Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Глава 2

зміцнення правопорядку, запобігання та протидії злочинності. На всіх трьох рівнях кримінологічний аналіз може бути віднесений до прикладних, управлінських та теоретичних засобів, які забезпечу­ють спеціально-кримінологічне запобігання злочинності.

Кримінологічний аналіз може мати різний масштаб, що вимірюється обсягом сфери функціонування об'єктів аналізу. За цією ознакою кримінологічний аналіз проводиться в масштабі:

— всієї країни; - регіону;

галузі або декількох споріднених галузей суспільних відно­ син, народного господарства;

міста, району, іншої територіальної одиниці;

— окремого об'єкта господарювання, здійснення суспільних функцій.

За потреби зробити кримінологічний аналіз стосовно транс­національної злочинності, наркобізнесу, відмивання коштів, здо­бутих злочинним шляхом, тощо такий аналіз за узгодженням з відповідними органами інших країн може мати міждержавний масштаб.

Крім масштабу існують інші ознаки, які слугують підставою відповідної диференціації кримінологічного аналізу. Однією з основних таких ознак є пов'язаність об'єкта аналізу з предметом кримінології, його певною структурною складовою. Ця ознака визнається однією з основних через те, що кримінологічний аналіз завжди має певну предметність, цільову спрямованість, яка визначається насамперед об'єктом аналізу, його належністю до тієї чи іншої структурної частини предмета кримінології. За згаданою ознакою кримінологічний аналіз відповідно до основних складових предмета кримінології може мати своїм об'єктом:

злочинність, зокрема окремі її види;

злочини, їх сукупність, що належить до певного виду злочин­ ності;

особу злочинця, в тому числі особу, стосовно якої високо- ймовірно прогнозується вчинення злочину (передкримінальний тип);

причини та умови злочинності, вчинення злочину;

діяльність із запобігання злочинності.

56

Кримінологічний аналіз

Останній об'єкт аналізу потребує уточнення. Як відомо, запобігання злочинності здійснюється в основному спеціально-кримінологічними запобіжними заходами. Однак не лише за раху­нок останніх. Запобіжну функцію виконують також кримінально-правові (загальна та окрема превенція), кримінально-процесу­альні (реагування на вчинені злочини, розшук та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які їх вчинили), кримінально-виконавчі заходи. Останні три групи заходів, поряд із запобіжним впливом, значною мірою виконують безпосередні функції про­тидії злочинності. Через це кримінологічний аналіз діяльності стосовно запобігання злочинності, як правило, тією чи іншою мірою охоплює й заходи протидії останній, приміром практику реагування на повідомлення про злочини, стан реєстрації зло­чинів, обрання запобіжних заходів тощо. Тому слід розуміти, що об'єктом кримінологічного аналізу діяльності із запобігання злочинності частково є й заходи протидії їй.

Оскільки аналіз є своєрідним дослідженням, на нього поширю­ються основні класифікації останнього. Відповідно криміно­логічний аналіз може бути прикладним, зокрема що стосується стадії управлінської діяльності, та науковим. Останній, як і науко­ве дослідження загалом, відрізняється застосуванням наукових методів і методик. Щодо функціональної спрямованості, то кримінологічний аналіз поділяється на лінійний (однооб'єкто-вий), порівняльний (декілька об'єктів), комплексний (багато об'єктів). З погляду часового виміру кримінологічний аналіз поділяють на: сучасний (сучасного стану об'єкта), ретроспектив­ний (його минулого стану) та перспективний (майбутнього стану об'єкта відповідно до його прогнозу).

Операціонально кримінологічний аналіз, як і будь-який інший аналіз, є дослідженням інформації, зокрема кримінологічної інформації. Залежно від рівня, масштабу, виду, функціональної спрямованості кримінологічного аналізу при його проведенні використовуються різні види інформації, найчастіше — певним чином узагальнена вторинна кримінологічна інформація. З числа останньої у кримінологічному аналізі будь-якого рівня та масшта-°У найчастіше використовується узагальнена статистична інфор­мація, часто — нормативна та управлінська, значно рідше — теоре-

57

Глава 2 ; <,

тична інформація. При проведенні аналізу у масштабі міста, райо­ну, окремого об'єкта господарювання іноді попередньо узагаль­нюється та використовується первинна кримінологічна інфор­мація, наприклад інформація з кримінальних справ, матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи, форми первинного обліку злочинів (картки ф. 1 та ф. 2). Якщо є потреба та можли­вості, організовується збір емпіричної інформації шляхом складання та заповнення анкет на об'єкти інформації, опитування думки окремих осіб, збирання експертних оцінок тощо. Збирання, узагальнення та безпосередньо аналіз інформації проводяться за різними методами та методиками, що прийнятні для цього виду інформації. Методи та методики кримінологічного аналізу, доцільно розглянути далі стосовно окремих основних видів остан­нього.

Незалежно від виду кримінологічного аналізу, останній, як пра­вило, має такі стадії:

підготовчу; .,.•.?. •;..

безпосередньо аналітичну; ,:

узагальнення аналітичної інформації;

формування пропозицій та рекомендацій, зокрема щодо ре­ алізації останніх.

На підготовчій стадії визначаються завдання, цільова (функціональна) спрямованість, часовий вимір та форма резуль­тату аналізу, нормативні вимоги, які регламентують його прове­дення, види та обсяг інформації, джерела її отримання, виконавці та, за потреби, план (або програма) проведення аналізу, а також пе­релік питань, що мають бути піддані аналізу. На підготовчій стадії проводиться відбір та збирання потрібної інформації. Вирішують­ся за необхідності питання ресурсного забезпечення проведення аналізу.

На стадії безпосереднього аналізу виконуються всі аналітичні процедури згідно із завданням, планом (програмою) проведення аналізу та переліком передбачених для нього питань.

На стадії узагальнення формуються висновки з питань, що підлягали аналізу, за окремими його розділами та загальні виснов­ки; визначається відповідність повноти та якості аналізу вимогам нормативних актів та цілям його проведення.

58

Кримінологічний аналіз

На останній стадії визначаються та формулюються пропозиції і рекомендації. На підставі роботи, проведеної на цій стадії, виго­товляється документ за результатами аналізу, як правило, аналітична довідка. В останній описується робота, проведена на всіх стадіях, викладаються висновки з кожного питання, а також пропозиції за результатами аналізу. Останні можуть включати пропозиції щодо форми обговорення результатів, видання управ­лінських документів, внесення коректив у практичну діяльність, стосовно доцільності зміни та доповнення нормативно-правових актів, проведення навчальних та інструктивних занять з особовим складом тощо.

Ј 2. Аналіз злочинності (оперативної обстановки) в місті, районі

Серед видів кримінологічного аналізу найбільш поширеним та часто виконуваним є аналіз злочинності в місті, районі. Нор­мативні акти МВС України та Генеральної Прокуратури України вимагають від підлеглих органів регулярного проведення такого аналізу. В органах внутрішніх справ аналіз злочинності в місті, районі нерідко супроводжується аналізом оперативно-службової діяльності особового складу щодо реагування на злочинні про­яви та пов'язані з ними правопорушення і традиційно іменується аналізом оперативної обстановки. У кримінології останнього поняття не існує, вживається поняття «кримінологічна обстанов­ка» (ситуація). Воно часто необґрунтовано звужується до поняття «криміногенна обстановка», яка разом з антикриміно-генною обстановкою є структурною частиною кримінологічної обстановки.

Нормативним актом МВС України 2004 р. на міські, районні органи внутрішніх справ покладено обов'язки проводити аналіз стану злочинності (оперативної обстановки) у такі строки та з таких питань:

1) поточний аналіз оперативної обстановки за чергову добу, декаду, місяць, причому кожний із цих видів аналізу має свої кон­кретні цілі і відмінності;

Ј) щомісячний аналіз та оцінка стану розгляду заяв та повідом­лень про злочини;

59