- •Національний університет харчових технологій а.М. Куц, в.М. Кошова, м.В. Білько
- •Конспект лекцій розділу “Харчові технології”
- •Київ нухт 2006
- •13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна
- •1. За хімічнім складом:
- •2. За практичним застосуванням:
- •13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання
- •14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт
- •13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
- •Тема 14. Технологія борошна
- •14.4. Зберігання борошна
- •Тема 15. Технологія круп
- •15.1. Особливості сировини для виробництва круп
- •15.2. Основні технологічні стадії виробництва крупи
- •15.3. Асортимент та показники якості круп
- •15.4. Порівняльний аналіз технологічних властивостей зерна в борошномельному та круп’яному виробництвах
- •Тема 16. Технологія комбікорМів
- •16.1. Асортимент комбікормів
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •16.2. Основна сировина для виробництва комбікормів
- •5. Побічні продукти та відходи харчових виробництв:
- •6. Сировина мінерального походження:
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •Тема 17. Технологія крохмалю та крохмалепродуктів
- •17.1. Технологія картопляного крохмалю
- •Будова і хімічний склад картоплі
- •Приймання та зберігання картоплі
- •Переробка картоплі на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.2. Технологія кукурудзяного крохмалю
- •Будова і хімічний склад зерна кукурудзи
- •Вимоги до зерна кукурудзи, яке поставляють на виробництво крохмалю
- •Приймання і зберігання кукурудзи
- •Переробка кукурудзи на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.3. Технологія крохмальної патоки
- •17.4. Технологія глюкози
- •17.5. Технологія модифікованих крохмалів з попередньо заданими властивостями
- •Тема 18. Технологія цукру
- •18.1. Сировина цукрового виробництва
- •18.2. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва цукру
- •Надходження буряків на завод і попереднє їх очищення
- •Екстракція цукру (одержання дифузійного соку)
- •Очищення соку
- •Очищення сиропу
- •Випарювання соку
- •Уварювання сиропу
- •Центрифугування
- •18.3. Відходи цукрового виробництва та їх переробка
- •Тема 19. Технологія солоду
- •19.1. Основні види солоду і його застосування у харчовій промисловості
- •Очищення і сортування зерна
- •Замочування зерна
- •Пророщування зерна
- •Сушіння солоду
- •Обробка і зберігання сухого солоду
- •19.3. Виробництво спеціальних типів солодів
- •Тема 20. Технологія пива
- •20.1. Характеристика пива як напою
- •Основні показники якості пива
- •20.2. Сировина для пива
- •20.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних процесів виробництва пива
- •Приготування пивного сусла
- •Освітлення пивного сусла
- •Охолодження сусла
- •Зброджування пивного сусла
- •Класичний спосіб
- •Сучасні і перспективні способи бродіння
- •Напівбезперервний спосіб бродіння
- •Безперервне зброджування
- •Зброджування сусла на іммобілізованих дріжджах
- •Плотне бродіння
- •Розлив пива
- •Тема 21. Технологія безалкогольних напоїв
- •21.1. Класифікація безалкогольних напоїв
- •21.2. Сировина для виробництва безалкогольних напоїв
- •21.3. Принципова технологічна схема виробництва і характеристика основних технологічних процесів безалкогольних напоїв
- •Виробництво газованих напоїв на синхронно-змішувальній установці
- •Способи підвищення біологічної стійкості напоїв
- •21.4. Технологія хлібного квасу
- •Приготування основного сусла 25% цукр. Сиропу
- •Тема 22. Технологія етилового ректифікованого і технічного спирту
- •22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві
- •22.2. Основна сировина та допоміжні матеріали спиртового виробництва
- •22.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із
- •Приймання сировини
- •Очищення сировини
- •Подрібнення сировини
- •Приготування замісу
- •Гідро-ферментативна обробка сировини
- •Зброджування сусла
- •Виділення спирту із бражки та його очищення
- •22.4. Особливості технології спирту із меляси
- •22.5. Виробництво спирту технічного і абсолютного
- •Технологія абсолютного спирту
- •Тема 23. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.2. Сировина і допоміжні матеріали для виробництва горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.3. Принципова технологічна схема виробництва горілок та характеристика основних технологічних процесів
- •Спирт ректифікований
- •Цьованого вугілля
- •23.4. Принципова технологічна схема виробництва лікеро-горілчаних напоїв та характеристика основних технологічних процесів
- •Тема 24. Технологія вина і коньяку
- •24.1. Характеристика столових вин. Найкращі представники
- •24.2. Принципово-технологічна схема виробництва білих столових сухих виноматеріалів
- •1 Фракція 2 і 3 фракція
- •24.3. Принципово технологічна схема виробництва червоних сухих столових виноматеріалів (класична технологія)
- •24.5. Характеристика основних технологічних стадій виробництва червоних сухих виноматеріалів
- •24.4. Особливості технології міцних і десертних виноматеріалів
- •1,2 Фракція 3 фракція на
- •24.6. Особливості технології плодово-ягідних вин
- •24.7. Особливості технології коньяку
- •Тема 25. Технологія рослинної олії
- •25.1. Характеристика сировини, що використовується для виробництва рослинної олії
- •25.2. Загальна технологічна схема одержання рослинної олії
- •25.5. Схема одержання рослинної олії комбінованим способом
- •25. 6. Схема повної рафінації рослинної олії
- •25.7. Використання відходів технології рослинної олії
- •25.9. Показники, норми якості і дефекти олії
- •25.10. Пакування і зберігання олії
- •Тема 26. Технологія м’яса та м’ясопродуктів
- •26.1. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •26.2. Технологія ковбас
- •26.3. Технологія м’ясних баночних консервів
- •Тема 27. Технологія молока і молочних продуктів
- •27.1 Склад і властивості молока
- •27.2. Основні технологічні операції первинної обробки молока
- •27.3. Технологія виробництва кефіру
- •27.4. Особливості виробництва сметани
- •27.5. Виробництво сиру та вершкового масла
- •27.6. Основні особливості виробництва сухих молочних продуктів
- •Тема 28. Технологія хліба
- •28.1. Загальна характеристика хлібних виробів
- •28.2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •28.3. Основна та додаткова сировина хлібопекарського виробництва
- •28.4. Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •Інші види борошна
- •Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і подальшого зберігання
- •28.5. Приготування тіста з пшеничного борошна
- •28.6. Приготування тіста з житнього і суміші житнього і пшеничного борошна
- •Експресні технології приготування житнього тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •28.7. Поліпшувачі якості хліба
- •28.8. Хвороби хліба
- •28.9. Зберігання хліба
- •Тема 29. Технологія макаронних виробів
- •29.1. Асортимент макаронних виробів та їх характеристика
- •29.2. Основні технологічні стадії виробництва макаронних виробів
- •29.3. Особливості процесу пресування, розробки та сушіння виробів
- •29.4. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •Тема 30. ТЕхнологія кондитерських виробів
- •30.1. Асортимент та сировина кондитерських виробів
- •30.2. Технологія карамелі
- •30.3. Технологія шоколаду
- •30.4. Технологія цукерок
- •30.5. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Тема 31. Технологія консервування плодів і овочів
- •Запитання для самоконтролю
- •Основна
Напівбезперервний спосіб бродіння
Суть: головне бродіння відбувається у батареї бродильних апаратів (4…5 бродильних апаратів і один дріжджегенератор). Апарати – вертикальні, дріжджегенератор має мішалку, процес відбувається таким чином: перша доба – заповнюють дріжджегенератор і вносять дріжджі, подається повітря для накопичення біомаси.
друга доба – половина об’єму дріжджегенератора передається в перший бродильний апарат. І знову заповнюється дріжджегенератор і перший бродильний апарат суслом однієї варки.
третя доба – те ж саме здійснюється з другим бродильним апаратом (половина дріжджів з дріжджегенератора подається в другий бродильний апарат і вони заповнюються суслом однієї варки).
Те ж саме роблять з іншими бродильними апаратами. Вже йде на доброджування. Тривалість випорожнення і заливу приблизно 3 год. Температура бродіння до 9,50 С (трохи підвищена).
Коефіцієнт розмноження дріжджів у дріжджегенераторі 2 рази на добу. У дріжджегенератор подають повітря стерильне, тобто у цьому способі дріжджі весь час знаходяться у стадії активного бродіння.
Миття і дезинфекція автоматизовані, забезпечується стабільність якості пива (дріжджі не міняють 4…6 тижнів у бродильній батареї). Цей процес наближений до безперервного. Безперервність цієї схеми полягає в тому, що дріжджі весь час знаходяться у батареї. Напівбезперервність в тому, що сусло надходить періодично. Недоліком цього методу є те, що сусло повинно бути однакове, адже дріжджі весь час знаходяться у батареї. Але на заводі кожного разу різне сусло.
Безперервне зброджування
Запроваджено у виробничих умовах. Його суть: зброджування відбувається у бродильній батареї, сусло самопливом перетікає з одного апарату в інший. Тривалість 4…5 діб (4… 5 апаратів). В апарат вносять 8% дріжджової розводки і 92 % сусла (є спеціальні насоси - дозатори).
Недоліком є можливість інфекції (при перетіканні сусла з одного апарату в інший є застійні зони). Суворі умови мають бути для дріжджів і до якості пива – мають бути стабільними.
Зброджування сусла на іммобілізованих дріжджах
Дріжджі намиваються на носії – стружка, кільця Рашига. Сусло пропускають через ці іммобілізовані дріжджі безперервно. Тривалість бродіння – 20 год. Якщо періодично (запускається сусло, а потім зливається пиво) – 45 год.
Плотне бродіння
Збродження сусла підвищеної концентрації (до 18…20 %). Потім це сусло розбавляється водою.
Підготовка пива до розливу
Після завершення доброджування проводиться оцінка пива на придатність до розливу за такими показниками: вмісту екстракту, вмісту спирту, кислотності і органолептичній оцінці. Концентрація СО2 - не вимірюється.
Залежно від результату аналізу приймають рішення або різко добродити або купажувати (змішувати пиво з різних апаратів – усереднене пиво). Потім пиво передають у відділення підготовки пива до розливу.
Мета підготовки: доведення до відмінних показів по всіх умовах (по – перше, освітлення – щоб пиво було прозорим, з блиском). Також слід довести до кондиції по карбонізації (якщо треба). Оптимальний вміст діоксиду вуглецю – 0,34… 0,35 %.
Операції для досягнення мети:
змішування;
купажування;
охолодження (розсолом з температурою -7…-50 С, щоб охолодити до температури 0,50 С);
освітлення – видалення зависів, які випадають при цій температурі (фільтрування);
карбонізація;
подача в збірник-мірник фільтрованого пива (форфас), де воно перед розливом перебуває не менше 12 годин. Тоді пиво “заспокоюється” – хімічний зв'язок діоксиду вуглецю з речовинами. Щоб була така заспокоєність, як після лагерних апаратів і щоб була добра асиміляція діоксиду вуглецю.
Освітлення – відділення речовин, які мають оптичні властивості (помутніння). Відділення мікроскопічних зависей може бути:
механічне, коли розміри зависей більші за розміри пор фільтрувального шару;
за рахунок адсорбції (багато складових пива мають різні заряди (+) або (-). - потенціал – заряд частинок, що виникає при швидкому русі рідкої і твердої фаз пива. Шляхом адсорбції видаляються також і барвні речовини, хмелеві смоли, спирти, естери – це не є дуже добре, адже псується його смак.
Під час фільтрації змінюються в’язкість, піна, повнота смаку, вміст екстракту, рН і смакові якості (ПАР, піностійкіість, тощо)
Це все враховується при виборі способу освітлення (фільтрація, сепарація – навіть краще ніж фільтрація. Але на сепараторі не можна відділити ті речовини, які спричинюють помутніння пива, при зберіганні. Тобто максимальна стійкість пива після сепарування 7…10 діб. Також для сепаратору треба багато енергії. Це недоліки сепаратору.
При освітленні не слід допускати перепаду тиску, щоб не було втрати СО2 . також не можна допускати доступу кисню. Чим якісніша фільтрація, тим менша швидкість процесу.
Способи фільтрації:
через фільтр-масу (формуються спеціальні брикети з тканини зі спеціальними адсорбуючими властивостями). Перевага: дуже висока якість, недолік: багато ручної праці, не можна автоматизувати процес, мала продуктивність;
сепарація;
фільтрація через діатомітовий фільтр (замість діатоміту також використовують кізельгур, ці матеріали мають дуже високу адсорбуючу здатність). Кізельгур є сорту А і Б – різні розміри часточок. Недолік – неоднорідність розмірів часточок.
Намивають фільтраційний шар тонким і грубим порошком, природним і штучним. У процесі фільтрування теж додають порошок (бо фільтрувальний шар стискується під час фільтрування). Тривалість циклу – 8 годин (1 зміна). На передових заводах контролюють якість пива – ставлять Н (нефелометр). На пивзаводах використовують свічкові і горизонтальні дискові фільтри.
Переохолодження здійснюється на теплообміннику, а карбонізація на карбоні заторі.
