Глава 5 • ' '•'

Прогнозування зміни детерміністичного впливу чинника мето­дологічно зумовлене тим, що за незмінності його детерміністичної функції та рівня детермінації інтенсивність і, зрештою, спрямо­ваність впливу чинника можуть змінюватися. Вони змінюються залежно від багатьох обставин, передусім міри інтенсивності профілактичних заходів, упорядкування законодавчого регулю­вання та правозастосовчої діяльності, а також характеру самого чинника. Зміна може відбуватися більш або менш динамічно або зовсім не відбуватися. Водночас для реальної оцінки впливу, який може здійснити на зміну чинника реалізація об'єкта експертизи, важливо відокремити ті зміни, які відбуваються та будуть відбува­тися у детерміністичному впливі чинника за звичайних умов, тоб­то поза впливом майбутньої реалізації цього об'єкта експертизи.

Визначення такої звичайної зміни впливу чинника здійснюється шляхом її прогнозування. Методом прогнозування служить екс­пертна оцінка, що ґрунтується на достатній обізнаності експерта щодо зумовленості функціональної дії чинника, а також щодо об­ставин, у яких вона відбувається і які можуть спричиняти його зміну або сприяти їй. Здійснення такого прогнозування вимагає від експерта високої спеціальної підготовленості та значного досвіду. Не кожен із них має такі якості. Тому допускається можливість не­участі того чи іншого експерта у процедурі прогнозування.

З урахуванням складності одержання чіткого прогнозу, методи­ка передбачає більш згруповані його оцінки, які не потребують деталізації аргументів при розмежуванні різних оцінок прогнозо­ваної зміни впливу чинника та застосування відповідних прогнос­тичних індексів.

Визначена експертом прогнозна оцінка зміни детерміністично­го впливу чинника згідно з прогностичним індексом відмічається у таблиці систематизації через позначення останнього.

Після завершення усіх процедур операції 2.2.3 керівник екс­пертної групи за оцінками кримінологічної значущості чинника, які йому дав експерт за різними параметрами у таблиці системати­зації, визначає показник сумарної її кількісної величини для цього чинника.

Визначається він у такий спосіб: величина коефіцієнта спрямо-ванності чинника (Кс) послідовно перемножується на величини

218

Кримінологічна експертиза

рангу детермінації (ДР), коефіцієнту інформативності (Кі) та про­гностичного індексу (ПІ). Одержане в результаті число становить величину коефіцієнта кримінологічної значущості чинника

(Ккз):

Ккз = Кс х ДР х Кі х ПІ

Це комплексне значення показника Ккз чинника враховується у подальшому при оцінці кримінологічного значення впливу на нього об'єкта експертизи.

2.2.4. Операція з оцінки впливу об'єкта експертизи на кримі­нологічні чинники. Ця операція є центральною у кримінологічній експертизі. У процесі її здійснення досягаються основна мета і без­посереднє завдання кримінологічної експертизи — визначаються показники кримінологічної значущості та ефективності об'єкта експертизи, його норм. Головними методами цієї операції, а по суті експертизи в цілому, є зіставлення кожної норми об'єкта експертизи з кожним кримінологічно значущим чинником, що діє у сфері регулювання цього об'єкта, та експертне оцінювання впливу, який може здійснювати ця норма на чинник у разі її прийняття та реалізації. Експерт має спрогнозувати та оцінити, чи буде цей вплив негативним, тобто сприятливим для зміцнення, посилення дії криміногенного чинника, або ж позитивним, таким, що послаблює, нейтралізує дію останнього та зміцнює анти-кримінологічні чинники. Завдання цієї операції реалізується через проведення низки процедур, у яких застосовуються фор­малізовані моделі, зокрема матрична модель, методи іден­тифікації, групування, сукупної оцінки. Технологія використання матричного методу передбачає систему формалізованих показ­ників оцінки декількох ознак об'єкта, що піддаються оцінюванню, У тому числі в їхньому кількісному вимірі.

Методи експертного оцінювання загалом досить розроблені ще в середині минулого сторіччя як на методологічному1, так і на при­кладному рівні, особливо щодо їхнього застосування в соціоло­гічних дослідженнях під час вирішення низки практичних завдань, зокрема і з використанням математичного інструментарію2. Як

^Бешелев С.Д., Гурвич Ф. Г. Зкснсртнме оденки. - М., 1973.

'"^пертпьіе оденки в социологичсских исслсдованиях / Ответ. рсд. С. Б. Крьімский. — К.,

. •І-УУО.

219