Приймання та зберігання картоплі

Приймаючи картоплю, керуються чинним державним стандартом на картоплю для технічної переробки.

Картопля надходить на переробку восени – у вересні та жовтні. У процесі приймання її зважують і визначають крохмалистість, забрудненість та сортність, оформляючи відповідні документи. Зважену картоплю пропускають через похилу решітку або дірчастий барабан для відокремлення землі і дрібної картоплі розміром менше 3 см. Всі відходи повертають на транспорт, що привозить картоплю. Залежно від якості прийняту картоплю спрямовують на переробку або на зберігання.

Виділені під час дихання волога і тепло, якщо їх не відводити, стають причиною посилення дихання і самозігрівання сировини.

На інтенсивність дихання картоплі впливають як тривалості і спосіб зберігання, температура і вологість навколишнього середовища, так і фізіологічний стан, питома поверхня і хімічний склад бульб, механічні пошкодження, строки збирання тощо.

До найважливіших факторів належить температура зберігання картоплі. Її оптимальний показник становить 3...4° С. За такої температури на дихання витрачається найменше вуглеводів, технологічні властивості картоплі не погіршуються.

Для крохмалепатокових підприємств заготовляють спілу картоплю, і зберігають її у кагатах з активною вентиляцією. Кагатне поле розташовують на високому місці з глибоким заляганням ґрунтової води і нахилом 2…4° в бік заводу. Кагати розміщують на полі паралельно напрямкові ухилу. Вздовж кагата розміщують дерев'яний решітчастий вентиляційний канал трикут­ного перерізу з відстанню 3…4 см між рейками. Для рівномірного розподілу повітря в масі картоплі кагат зверху накривають плівкою так, щоб її кінці не доходили до землі на 0,45…0,5 м. Картоплю кладуть в кагат уподовж вентиляційного каналу заввишки 4…4,5 м, завширшки – 12…16 м кутом нахилу бокових стінок близько 40°.

Для захисту картоплі від морозів катати укривають тюками пресованої соломи або іншими накривними матеріалами. Кожен кагат має бути споряджений дистанційним електричним термометром.

Процес зберігання картоплі в кагатах проходить в три періоди:

протягом першого (20…25 діб) у бульбах відбуваються біохімічні зміни дозрівання, загоювання ран, отриманих під час копання і транспортування. В цей період оптимальні: температура 14...18° С, відносна вологість повітря 90…95 %, витрати вентильованого повітря близько 80 м³/год на 1 т картоплі;

протягом другого (25…40 діб) картоплю охолоджують, для чого кагати вентилюють в нічні години і знижують температуру до 2...5 °С. Життєві процеси в картоплі поступово припиняються, інтенсивність дихання стає мінімальною. Затрати повітря на вентилювання в цей період дорівнюють 80 м³/год на 1 т картоплі;

протягом третього, найдовшого періоду дотримуються температури 2...5° С, відносної вологості повітря понад 80 %, витрат повітря на вентилювання близько 40 м³/г на 1 т картоплі. Вентилювання здійснюють, коли температура в кагаті перевищує 5° С. У цей час спостерігаються інтенсивніше дихання і проростання бульб, збільшення витрат крохмалю і зменшення маси картоплі.

Під час зберігання картоплю захищають від сонячного світла, оскільки під його впливом бульби зеленіють, грубішають, скоріше проростають, втрачають крохмаль. Таку картоплю трудніше переробляти.

За зберігання картоплі у кагатах із звичайною циркуляцією повітря допустимі втрати її маси за місяць у період з вересня по листопад – до 1 %, з грудня по лютий - до 0,5 %. У разі виявлення у кагатах гнилої або підмерзлої картоплі її негайно переправляють на переробку.

Картоплю зберігають також у закритих стаціонарних сховищах, обладнаних примусовою припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує до 70…100 м³/год повітря на 1 т картоплі. У таких сховищах картопля псується у 4…6 разів менше, ніж у кагатах на відкритому повітрі.