Глава 1

нормативною. За ознакою цільового призначення — забезпечува­ти процес управління — можна погодитися з виділенням цієї інформації в окремий вид. Вона нерідко має кримінологічне зна­чення.

При кримінологічному дослідженні причин і умов окремих видів злочинів, зокрема службових, господарських, у сфері еко­номіки тощо, роль детермінантів злочинності нерідко відіграють недоліки управлінської діяльності. Інформація про них має значення для розв'язання досліджуваної проблеми, зокрема для визначення у сфері управління заходів запобігання та протидії злочинності. Запобіжна, як і будь-яка суспільна діяльність має певним чином управлятися. Про це йшлося у главі 9 Книги 1 Кур­су. Для досконалої організації запобіжної діяльності потрібна відповідна управлінська інформація, значна частина якої є кримінологічною.

Джерелами управлінської інформації є управлінські рішення уряду, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади або органів зі спеціальним статусом (повноваженнями), напри­клад Генеральної Прокуратури, їх регіональних органів, а також органів місцевого самоврядування. Управлінську інформацію містять також інформаційно-аналітичні документи, матеріали пе­ревірки виконання управлінських рішень, інша документація в га­лузі управління, в тому числі щодо діяльності відповідних установ і організацій стосовно запобігання та протидії злочинності.

Збір, накопичення та аналіз управлінської інформації, що містить нормативні положення, здійснюється також за методом нормативного узагальнення, тому що функції, повноваження, обов'язки та права органу управління, а також його посадових осіб, як правило, унормовані. Управління здійснюється не лише через прийняття та реалізацію законодавчих та інших норматив­но-правових актів, а й безпосередньо організаційно-управлінськи­ми актами, які не містять правових норм. Метод нормативного узагальнення застосовується і щодо останніх актів.

При побудові схеми (таблиці) нормативного узагальнення управлінської інформації у колонках розміщуються, згідно з на­укою управління, всі стадії та функції останнього, починаючи зі збору та аналізу інформації, підготовки і прийняття управлінсько-

36

Кримінологічна інформація

го рішення, організації його виконання, забезпечення останнього у всіх необхідних відношеннях (кадровому, організаційному, ма­теріальному, інформаційному) і аж до організації контролю і пе­ревірки виконання, оцінки його результатів.

Найменування актів управління (їх назви) розміщуються у рядках по горизонталі, а управлінська інформація з них, яка відо­бражає регулювання діяльності за відповідними стадіями і функціями управлінського процесу, що визначені у колонках таб­лиці, у клітинах на перетині рядків і колонок. У такий спосіб мож­ливо визначити, як змістовно передбачено діяльність щодо тієї чи іншої функції або стадії управлінського процесу у різних управлінських актах. При аналізі важливо визначити прогалини регулювання управлінської діяльності, можливу його неповноту, невідповідність вимогам науки управління, актам центральних ор­ганів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядуван­ня, передусім ті недоліки, що відіграють роль умов, які сприяють вчиненню злочинів. За результатами аналізу зведеної таблиці дослідник формулює кримінологічну оцінку та пропозиції щодо усунення зазначених умов за кожною стадією, функцією управлін­ського процесу й управлінською діяльністю загалом. Управлінська документація може вивчатися також за методом контент-аналізу, про який ітиметься далі.

Останнім видом узагальненої кримінологічної інформації є теоретична і загалом літературна інформація, яка міститься у мо­нографіях, підручниках, посібниках, статтях, інших публікаціях. Цей вид інформації досить поширений. Але її вивчення не завжди методично забезпечене, через що на нього витрачається багато ча­су, а частина інформації нерідко залишається невикористаною. Вивчення літературних джерел, передусім статей та іншої друко­ваної продукції невеликого обсягу варто проводити також через систематизацію за табличною методикою. У цьому випадку у го­ризонтальних рядках таблиці (схеми) розміщують назву та інші вихідні дані публікації. Відповідно до вміщеної у ній інформації, Що згрупована та диференційована за основними (проблемними) питаннями теми публікації (її окремого розділу, параграфа, іншо­го підрозділу), визначають найменування та перелік колонок таб­лиці. На перетині рядка (назви публікації) та певної колонки

37