- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1 '• •'
відних показників, але й певної їх інтерпретації, фахового аналізу, пов'язаного із визначенням міри відбиття у цих показниках змісту тих ознак, які є дійсно об'єктами кримінологічної інформації та підлягають ідентифікації саме з огляду на їх кримінологічне значення. Це стосується, наприклад, інформації про морально-психологічні риси та спрямованість особистості, мотиви вчинення злочину, обставини суб'єктивного характеру, що сприяли формуванню криміногенної мотивації, тощо. Подібні об'єкти, за визначенням відомого американського фахівця в галузі теорії інформації Ч. Дечерта, становлять «духовні реалії, що сховані від емпіричного інструментального аналізу»1. Вони лише частково піддаються пізнанню; інформація про них є відносною. Звідси відносність та статистично-імовірнісний характер частини кримінологічної інформації.
Особливість кримінологічної інформації пов'язана і з тим, що злочинні діяння, які складають значну частину її об'єктів, є предметом кримінально-правової заборони, за їх вчинення встановлена кримінальна відповідальність. Через це особи, які вчиняють ці діяння, зацікавлені у непоширенні інформації про останні, навіть у її утаємниченні. Виявлення цієї інформації та всебічне її з'ясування є завданням правоохоронних органів. Проте, як відомо, щодо частини повідомлень про вчинені злочини (нині це не-помірно значна частина) подана інформація не перевіряється, через що ці злочини залишаються поза офіційною реєстрацією, що є однією з причин високої латентності злочинності, далеко не повного реагування на неї та відсутності протидії останній.
У зв'язку з цим розглянемо докладніше правові вимоги та порядок реагування на повідомлення про злочини. Ці питання регулюються Кримінально-процесуальним кодексом України та Інструкцією з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, затвердженою наказом МВС України № 1155 від 4 жовтня 2003 р. Вимогами Інструкції забезпечується підтримання постійної готовності сил і засобів ОВС до оперативного реагування на повідомлення, їх реєстрацію та негайне здійснення необхідних для такого реагуван-
1 Цит. за: УрсулА.Д. Отражспнс и ипформация. — М., 1973. — С. 9.
20
Кримінологічна інформація
ня дій. Реєстрація зазначених заяв та повідомлень здійснюється в книзі обліку інформації про злочини та пригоди (КОЗП), що ведеться за єдиною для всіх ОВС формою. Відповідальність за їх ведення у суворій відповідності до вимог закону та Інструкції покладається на відповідального чергового органу внутрішніх справ та начальника останнього, який безпосередньо контролює дії чергового. Згідно з Інструкцією в КОЗП реєструється інформація про злочин, яка є приводом для порушення кримінальної справи, та інша інформація про пригоди. Коло інформації, що є таким приводом, визначається у ст. 94 КПК, яка відносить до неї: заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб представників влади, громадськості або окремих громадян, оформлені згідно з вимогами ст. 95 КПК. Будь-яка особа вправі звернутися як усно, так і з письмовою заявою. Усі усні заяви оформлюються протоколом, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. Письмова заява підписується особою, від імені якої вона подана, на ній робиться відмітка (№, дата, час) її реєстрації в КОЗП.
Посадова особа, що розглядає заяву чи повідомлення, має передусім з'ясувати, про який факт у них повідомляється, чи є в них інформація про наявність у цьому факті ознак злочину та якого саме згідно з Кримінальним кодексом, чи достатньо цих ознак для висновку про наявність підстав для порушення кримінальної справи. Якщо цих ознак недостатньо, має бути визначено, які саме ознаки потребують з'ясування, яка інформація необхідна для підтвердження цих ознак та підстав порушення кримінальної справи або для пересвідчення про відсутність таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 97 КПК орган дізнання або слідчий у триденний строк (або у 10-денний, коли необхідно здійснити перевірку заяви чи повідомлення ще до порушення кримінальної справи) повинен визначитися щодо передбачених ст. 94 КПК приводів та підстав до порушення кримінальної справи та за наявністю останніх порушити її. Слід підкреслити, що перевірка має здійснюватися повно та своєчасно стосовно ознак злочину, зазначених у повідомленні, а також тих, що не зазначені, але є ознаками складу відповідного злочину та статті КК. У постанові про порушення кримінальної справи мають бути вказані приводи
21