Глава 2

При прийнятті рішення про проведення аналізу має бути вирішено питання про його конкретний предмет та часові межі.

Вже зазначалося, що, поряд із причинами й умовами злочинності загалом, кожний її різновид має «свої» чинники, які передусім пред­метне зумовлюють вчинення злочинів цього виду. Чинники злочин­ності різних її видів суттєво відрізняються. Тому навряд чи доцільно піддавати аналізу чинники злочинності загалом. Очевид­но, більш резонно зосередити увагу на вивченні чинників тих різно­видів злочинів, кількість яких переважає або зростає у загальній кількості злочинності. При цьому для більш детального аналізу доцільно визначити окремі регіони, а в межах останніх — території, мікрорайони тощо, де злочинність цього виду найбільш поширена або зростає і де причини й умови, що сприяють цьому, будуть більш детально вивчатися. Має бути визначений часовий період, який охоплюється аналізом, а також його конкретні виконавці.

Після вирішення зазначених питань група виконавців розроб­ляє програму аналізу. У ній доцільно передбачити такі його етапи та стадії.

Початкові операції аналізу.

Визначення сфер суспільних відносин, регіонів для більш де­ тального аналізу.

Визначення джерел, форм та видів вторинної інформації для аналізу за сферами суспільних відносин і за регіонами.

4. Збирання та детальний аналіз вторинної інформації за суспільними сферами і регіонами.

Визначення питань, що потребують аналізу первинної інфор­ мації для уточнення отриманого уявлення про причини й умови, а також видів та форм цієї інформації, порядку її збирання, узагаль­ нення та аналізу.

Визначення методів та методик збирання та аналізу інфор­ мації на всіх його стадіях, форми реалізації результатів аналізу (пункти 4-5).

7. Узагальнення всієї зібраної інформації, визначення вис­ новків та пропозицій за результатами аналізу, написання підсум­ кового аналітичного документа.

Як видно, програма аналізу є відображенням його основного методу поступового накопичення, розширення, уточнення інфор-

Кримінологічний аналіз

мації, зокрема переходу від використання вторинної до первинної інформації, від кримінально-статистичної до іншої, що відображає соціально-економічні, соціокультурні, морально-психологічні, по­бутові процеси, події, факти, прояви управлінської діяльності у суспільних сферах, де ведеться пошук та визначення причин і умов злочинності.

Розглянемо основний зміст роботи за названими етапами (стадіями) аналізу.

Початкові операції аналізу охоплюють в основному два види робіт. Перший — це більш детальне ознайомлення з інформацією про стан злочинності (або її різновидів) за період аналізу. Перед­бачається, що попередньо це вивчалося при визначенні потреб, предмета і часового періоду аналізу. Нині слід детальніше про­аналізувати рівень, структуру та переважно тенденції динаміки злочинності, визначити її види, а також регіони, соціальні групи, суспільні сфери, в яких ці тенденції мають найбільш негативний характер. Наведене має сприяти визначенню подальших на­прямків аналізу, його більш детальному проведенню. Другий вид робіт на початковій стадії — збирання та аналіз інформації, в якій вже визначені причини й умови конкретних злочинів, зокрема на­лежних до різновиду злочинності, чинники якого аналізуються. До такої інформації належать: подання органів дізнання, слідчих, прокурорів, які вони складали за розслідуваними кримінальними справами, окремі ухвали (постанови) суду у таких справах, що на­правлялися до установ, підприємств, організацій для вжиття за­ходів щодо усунення виявлених причин і умов вчинених злочинів. Згадана інформація може міститися в узагальненнях, складених за зазначеними процесуальними документами, в матеріалах досліджень, предметом яких були причини й умови аналогічних різновидів злочинності та які охоплювали вивченням регіон аналізу.

Аналіз у цій частині дозволить скласти попереднє уявлення з предмета його проведення, в тому числі стосовно сфер суспільних відносин, де перебувають та виявляються чинники злочинності.

Визначення сфер суспільних відносин, а також регіонів для оільш детального аналізу наявності та прояву причин і умов злочинності проводиться насамперед на підставі попереднього

85

Ілава2-.й,.^;^, «...- -

уявлення, що склалося на початковій стадії. Після цього має бути визначена наявність у цих сферах узагальненої вторинної інфор­мації щодо процесів, подій, проявів, недоліків діяльності, які оцінюються як причини й умови злочинності. Необхідно передба­чити можливість отримання та вивчення цієї інформації. Останнє вимагає наявності серед виконавців, хоч тимчасово, фахівця за профілем інформації: економіста, фінансиста, управлінця, педаго­га, психолога тощо.

Після визначення сфер суспільних відносин для детального аналізу причин і умов визначаються джерела, форми та види потрібної для цього інформації. Здебільшого це інформація про стан демографічних, економічних, політичних, виробничих, соціальних, культурно-освітніх, морально-психологічних та інших процесів і подій, вирішення проблем життєдіяльності, за­доволення матеріальних, житлових, культурних, соціально-по­бутових потреб населення та інше. Наведена інформація містить­ся у формах державної статистики, відомчих статистичних даних, аналітичних матеріалах органів державної виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, звітах щодо виконання планів і програм соціально-екогюмічного та культурного розвитку тощо. Вона відображає стан розвитку життєвого середовища загалом у масштабах регіону. Недоліки цього розвитку, прогалини та супе­речності у вирішенні соціальних проблем, проведенні суспільних трансформацій, як правило, й закладають соціальні передумови та глибинні причини негативних, суспільне неприйнятних процесів та діяльнісних проявів, зокрема кримінальних. Інформація щодо чинників цього загальносоціального рівня та загальносуспільного середовища має стати предметом кримінологічного аналізу та оцінки їх детермінуючої ролі щодо злочинності.

Середовищні елементи здебільшого відіграють роль умов, які сприяють вчиненню злочинів або навпаки перешкоджають остан­ньому. Особливо відчутний вплив на особу вони мають на мікрорівні, у середовищі соціальних груп, місцевих громад, а щодо безпосереднього формування особистості — у родині, навчально­му закладі, трудовому колективі, середовищі дозвілля, занять за інтересами. В установах і органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування мають вивчатися процеси ви-

86

Кримінологічний аналіз

ховання та формування особи, вирішення соціально-побутових та інших проблем мікрорівня, вжиття відповідних заходів. Якщо та­ка робота проводилася, у згаданих установах складалися відповідні аналітичні документи, приймалися управлінські рішен­ня, могла збиратися контрольна інформація. При аналізі потрібно вивчити подібну інформацію, зокрема визначитися з оцінкою діяльності місцевих органів влади і управління стосовно виконан­ня ними функцій вивчення причин та умов негативних проявів, у тому числі злочинних, та вжиття заходів, спрямованих на усунен­ня (нейтралізацію) останніх.

Окремий пласт для аналізу становить інформація щодо особи­стості осіб, які вчиняли злочини. На підставі аналізу криміна­льної статистики ще на початковій стадії мають бути визначені ка­тегорії осіб, які переважно вчиняють злочини, зокрема передусім тяжкі, найбільш небезпечні для суспільства, що мають тенденцію до поширення, зростання тощо. Серед цих категорій осіб, як пра­вило, визначаються молоді та неповнолітні правопорушники, з не­достатньою освітою, відсутністю спеціальності, постійного місця роботи, сталого заробітку, прихильністю до наркотиків, зловжи­вання алкоголем, з минулим притягненням до кримінальної відповідальності та засудженням до позбавлення волі, наявністю психічних відхилень у межах осудності тощо. Зазначені ознаки, як правило, по-різному проявляються у різному середовищі, різних сферах суспільних відносин. Тому при детальному вивченні при­чин і умов злочинності у регіонах, певних сферах суспільних відносин мають бути визначені джерела та форми інформації про осіб відповідних категорій, умови їх формування, розвитку особистості, зокрема суспільне неприйнятної спрямованості останньої, зростання її суспільної небезпечності, поширення криміногенної мотивації, загалом того психологічного комплексу, Що стає безпосередньою причиною вчинення злочину.

Відповідно до визначених джерел, форм та видів вторинної Інформації, потрібної для аналізу, проводиться її збирання, систе­матизація та детальний аналіз. Головна мета останнього на цій стадії полягає у визначенні наявності детерміністичного (спричи-нювального, зумовлювального чи іншого) значення кожного про-ЧесУ, події, факту, недоліка діяльності тощо, які на початковій

87