Глава 5

Згідно з Проектом (ст. 14) контрольна кримінологічна експер­тиза є винятковою. Вона може проводитися за двох виняткових підстав: у разі заперечення замовником висновків раніше проведе­них кримінологічних експертиз або за умов виявлення Академією правових наук при виконанні контрольних функцій щодо додер­жання методики проведення експертизи істотних відхилень від неї. Контрольна експертиза призначається Академією правових наук, яка визначає порядок ЇЇ проведення та експертів. Висновок контрольної експертизи є остаточним.

Правова регламентація кримінологічної експертизи включає детальне визначення прав та обов'язків усіх ЇЇ суб'єктів, що містяться у статтях 15-22 Проекту.

На завершення цього питання слід зазначити, що правова рег­ламентація кримінологічної експертизи не обмежується лише нормами Закону «Про кримінологічну експертизу проектів нор­мативно-правових актів». Вона міститиметься у низці актів Кабінету Міністрів України, які передбачені у Законі і мають бути прийняті після набрання ним чинності. Може виникнути потреба у прийнятті інших нормативно-правових актів, зокрема щодо по­рядку її проведення, інформаційного забезпечення тощо.

<$> 4. Організація запровадження та проведення

І кримінологічної експертизи проектів ,,,

нормативно-правових актів

Запровадження в Україні кримінологічної експертизи потребує заходів щодо забезпечення, підготовки та безпосередньої органі­зації її проведення.

Заходи забезпечення запровадження в Україні криміноло­гічної експертизи мають різний характер та спрямованість. Серед них потрібно передусім виділити та здійснити заходи правового забезпечення. Мова йде насамперед про прийняття Закону Украї­ни «Про кримінологічну експертизу проектів нормативно право­вих актів». Як відмічалося, проект цього Закону вже 9 років перебуває на розгляді у вищих державних органах, зокрема двічі вносився Кабінетом Міністрів до Верховної Ради України, де отри­мував в основному схвальний висновок Головного науково-екс­пертного управління про можливість його розгляду у першому

246

Кримінологічна експертиза

читанні, прийняття за основу з наступним урахуванням зауважень та пропозицій при підготовці законопроекту на розгляд у другому читанні. Але жодного разу до нього не дійшла черга для внесення на перше читання. Потрібно нарешті оцінити актуальність законо­проекту та поставити його на порядок денний і розглянути у пер­шому читанні. Слід відзначити, що стосовно актуальності законо­проекту існують різні точки зору. Зокрема, висловлювалася думка, що експертиза нормативно-правового акта має здійснюватися не лише і не в першу чергу стосовно його відповідності криміно­логічній ефективності. Прихильники цієї думки пріоритетними напрямами експертизи нормативно-правових актів вважали визна­чення їх відповідності: 1) Конституції України та чинним міжна­родним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) принципу верховенства права і демократії; 3) по­ложенню про недопущення звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина; 4) фінансово-економічним можливостям держави тощо. Вказувалося, що не менш значущими можуть бути негативні наслідки прийняття актів законодавства без їхньої попе­редньої соціологічної, власне правової і навіть техніко-редакційної експертизи. На думку прихильників цієї точки зору, слід було б на законодавчому рівні спочатку визначити загальні засади проведен­ня експертизи проектів нормативно-правових актів, її види, загальні вимоги до неї тощо, що і було зроблено у прийнятому Верховною Радою 13 січня 2000 р. Законі України «Про норматив­но-правові акти», але Президент України наклав на нього вето.

Не можна заперечувати пріоритетність визначення відповід­ності закону, що приймається, Конституції України, встановленим нею принципам, правам і свободам людини і громадянина. Проте визначення цієї відповідності і зараз забезпечується діяльністю Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ра­ди. За нею пильно стежать Міністерство юстиції, Кабінет Міністрів, регламентний та інші комітети Верховної Ради, народні депутати, звертаючись за необхідності до Конституційного Суду України. Визначення цієї відповідності, так само як і загальнопра-вової, не потребує спеціальних знань, крім юридичних, і в основ­ному забезпечується нині існуючими структурами у сфері законотворення. Щодо фінансово-економічних можливостей дер-

247