Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 4

є високолатентним злочином, зокрема значною мірою через штуч­ну латентність, яка є результатом поширеної необгрунтованої, за надуманими мотивами відмови у порушенні кримінальної справи за повідомленням про такі крадіжки, особливо стосовно вчинених за умов неочевидності, коли відомостей про осіб, що їх вчинили, немає.

Якщо стан запобігання крадіжкам, викривлені умови їх реєстрації як злочинів, що мають місце з другого півріччя 2005 р. та зберігаються дотепер, залишаться без змін, то прогнозоване ско­рочення значень показника рівня злочинності у 2007-2009 рр. на 4-5 % (див. мал. 1.3) потрібно буде збільшити на 2-3 %. Проте хочеться сподіватися, що Верховна Рада України кінець кінцем почне працювати у нормальному режимі та виголошене у її стінах ще на початку 2007 р. критичне ставлення до законодавчих змін, проведених у 2005 р. стосовно кваліфікації крадіжок та інших майнових посягань, зрештою знайде втілення у відповідному ко­ригуванні законодавства, а потім — умов і практики реєстрації майнових посягань як злочинних. Останнє, вочевидь, зумовить зростання значення показника їх кількості та потребуватиме відповідного корегування прогнозу рівня злочинності загалом. Звідси можна зробити висновок, що додатковий прогноз стосовно кількості та питомої ваги окремого виду злочину, наразі крадіжок, який є різновидом складової екстраполяції по відношенню до за­гального прогнозу злочинності, ймовірно, може зумовити непідтвердження останнього, отриманого через просту екстрапо­ляцію, та потребу його корегування, принаймні — більш детально­го виконання.

До подібного висновку можна прийти, якщо виконати додат­кові прогнози за методом складової екстраполяції стосовно інших видів злочинів, які на сьогодні є досить поширеними і мають тенденцію до збільшення їх частки серед усіх зареєстрованих зло­чинів. Це стосується насамперед злочинів у сфері обігу наркотич­них засобів і психотропних речовин, кількість яких за останні чотири роки зросла більш ніж у 2 рази, а питома вага — майже у З рази (з 5,9 % у 2002 р. до 15 % у 2005 р.). Ці злочини за поши­реністю вже зараз вийшли на третє місце (після крадіжок індивідуального та державного майна). Якщо не буде більш

156

О галізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

помітно загальмовано невиправдану тенденцію притягнення до кримінальної відповідальності переважно за ст. 309 КК, тобто за виробництво, придбання, перевезення та інші дії з наркотиками без мети їх збуту (після зменшення у 2005 р. кількості цих злочинів лише на 1,7 % у 2006 р. вона навіть зросла на 0,2 %), зростаюча кількість наркозлочинів здатна істотно скорегувати загальний прогноз злочинності в Україні на 2007-2009 рр. Реалізація запевнень нової влади щодо посилення протидії криміналізації економіки, зловживанням у сферах приватизації, використання бюджетних коштів, зовнішньоекономічної діяль­ності та інших господарських відносин, очевидно, має привести найближчим часом до збільшення числа виявлених злочинів еко­номічної спрямованості. У 2005 р. їх питома вага досягла 9,2 %, що на 0,7 % вище від показника 2004 р., а у 2006 р. — 10,1 %. Подібна тенденція, якщо вона буде продовжена та розвинута, також може скоригувати загальний прогноз злочинності.

Одним словом, є багато аргументів для висновку, що складова екстраполяція, яка виявляє тенденцію динаміки видів злочинів, передусім найбільш поширених та тих, кількість яких зростає, їх територіальних сукупностей, а також числа осіб, що вчиняють ці злочини, соціальних груп останніх тощо, мала б враховуватися, доповнювати та уточнювати загальний прогноз злочинності, побу­дований за методом простої екстраполяції.

На необхідності удосконалити вирішення зазначеної прогнос­тичної проблеми побудована ідея ще одного виду екстрапо­ляції — складної екстраполяції. Як зазначалося, остання має не лише виявляти додаткові прогнозні оцінки майбутньої динаміки окремих видів, сукупностей злочинів, як за складової екстра­поляції, і доповнювати ними загальний прогноз злочинності, отриманий методом простої екстраполяції, але й враховувати прогнозні висновки за видами злочинів у загальному прогнозі злочинності. Мова йде насамперед про проблему опрацювання відповідної методики, що дозволяє інтегрувати прогнозні оцінки Щодо окремих видів, сукупностей злочинів у загальний інтег­рований прогноз злочинності. Вбачається, що методологічно ця проблема може вирішуватися за допомогою методики, яка ґрун­тується на індексному визначенні показника (можливо,

157