- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
— розподілити (змоделювати) криміногенні та антикриміно- генні чинники, які представлені в їх переліку, за їх значенням (функціональною роллю) в системі детермінації злочинів у регу льованій сфері;
дати прогнозну оцінку зміни у майбутньому спрямованості та міри впливу (дії) криміногенних та антикриміногенних чинників, незалежно від впливу об'єкта експертизи, його окремих норм;
визначити в об'єкті експертизи його структурні частини (стат ті, пункти, підпункти тощо), які мають властивість нормативності.
Виконання кандидатом кожного із професійних завдань оцінюється керівником експертної групи за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» (3, 2, 1, 0). Одержана після виконання усіх професійних завдань сумарна оцінка, розділена на число таких виконаних завдань, складає величину коефіцієнта професійності — Кпф.
Складовою, що також визначає міру компетентності кандидата, є показник його вибору іншими кандидатами як бажаного учасника експертної групи. Цей показник відбиває ті переваги, які надають учасники вибору своєму колезі за ознаками, якостями, іншими характеристиками, що він продемонстрував у процесі групового спілкування кандидатів при здійсненні ними процедур визначення їхньої компетентності.
Коефіцієнт вибору (Квб) значною мірою відбиває враження від компетентності кандидата, його соціально-психологічну сумісність.
Процедура групового вибору проводиться керівником експертної групи після виконання усіх інших процедур із визначення компетентності кандидатів за відомими з соціології прийомами.
У процесі виконання процедур з відбору кандидата до складу експертної групи, він одержував відповідні коефіцієнти, що визначають окремі сторони його компетентності для участі в експертизі. Однак бажано, щоб у процесі виконання експертних операцій експерту був наданий один узагальнений коефіцієнт компетентності (Кк), який би виконував функцію якісної персоніфікації його експертної компетентності. Коефіцієнт компетентності вираховується за формулою:
210
Кримінологічна експертиза
Кк
Кпд+Козн+Карг+Кпф+Квб
З кандидатів, що одержали найвищі значення Кк у підгрупах Ек Епр, Еуп, керівник експертної групи, виходячи із необхідної її чисельності, визначає склад експертів. У подальшому значення Кк використовується для якісної персоніфікації експертних оцінок цього експерта, про що йтиметься далі. Враховується це значення і у майбутньому при відборі кандидатів для участі у проведенні інших експертиз.
З особами, що включені до складу експертної групи, проводиться підготовча роз'яснювальна робота щодо розуміння об'єкта, поданого для проведення кримінологічної експертизи, особливостей та інших питань її проведення.
Тут само роз'яснюється план-графік організації роботи експертної групи, проводиться консультування з незрозумілих питань до початку експертизи.
Підготовчу роз'яснювальну роботу проводить, як правило, керівник експертної групи. За окремими питаннями, що потребують спеціальних знань, можуть бути запрошені консультанти та проведені групові або індивідуальні консультації.
2.2.2. Операція щодо навчання експертів навичок експертного оцінювання. Якщо попередня операція закінчується ознайомленням експертів зі специфікою проведення кримінологічної експертизи стосовно поданого її об'єкта, то нинішня має за мету навчити (або поповнити знання) експертів технології їх експертної діяльності, передусім експертного оцінювання, яке становить основний зміст останньої. Інакше кажучи, якщо до цього мова йшла про те, яка кримінологічна експертиза і стосовно якого об'єкта має бути проведена, то тепер ставиться завдання навчити, як її проводити, передусім у який спосіб здійснювати експертне оцінювання.
Навчання має охопити такі питання:
— експертне оцінювання як загальнонаукова процедура, зокрема в такому його різновиді, яким є кримінолого-експертне оцінювання, коли останньому підлягає передусім взаємозв'язок °о єкта експертизи та криміногенних і антикриміногенних
211
