Глава 1

картка за формою № 1.1 — на розкритий злочин та про інші наслідки розслідування злочину;

картка за формою № 2 — на особу, що вчинила злочин;

картка за формою № 3 — про рух кримінальної справи.

Відповідно до чинного законодавства злочин вважається за­реєстрованим, коли його поставлено на облік і включено до стати­стичної звітності. Існує визначений порядок заповнення цих кар­ток: картка ф. № 1 заповнюється після порушення кримінальної справи, направлення до суду матеріалів з протоколом про обстави­ни вчинення злочину або винесення постанови про звільнення осо­би від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів гро­мадського впливу, а також у деяких інших випадках: прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом; надходження її зі служби безпеки, військової прокуратури, поновлення прова­дження у справі, яка раніше була закрита із зняттям з обліку, тощо.

Картка ф. 2 заповнюється на особу, яка вчинила злочин, стосов­но якої прокурором затверджено обвинувальний висновок або санкціоновано направлення протоколу про обставини вчинення злочину і матеріалів до суду відповідно до ст. 426 КПК України, а також на особу, кримінальна справа на яку закрита у зв'язку зі спливом строку давності, внаслідок акта амністії або помилуван­ня, у зв'язку зі смертю обвинуваченого, зміною обставин та інших непередбачуваних підстав.

Названі картки є документами первинного обліку для забезпе­чення статистичної звітності.

Стосовно первинної статистичної інформації застосовуються такі методи її обробки та узагальнення:

статистичне спостереження;

статистичне зведення;

обробка й аналіз зведених статистичних даних (показників).

Статистичне спостереження — це реєстрація і збір за визначе­ною програмою інформації про окремі прояви, ознаки злочинів, що фіксовані у формах первинного обліку. Вся сукупність за­реєстрованих у первинних формах проявів (фактів) називається статистичною сукупністю, а окремі елементи останньої — одини­цями сукупності. Об'єкт статистичного спостереження скла­дається з окремих його одиниць (елементів). Крім того, потрібно

32

Кримінологічна інформація

виокремлювати одиницю вимірювання — це прийнята в статис­тиці величина, в якій обчислюються одиниці спостереження.

На практиці дослідник рідко звертається до документів пер­винного обліку. Частіше він веде спостереження, користуючись зведеними статистичними формами за певний проміжок часу. Ста­тистичне зведення — це підрахунок та визначення суми одиниць первинного обліку за кількістю проявів, їх ознак та відображення отриманих кількісних показників у зведеній формі. Проте у зведе­них формах, поряд з інформацією, яка цікавить дослідника, є й інша, з ознак, що наразі не потрібні йому. До того ж зведена форма фіксує статистичні показники лише за певний період, а досліджен­ня, як правило, вимагає порівняння інформації за різні відрізки часу. В матеріалах дослідження має бути подана та проаналізована саме та статистична інформація, яка стосується предмета дослідження. Тому дослідник проводить обробку й аналіз зведе­них даних, формує своє зведення, яке складається саме з цікавих для його дослідження зведених статистичних показників відповідних фактів, їх ознак. При цьому використовується групу­вання одиниць сукупності за ознаками, що становлять інтерес для дослідника. Таке зведення і групування найчастіше виконується з використанням накопичувальної (зведеної) таблиці.

Основою побудови цієї таблиці є, як правило, ознаки, за якими проводиться групування. У рядках таблиці (по горизонталі) розміщуються найменування фактів, ознак, подій, які цікавлять дослідника і які відображені в статистичних формах, а у колон­ках — їх кількісні показники за певні проміжки часу (місяць, квар­тал, рік) або за певними територіальними одиницями (область, місто, район). У клітки перетинання рядків та колонок перено­сяться із статистичних форм та позначаються числові (кількісні) значення показників, відображених у рядках найменувань, однорідних фактів, ознак, подій за відповідні часові проміжки або за територіальними одиницями, які визначені у колонках таблиці.

Статистичне зведення за способом виконання може бути руч­ним або механічним. Нині частіше використовується механічне зведення на ЕОМ. При цьому за потреби може застосовуватися кодування (шифрування) показників. Поряд із статистичними таблицями при зведенні та відображенні інформації використову-

2 8-147 33

Глава і " ;

ють діаграми, схеми, графіки, що містять умовні зображення співвідношення показників для наочного відображення.

Зведені статистичні дані піддаються узагальненню за методи­ками статистичного кримінологічного аналізу. Про нього йтиметь­ся у наступній главі.

Окремим видом узагальненої інформації була названа норма­тивна, тобто така, яка відображає визначені у людському суспільстві стандарти поведінки. Серед цих стандартів найбільш обов'язкову регулятивну силу мають норми права (правові нор­ми), які визначають відносини у найбільш важливих для суспільства сферах його життєдіяльності. Правові норми, а точніше їх інформаційне відображення, містяться в актах законо­давства та інших нормативно-правових актах, які є джерелами правової інформації. Остання потрібна насамперед для відобра­ження об'єктів, ознаки яких унормовані у праві. Частини таких об'єктів у вигляді процесів, відносин, фактів, проявів тощо нале­жать до предмета кримінології. Це передусім злочинні прояви, їх ознаки, суб'єкти, об'єкти посягання, стадії вчинення, підстави та умови відповідальності, міри покарання тощо унормовані у кримінальному законодавстві. У кримінології поняття та ознаки, що стосуються визначення злочину та з інших названих питань, використовуються у тому значенні, яке визначено у кримінально­му законодавстві, тобто використовується кримінально-правова інформація.

Ознаки низки проявів передкримінального характеру у вигляді адміністративних правопорушень містяться в адміністративному законодавстві. В окремих законах унормована діяльність право­охоронних та деяких інших державних органів стосовно за­побігання злочинним проявам. І ця нормативно-правова інфор­мація має кримінологічне значення та становить інтерес для кримінологів. Запобіжний зміст і кримінологічне значення має низка норм галузевих актів законодавства. Всі ці та деякі інші акти законодавства містять нормативно-правову інформацію, яка за своїм кримінологічним значенням становить інтерес для кримінолога.

За необхідності отримання узагальненої нормативио-правової інформації з того чи іншого питання використовується методика

34 ••;

Кримінологічна інформація

нормативного групування. Вона застосовується у випадках, коли нормативна інформація з питань, що становлять інтерес, містить­ся у декількох актах або проектних пропозиціях і потрібно визна­чити варіант більш досконалого регулювання зазначених питань. Засобом аналізу у цих випадках є порівняльна схема (таблиця) правової інформації. Таблиця формується таким чином. У колон­ках визначаються питання (предмет) регулювання, в горизонталь­них рядках — найменування нормативних актів, нумерація окре­мих частин цих актів, а також назви проектних пропозицій. Ос­танні розміщуються у хронологічному порядку. Питання, що підлягають врегулюванню, розміщуються у колонках за системою (порядком) їх викладу в основному (базовому) нормативному акті або за групами норм, що пов'язані загальним родовим предметом. У клітинах на перетині рядків та колонок відображується інфор­мація — текст правового визначення питання, що передбачене у цій колонці, у нормативному акті (його проекті), розміщеному у цьому рядку. Останній рядок таблиці залишається незаповненим. Він призначений для формулювання тексту норми, її положення, який пропонується на підставі аналізу. Наведена методика є скла­довою методу нормативно-правового аналізу. Останній належить до науки теорії права. В останньому рядку таблиці, де має бути по­даний пропонований текст норми, в разі неможливості на цей час його сформулювати, може міститися лише висновок про доцільність (недоцільність) коригування чинної правової норми (норм) та зазначено спрямування останнього.

Окремим різновидом кримінологічного аналізу законодавчих та інших нормативно-правових актів (їх проектів) є дослідження змісту останніх на предмет визначення впливу їх норм на форму­вання і поширення криміногенних та інших зумовлювальних зло­чинність чинників або на ЇЇ запобігання, тобто на виконання нор­мами права антикриміногенної функції. Таке дослідження дістало назву кримінологічна експертиза, її опис міститься у главі 5 цієї Книги Курсу.

Нерідко в окремий вид інформації, зокрема узагальненої, виділяють управлінську інформацію, яка використовується у сфері управління. Значна частина останньої охоплюється іншими видами інформації: дослідницькою (аналітичною), статистичною,

35