинів найчастіше прово­диться через вивчення певним чином відібраних конкретних кримінальних справ цього різновиду злочинності, зокрема через з'ясування, який зв'язок — причинний (безпосередній або посе­редній), чи інший зумовлювальний, або інший детерміністичний — існує між елементом (об'єктом), детермінуюча роль якого передбачається та оцінюється, і вчиненням злочину. Лише при ре­презентативному підтвердженні (певною кількістю справ або інших джерел інформації) певного виду детерміністичного зв'язку отримані відомості щодо цього елемента (об'єкта) можуть вважатися інформацією про виконання ним ролі причини, або умови, або іншого чинника злочинності (її різновиду). Слід додати, що на сьогодні існують та застосовуються в криміно­логічних дослідженнях математичні методи визначення наявності зазначеного зв'язку та міри значущості останнього.

82

Кримінологічний аналіз

Четверте. З викладеного зрозуміло, що аналіз причин і умов злочинності багато в чому є науковим дослідженням. Водночас в елементарній формі він може проводитися і за умов практичної діяльності, надаючи цінну інформацію, зокрема важливу для орга­нізації цілеспрямованої роботи із запобігання злочинним проявам. З урахуванням наведеного зараз увага зосереджується на рекомен­даціях щодо організації і проведення згаданого аналізу саме за практичних умов. Відповідні положення стосовно здійснення його як наукового дослідження містяться у наступній главі.

З огляду на те що аналіз причин і умов злочинності пов'язаний із значними затратами часу, залученням великого обсягу інформації, матеріальних та інших ресурсів, важливо правильно визначитися із дійсними потребами та строками проведення такого аналізу у прак­тичних умовах. Потреба у ньому виникає, як правило, у двох випад­ках, а саме: 1) за тривалого погіршення кримінологічної обстановки та зростання значення показників злочинності, попри здійснювані заходи протидії; 2) при складанні довготривалого плану (програми) діяльності із запобігання та протидії злочинності (правопорушен­ням). З урахуванням наведеного цей вид аналізу доцільно здійсню­вати за відносно тривалий період, не менший, ніж три роки.

Оскільки роль причин або умов, що сприяють злочинності, ви­конують процеси, події, факти, прояви тощо, які здебільшого пере­бувають поза межами безпосередньої діяльності правоохоронних органів та належать до компетенції органів управління, суб'єктів господарювання, інших установ та організацій, а також враховую­чи, що усунення названих чинників злочинності є комплексною діяльністю, що вимагає участі багатьох різних за підпорядкуван­ням установ і організацій, суб'єктів господарювання, питання про проведення аналізу цих чинників та участі у ньому представників згаданих інституцій доцільно вирішувати за узгодженням з орга­нами державної виконавчої влади та органами місцевого самовря­дування. Ініціатива щодо проведення такого аналізу, як правило, належить прокурору або керівникові органу внутрішніх справ, які володіють інформацією про кримінологічну обстановку, рівень і Динаміку злочинності. Рішення щодо аналізу доцільно приймати органу державної виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідного рівня.

83