Глава 3 »,.

У Програмі важливо визначити форму наукової продукції, яка буде створена за результатами дослідження. Форма наукової розробки визначається, з одного боку, потребами оптимального вирішення проблеми, з другого — можливостями дослідників задовольнити ці потреби. Залежно від цього наукова продукція (розробка) може мати такі форми:

аналітична довідка (це найпростіша, здебільшого описова форма);

пропозиції з окремих питань, із їхнім обґрунтуванням або без нього; нерідко пропозиції поєднуються з аналітичною довідкою, завершують її;

узагальнена система пропозицій (для вирішення комплексу питань);

— законопроектні або загалом нормопроектні пропозиції, зокрема з формулюванням пропонованої норми та її обґрунтуван­ ня або без такого, у вигляді лише самої пропозиції;

— система пропозицій у вигляді проекту плану їх реалізації, у тому числі плану практичної діяльності, програми дій;

рекомендації: організаційні, методичні, навчальні, техно­ логічні та інші; ця форма наукової продукції має особливе значен­ ня для удосконалення практичної діяльності;

публікації за результатами дослідження у вигляді статті, брошури, посібника, монографії тощо;

публічне оприлюднення результатів дослідження: інфор­ мація про них на нараді, семінарі, інших навчальних заняттях, науковій, науково-практичній конференції.

Особливою формою реалізації дослідження є подання його результатів за встановленим порядком до здобуття наукової кваліфікації (наукового ступеня). Ця форма наукової розробки називається дисертацією. Існують кандидатська та докторська дисертації.

Програма науково-дослідної роботи (НДР) складається з таких розділів:

I. Обґрунтування актуальності проблеми (проблемної ситуа­ ції) та потреби її наукового дослідження, а ь

II. Наукові (основні) гіпотези. .--..•*

III. Завдання дослідження. -

116

Організація наукового кримінологічного дослідження

IV. Методи дослідження (перевірки гіпотез).

V. Інформаційні потреби дослідження.

VI. Організація збирання дослідницької інформації.

VII. Методики та процедури аналізу дослідницької інформації.

VIII. Засоби теоретичної обробки результатів дослідження, формування його висновків, пропозицій, рекомендацій.

IX. Форми та засоби дослідно-експериментальної перевірки пропозицій та рекомендацій.

X. Передбачення щодо реалізації наукових розробок.

XI. План дослідження.

XII. Потреби ресурсного забезпечення дослідження.

XIII. Відомості про узгодження Програми із замовником, партнерами, іншими суб'єктами, від яких залежить її здійснення, а також стосовно державної реєстрації результатів дослідження.

Прокоментуємо окремі розділи програми, зокрема з питань, які досі не були предметом нашого розгляду.

У розділі І міститься обґрунтування актуальності проблеми та потреб ЇЇ наукового дослідження, мають бути включені опис та оцінка сучасного стану розгляду цієї проблеми в кримінології та суміжних науках, предметом яких вона також є. Тут само корот­ко викладаються результати попереднього (пілотного) досліджен­ня проблеми, якщо таке проводилося.

У розділі II наукові гіпотези повинні торкатися всіх основних сторін проблеми, зокрема її сутності, причин, напрямків вивчення, впливу останнього на вирішення проблеми.

У розділі III завдання дослідження мають охоплювати як пе­ревірку гіпотез, так і досягнення наукових результатів загалом зав­дяки дослідженню.

У розділі IV визначаються наукові методи кримінології та Інших наук стосовно дослідження загалом, а також окремо щодо перевірки гіпотез, якщо передбачається застосування при цьому Інших наукових методів. У цьому розділі не потрібно описувати методи та методики збирання та аналізу дослідницької інформації, Що передбачається у розділах V та VII.

Розділ V «Інформаційні потреби» потребує більш докладного коментування. У ньому насамперед потрібно визначити види Інформації, яка має бути використана в дослідженні. Нагадаємо,

117

Глава З

що в главі «Кримінологічна інформація» були визначені такі ЇЇ ви­ди: нормативна, управлінська, статистична, теоретична, зокрема літературна, а також емпірична та експертна інформація. У цьому розділі програми треба зазначити саме ті з останніх, які передба­чається використовувати. Вид інформації зумовлюється передусім напрямками та методами перевірки гіпотез та загалом досліджен­ня. Кожен метод реалізовується через операції з певними видами інформації. Наприклад, історичний метод потребує вивчення літе­ратурних джерел, передусім наукової літератури з кримінології та інших наук, в першу чергу — з проблем дослідження. Статистич­ний метод реалізовується завдяки операціям зі статистичною інформацією, що має окремі різновиди, які потрібно тут визначити. У цьому ж розділі визначаються джерела та форми потрібних видів інформації. За згаданими вище видами інформації її джере­лами і формами є такі:

нормативної інформації: акти законодавства, інші норматив­ но-правові акти;

управлінської інформації: акти та інші документи органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів галузевого управління, зокрема у формі рішень, планів, звітів, матеріалів перевірки, атестування та інше;

— статистичної інформації: державна, відомча (галузева), дослідницька статистика, в тому числі у постійних формах та ра­ зова, вибіркова тощо;

теоретична, зокрема літературна, інформація: різні за фор­ мою публікації, включаючи наукові, зокрема з проблеми дослі­ дження; сюди ж належать публікації у засобах масової інформації;

емпірична інформація: матеріали попередніх обстежень та тих, що планується провести у процесі цього дослідження, в тому числі повної і вибіркової емпіричної інформації; слід зазначити, які саме питання мають бути забезпечені (перевірені) з викорис­ танням емпіричної інформації, у яких формах останньої;

— експертна інформація: висновки та оцінки фахівців, що виконують роль експертів, у формі експертних оцінок, опитуваль- них листів, інтерв'ю, рецензії тощо.

Стосовно кожного джерела та форми інформації в цьому розділі визначається її обсяг. Останній може визначатися кіль-

118

Організація наукового кримінологічного дослідження

кісними показниками або межами часу (за рік, півріччя тощо), те­риторії, параметрами основної та контрольної групи тощо. Окремо слід визначити обсяг емпіричної інформації, зокрема її повноту або вибірковість; розрахунки щодо розміру та порядку збирання вибіркової інформації, які забезпечать репрезентативність (пред­ставництво) результатів, отриманих з її використанням. Методика розрахунку останньої буде подана далі при розгляді вибіркового дослідження.

У цьому розділі визначаються також методи і методики збирання дослідницької інформації.

У розділі VI мають бути викладені організаційні питання зби­рання дослідницької інформації за кожним її видом, джерелом, формою у визначених обсягах. Тут, зокрема, визначаються регіони і місця, послідовність, час збирання інформації, зокрема роз­поділеної за зазначеними ознаками. Цей розділ програми значною мірою визначає план дослідження в частині збирання інформації. Тут само повинні бути передбачені форми та заходи контролю за дотриманням методичних вимог при збиранні інформації.

Коментарі до розділу VII «Методики і процедури аналізу дослідницької інформації» доцільно розглянути в останньому па­раграфі глави.

Засоби теоретичної обробки результатів дослідження та фор­мування його висновків, пропозицій і рекомендацій (розділ VIII) розглянуті вище у цьому параграфі і не потребують додаткового коментаря. Це саме стосується форм та засобів дослідно-експери­ментальної перевірки пропозицій і рекомендацій (розділ IX).

У розділі X мають бути передусім названі форми наукових розробок, які передбачається підготувати за результатами Дослідження, крім написання Звіту про НДР. Приблизний перелік можливих наукових розробок подано вище. Якщо є можливість, Доцільно коротко зазначити, які питання будуть розглянуті у планованих розробках, а також адресати їх спрямування та подальшого використання.

План дослідження (розділ XI) складається за звичайною фор­мою плану з визначенням етапів дослідження, видів дослідниць­ких та інших наукових робіт (процедур, операцій), організаційних заходів, строків їх виконання та виконавців, заходів контролю.

119