- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
оперувати отриманими даними, визначати за ними статистичні закономірності, здійснювати їх інтерпретацію у кримінологічні висновки. З наведеного можна зробити узагальнений висновок: глибина статистичного аналізу визначається оптимальним співвідношенням конкретних кримінологічних потреб у ньому та інформаційно-методичних, людських і інших забезпечувальних можливостей реалізації цих потреб.
Використання при проведенні аналізу стану злочинності та громадського порядку за більш тривалий період інших видів вторинної інформації, зокрема управлінської, нормативної, матеріалів кримінологічних досліджень, літературних джерел тощо, забезпечується застосуванням прийнятих для цих видів інформації методів та методик, у тому числі методики аналізу документів, контент-аналізу, табличного, карткового методів тощо, які розглядалися у попередній главі.
Методи аналізу первинної емпіричної інформації, що застосовуються у цьому виді аналізу, доцільно розглянути в наступній главі стосовно організації наукового дослідження, де емпірична інформація та її аналіз найчастіше використовуються.
5. Аналіз стану злочинності та громадського порядку за квартал, півріччя, 9 місяців проводиться, як правило, з підсумовуванням даних за методом наростаючого підсумку. Водночас під час аналізу за півріччя, 9 місяців і особливо за рік поряд із згаданим методом зазвичай застосовується порівняльний метод. Останній полягає у зіставленні однорідних даних, приміром кількості вчинених злочинів або осіб, що їх вчинили, за певною ознакою, яка диференціює ці дані. За своїм способом зіставлення може бути структурно-статистичним та динамічним. За першим способом зіставляються дані, що стосуються різних структур єдиного цілого, взяті за один проміжок часу, приміром за квартал. Структурні частини єдиного цілого, скажімо, кількості злочинів, вчинених у місті, можуть бути виділені за різними ознаками: територіальною (район, мікрорайон міста, селище, територія сільської ради району), галузевою (за галузями суспільних відносин, народного господарства), за способом вчинення злочину (однією особою чи групою, із застосуванням зброї чи без тощо) та інше. Порівняльний метод дозволяє виявити ознаки, обставини, що впливають на
66
Кримінологічний аналіз
інтенсивність злочинності. Він широко застосовується в аналітичній роботі. При проведенні аналізу за структурно-статис-тичним способом вихідні абсолютні дані не мають однакового масштабу та величини. Тому у цьому випадку використовують, як правило, відносні величини: відсотки від загального числа одиниць цієї структури, коефіцієнти інтенсивності та інше, про що йшлося у главі «Теорія злочинності» Книги 1 Курсу при розгляді засобів вимірювання останньої.
За динамічного способу порівняльного аналізу зіставляються однорідні дані за рівні відрізки часу (місяць, квартал, рік). Для порівняння використовуються величини одного найменування: абсолютні або відносні, а останні — одного виду (відсоткові або в однакових коефіцієнтах тощо). Порівняльний аналіз за динамічним способом застосовується для визначення динаміки злочинності за певний період, що охоплює декілька відрізків часу. Динамічний спосіб порівняльного аналізу може поєднуватися із структурним, коли динаміка злочинності простежується не лише стосовно останньої загалом, а й щодо окремих ЇЇ структурних частин.
6. Аналіз злочинності у місті (районі) за тривалий період може бути не тільки лінійним, що спрямований на вивчення одного об'єкта, зокрема кількісних і якісних показників злочинності, а й комплексним, який охоплює декілька об'єктів, пов'язаних між собою функціональним, детерміністичним або іншим зв'язком. Наприклад, аналіз злочинності поєднується із вивченням обставин (умов), які її зумовлювали; особистості осіб, що вчинили злочини; діяльності стосовно запобігання останнім.
Більш докладно про проведення порівняльного та комплексного аналізів злочинності йтиметься у наступному параграфі глави.
На закінчення параграфа розглянемо особливості аналізу злочинності в місті, районі, іншому регіоні, що проводиться органами прокуратури. Відповідно до нормативних актів та рекомендацій Генеральної Прокуратури такий аналіз проводиться не рідше ніж за півріччя. Його мета полягає у визначенні стану загальної кримінологічної ситуації, відповідних до неї заходів прокурорського реагування, а також у наданні інформації для здійснення координаційної функції з метою забезпечення належного рівня діяльності інших суб'єктів протидії злочинності.
67