- •Національний університет харчових технологій а.М. Куц, в.М. Кошова, м.В. Білько
- •Конспект лекцій розділу “Харчові технології”
- •Київ нухт 2006
- •13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна
- •1. За хімічнім складом:
- •2. За практичним застосуванням:
- •13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання
- •14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт
- •13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
- •Тема 14. Технологія борошна
- •14.4. Зберігання борошна
- •Тема 15. Технологія круп
- •15.1. Особливості сировини для виробництва круп
- •15.2. Основні технологічні стадії виробництва крупи
- •15.3. Асортимент та показники якості круп
- •15.4. Порівняльний аналіз технологічних властивостей зерна в борошномельному та круп’яному виробництвах
- •Тема 16. Технологія комбікорМів
- •16.1. Асортимент комбікормів
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •16.2. Основна сировина для виробництва комбікормів
- •5. Побічні продукти та відходи харчових виробництв:
- •6. Сировина мінерального походження:
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •Тема 17. Технологія крохмалю та крохмалепродуктів
- •17.1. Технологія картопляного крохмалю
- •Будова і хімічний склад картоплі
- •Приймання та зберігання картоплі
- •Переробка картоплі на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.2. Технологія кукурудзяного крохмалю
- •Будова і хімічний склад зерна кукурудзи
- •Вимоги до зерна кукурудзи, яке поставляють на виробництво крохмалю
- •Приймання і зберігання кукурудзи
- •Переробка кукурудзи на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.3. Технологія крохмальної патоки
- •17.4. Технологія глюкози
- •17.5. Технологія модифікованих крохмалів з попередньо заданими властивостями
- •Тема 18. Технологія цукру
- •18.1. Сировина цукрового виробництва
- •18.2. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва цукру
- •Надходження буряків на завод і попереднє їх очищення
- •Екстракція цукру (одержання дифузійного соку)
- •Очищення соку
- •Очищення сиропу
- •Випарювання соку
- •Уварювання сиропу
- •Центрифугування
- •18.3. Відходи цукрового виробництва та їх переробка
- •Тема 19. Технологія солоду
- •19.1. Основні види солоду і його застосування у харчовій промисловості
- •Очищення і сортування зерна
- •Замочування зерна
- •Пророщування зерна
- •Сушіння солоду
- •Обробка і зберігання сухого солоду
- •19.3. Виробництво спеціальних типів солодів
- •Тема 20. Технологія пива
- •20.1. Характеристика пива як напою
- •Основні показники якості пива
- •20.2. Сировина для пива
- •20.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних процесів виробництва пива
- •Приготування пивного сусла
- •Освітлення пивного сусла
- •Охолодження сусла
- •Зброджування пивного сусла
- •Класичний спосіб
- •Сучасні і перспективні способи бродіння
- •Напівбезперервний спосіб бродіння
- •Безперервне зброджування
- •Зброджування сусла на іммобілізованих дріжджах
- •Плотне бродіння
- •Розлив пива
- •Тема 21. Технологія безалкогольних напоїв
- •21.1. Класифікація безалкогольних напоїв
- •21.2. Сировина для виробництва безалкогольних напоїв
- •21.3. Принципова технологічна схема виробництва і характеристика основних технологічних процесів безалкогольних напоїв
- •Виробництво газованих напоїв на синхронно-змішувальній установці
- •Способи підвищення біологічної стійкості напоїв
- •21.4. Технологія хлібного квасу
- •Приготування основного сусла 25% цукр. Сиропу
- •Тема 22. Технологія етилового ректифікованого і технічного спирту
- •22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві
- •22.2. Основна сировина та допоміжні матеріали спиртового виробництва
- •22.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із
- •Приймання сировини
- •Очищення сировини
- •Подрібнення сировини
- •Приготування замісу
- •Гідро-ферментативна обробка сировини
- •Зброджування сусла
- •Виділення спирту із бражки та його очищення
- •22.4. Особливості технології спирту із меляси
- •22.5. Виробництво спирту технічного і абсолютного
- •Технологія абсолютного спирту
- •Тема 23. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.2. Сировина і допоміжні матеріали для виробництва горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.3. Принципова технологічна схема виробництва горілок та характеристика основних технологічних процесів
- •Спирт ректифікований
- •Цьованого вугілля
- •23.4. Принципова технологічна схема виробництва лікеро-горілчаних напоїв та характеристика основних технологічних процесів
- •Тема 24. Технологія вина і коньяку
- •24.1. Характеристика столових вин. Найкращі представники
- •24.2. Принципово-технологічна схема виробництва білих столових сухих виноматеріалів
- •1 Фракція 2 і 3 фракція
- •24.3. Принципово технологічна схема виробництва червоних сухих столових виноматеріалів (класична технологія)
- •24.5. Характеристика основних технологічних стадій виробництва червоних сухих виноматеріалів
- •24.4. Особливості технології міцних і десертних виноматеріалів
- •1,2 Фракція 3 фракція на
- •24.6. Особливості технології плодово-ягідних вин
- •24.7. Особливості технології коньяку
- •Тема 25. Технологія рослинної олії
- •25.1. Характеристика сировини, що використовується для виробництва рослинної олії
- •25.2. Загальна технологічна схема одержання рослинної олії
- •25.5. Схема одержання рослинної олії комбінованим способом
- •25. 6. Схема повної рафінації рослинної олії
- •25.7. Використання відходів технології рослинної олії
- •25.9. Показники, норми якості і дефекти олії
- •25.10. Пакування і зберігання олії
- •Тема 26. Технологія м’яса та м’ясопродуктів
- •26.1. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •26.2. Технологія ковбас
- •26.3. Технологія м’ясних баночних консервів
- •Тема 27. Технологія молока і молочних продуктів
- •27.1 Склад і властивості молока
- •27.2. Основні технологічні операції первинної обробки молока
- •27.3. Технологія виробництва кефіру
- •27.4. Особливості виробництва сметани
- •27.5. Виробництво сиру та вершкового масла
- •27.6. Основні особливості виробництва сухих молочних продуктів
- •Тема 28. Технологія хліба
- •28.1. Загальна характеристика хлібних виробів
- •28.2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •28.3. Основна та додаткова сировина хлібопекарського виробництва
- •28.4. Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •Інші види борошна
- •Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і подальшого зберігання
- •28.5. Приготування тіста з пшеничного борошна
- •28.6. Приготування тіста з житнього і суміші житнього і пшеничного борошна
- •Експресні технології приготування житнього тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •28.7. Поліпшувачі якості хліба
- •28.8. Хвороби хліба
- •28.9. Зберігання хліба
- •Тема 29. Технологія макаронних виробів
- •29.1. Асортимент макаронних виробів та їх характеристика
- •29.2. Основні технологічні стадії виробництва макаронних виробів
- •29.3. Особливості процесу пресування, розробки та сушіння виробів
- •29.4. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •Тема 30. ТЕхнологія кондитерських виробів
- •30.1. Асортимент та сировина кондитерських виробів
- •30.2. Технологія карамелі
- •30.3. Технологія шоколаду
- •30.4. Технологія цукерок
- •30.5. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Тема 31. Технологія консервування плодів і овочів
- •Запитання для самоконтролю
- •Основна
30.3. Технологія шоколаду
Асортимент шоколадних виробів. Основною сировиною для виробництва шоколаду і какао-порошку, яка надає їм специфічних смакових і ароматичних властивостей, є какао-боби. У процесі технологічного оброблення із какао-бобів одержують основні напівфабрикати: какао терте, какаову олію і какаову макуху. Перші два напівфабрикати – какао терте і какаова олія разом із цукровою пудрою використовуються для виготовлення шоколаду, а із какаової макухи отримують какао-порошок. Шоколад поділяється на кілька видів. Залежно від складу відрізняють шоколад без добавок, із добавками, із начинкою і діабетичний. За способом оброблення шоколад поділяється на десертний, звичайний, пористий, у порошку і шоколадні фігури.
Шоколад без добавок виготовляється із какао тертого, цукрової пудри і какаової олії. Такий шоколад має специфічні яскраво виражені властивості, які притаманні какао-бобам. Змінюючи співвідношення цукру і какао тертого, можна змінити смакові особливості шоколаду – від гіркого до солодкого. Чим більше в шоколаді какао тертого, тим більш гіркий смак та яскравий аромат має шоколад і тим більшу він має цінність. Вміст какао тертого в шоколаді без добавок змінюється в досить широких межах – 57…25 %.
Шоколад з добавками виготовляється із какао тертого, цукрової пудри і какаової олії. Найчастіше використовуються такі добавки: сухе молоко, сухі вершки, ядра горіхів, вафлі, цукати, спирт, коньяк, ванілін, есенції тощо. Добавки вводяться двома способами: сухе молоко, сухі вершки, кофе, горіхи та ін. – одночасно з основними компонентами на початку процесу виготовлення шоколадної маси і подрібнюються разом із цукровою пудрою і какао тертим; такі, як крупка або цілі ядра горіхів, вафлі, цукати, грильяжна або карамельна крупка та ін. – у вигляді великих включень.
Співвідношення перелічених складових частин шоколаду надає особливої поживності та смаку і змінюється в широких межах. Так, вміст цукру може становити 25…53 %, какао тертого – 7…56, сухого молока – 10…30 %. Інші добавки вводяться в різних співвідношеннях. Проте загальний вміст жиру в усіх видах шоколаду повинен бути однаковим – 32…36 %.
Шоколад з начинкою виготовляється із шоколадної маси без добавок та із шоколадної маси з добавками молока у вигляді плиток, батонів, черепашок і інших фігур із різними начинками: горіховими, помадними, шоколадними, фруктово-желейними, кремовими, молочними, вершковими. Кількість начинки змінюється в межах 25…50 %.
Шоколад діабетичний призначається для хворих на цукровий діабет. До складу шоколаду замість цукру вводиться сорбіт або ксиліт, а також какао терте, сухе молоко та какаова олія. В окремих випадках використовується сахарин.
Шоколад звичайний виробляється в значних кількостях як шоколад із добавками.
Пористий шоколад виготовляється як десертний з добавками та без добавок і в процесі виробництва підлягає додатковому обробленню під вакуумом.
Шоколад у порошку виробляється із цукрової пудри i кaкао тертого, шоколадні фігури без начинки – із десертної шоколадної маси у вигляді різних порожнистих предметів і фігурок тварин.
Шоколад десертний, звичайний, пористий, без добавок і з добавками в основній масі виробляється у вигляді прямокутних плиток з рисунком та без рисунка на поверхні по 100, 50, 25, 20, 18 і 5 г. Технологічну схему виробництва шоколаду показано на рис. 9.2.
Виробництво шоколаду складається з цілого ряду технологічних операцій: перероблення какао-бобів до одержання основних напівфабрикатів – какао тертого і какаової олії; сортування какао-бобів і очищення від сторонніх домішок; термічне оброблення; подрібнення бобів і відокремлення лушпиння; одержання какао-крупок, какао тертого; темперувания і збереження какао тертого на виробництві; пресування какао тертого з одержанням какаової олії і какаової макухи і збереження какаової олії; отримання какао-порошку; приготування шоколадної маси – подрібнення цукру-піску до цукрової пудри, дозування і змішування рецептурних компонентів шоколадної маси, подрібнення шоколадної маси, розведення шоколадної маси какаовою олією, введення фосфоцидного концентрату, гомогенізація шоколадної маси для звичайного шоколаду, коншування, тобто тривала механічна дія протягом 24…72 год. при підвищених температурах (45…60о С) шоколадної маси для десертного шоколаду і збереження шоколадної маси на виробництві; формування обгортки та пакування шоколаду, темперування та фільтрування шоколадної маси у формах охолодження і виймання шоколаду із форм, обгортання та пакування.
Одержання какао-порошку. Макуха какао, отримана після пресування, в гарячому стані транспортером подається на грубе подрібнення в макуходробарку. Потім макуха охолоджується і подається в проміжні бункери для збереження.
Подрібнення какаової макухи в порошкоподібний стан проводиться на різних видах какаорозтиральних приладів, де здійснюються такі технологічні операції: подрібнення макухи, охолодження порошкоподібного продукту, відокремлення дрібних фракцій і повернення грубих фракцій на повторне подрібнення. Для цього використовують установки двох типів: із ситовими пристроями для розподілу продукту за розмірами та з повітряною сепарацією – за швидкістю завислих частинок у повітряному потоці. Шматочки макухи з температурою 35…40 °С потрапляють на подрібнення в дезінтегратор, звідки потоком повітря надходять у систему охолодження, де завдяки низькій температурі продукт миттєво охолоджується. Суміш какао-порошку і повітря, яке виходить із системи охолодження, потрапляє в сепаратор, в якому відокремлюються великі частинки, які спрямовують на повторне подрібнення. Дрібні частинки какао-порошку потоком повітря спрямовуються до циклону, де від повітря відокремлюється продукт.
Какао-порошок являє собою високодисперсний продукт, головна маса частинок якого (до 80 %) має розміри, менші 35 мкм. Вологість какао-порошку – близько 5%. Відрізняють товарний (для продажу) і виробничний (що використовується для добавок) какао-порошок.
Приготування шоколадної маси. Шоколадна маса є основним напівфабрикатом, із якого відливанням у різні форми з наступним охолодженням отримують шоколад. Шоколадна маса, що призначена для глазурування цукерок, карамелі, мармеладу, тортів та інших виробів, називається шоколадною глазур’ю (поливою).
Шоколадна маса в розігрітому стані являє собою гомогенну однорідну масу з визначеною в’язкістю і складається із суміші дрібних частинок ядер какао-бобів, цукру та інших добавок, рівномірно розподілених у какаовій олії.
Основними компонентами шоколадної маси є какао терте, какаова олія та цукрова пудра. Крім цих основних компонентів, у шоколадну масу входять різні добавки, передбачені рецептурами для різноманітності смакових і поживних властивостей шоколаду. Шоколадна маса в розігрітому стані за фізико-хімічними властивостями являє собою високоструктуровану дисперсну систему, яка складається з двох фаз: дисперсійної – какаової олії і дисперсної – мікрокристаликів цукрової пудри, частинок ядер какао-бобів, сухого молока, горіхів, кави тощо.
Подрібнення цукру-піску. Для приготування шоколаду переробляється значна кількість цукру-піску, який заздалегідь подрібнюється до стану цукрової пудри. Вологість цукру-піску не повинна перевищувати 0,15 %. При безтарному зберіганні його на кондитерських фабриках вологість повинна становити 0,02…0,04 %. Цукор-пісок просіюють вібраційними ситами або на установці «Піонер», а потім подрібнюють на різних типах молоткових дробарок або дезінтеграторах. Іноді цукрову пудру одержують безпосередньо на рецептурно-змішувальній станції.
Змішування. Виготовлення шоколадної маси починають зі змішування какао тертого з цукровою пудрою, какаовою олією та іншими компонентами, передбаченими рецептурою. Основним призначенням процесу змішування є ретельне рівномірне перемішування всіх складових частин з метою одержання однорідної пластичної тістоподібної маси. Змішування значно впливає на наступний процес подрібнення шоколадної маси. Рівномірно перемішана шоколадна маса значно краще подрібнюється.
Процесу змішування передує дозування компонентів рецептури. В першу чергу надходить до змішувача какао терте, потім цукрова пудра та інші добавки, а в останню чергу завантажується какаова олія, але в такій пропорції, щоб загальний вміст жиру в шоколадній масі становив 26…29 %.
Змішування здійснюється в змішувачах (міксерах, меланжерах) періодичної дії протягом 30 хв. або в змішувачах безперервної дії з механізованим завантаженням компонентів та з безперервним вивантажуванням вимішаної маси.
Подрібнення шоколадної маси. Основним призначенням процесу подрібнення шоколадної маси є подрібнення твердої фази – цукру, какао тертого, горіхів, сухого молока та ін. розтиранням і розчавлюванням до частинок необхідного розміру. Шоколадну масу подрібнюють на швидкохідних багатовалкових млинах. Валки млинів мають однакові розміри як за діаметром, так і за довжиною, але обертаються з різними швидкостями. Шоколадна маса з валка на валок передається знизу догори. Нижній, перший, валок має частоту обертання 20...30 хв-1, а останній, п’ятий, – 206 хв–1. Частота обертання останнього валка звужених млинів становить 300...350 хв–1.
Розведення шоколадної маси какаовою олією. Подрібнена шоколадна маса під час нагрівання і ретельного перемішування розводиться какаовою олією для того, щоб вона перейшла із порошкоподібного стану в рідкий.
Введення фосфатного концентрату. У процесі вимішування вводиться соєвий фосфатидний концентрат, що являє собою поверхнево-активну речовину, здатну утворювати рідку малов’язку шоколадну масу.
Гомогенізація шоколадної маси. Процес гомогенізації полягає в одержанні однорідної маси шляхом безперервного оброблення її на вимішувальному обладнанні, результатом якого є руйнування структури мас, рівномірний розподіл твердих найдрібніших частинок у какаовій олії і зменшення в’язкості. Гомогенізація маси може здійснюватись на тому самому устаткуванні, в якому проходило розведення шоколадної маси олією, або в конмашинах, а також в емульгаторах безперервної дії. Цей процес здійснюють при температурі 60...70° С для маси без добавок і для шоколадної глазурі і при температурі 45...50о С для маси з добавками молока, горіхів тощо.
Коншування шоколадної маси. Шоколадну масу, призначену для приготування десертного шоколаду, піддають тривалому процесу коншування – механічному обробленню в спеціальних млинах. Процес триває для різних видів шоколадної маси від 24 до 72 год. за безперервної механічної і теплової дії.
Коншування шоколадної маси викликає складні фізико-хімічні зміни – значною мірою покращується смак і аромат за рахунок перетворення дубильних і ароматичних речовин, зменшується вологість і в’язкість маси. Якість шоколаду в цілому значно покращується.
Збереження шоколадної маси. Виготовлені шоколадні маси всіх видів після оброблення перекачуються в місткості для збереження, в яких температура маси постійно витримується до 42...45° С. З них шоколадну масу вибирають для подальших виробничих операцій.
Формування, обгортання та пакування шоколаду. Шоколад з шоколадної маси одержують наливанням шоколадної маси в різні форми з наступним охолодженням, в результаті чого шоколад у готовому вигляді має тверду, ламку, специфічну структуру, що характерна тільки для шоколаду.
Така структура утворюється за рахунок кристалізації какаової олії, яка при кімнатній температурі має певну твердість. У той же час какаова олія має температуру плавлення порядку 33...34° С, тобто нижче температури тіла людини. Тому шоколад легко плавиться в роті людини. Какаова олія досить чутлива до найменших змін температури, тому процес підготовки шоколадної маси до формування, сам процес формування і охолодження повинен здійснюватись у суворо визначених температурних режимах. Виготовлена шоколадна маса потрапляє в темперувальну машину для темперування. Процес темперування полягає в охолодженні шоколадної маси до температури 29...31° С і для молочного шоколаду – до 28° С за безперервного ревізування. При цьому шоколадна маса повинна подаватися частково охолодженою до температури 40...45° С. Доведення температури шоколадної маси до 29...30° С не повинно проводитись дуже різко при низьких температурах охолодження, оскільки кристалізація какаової олії повинна пройти з утворенням стабільної форми кристалів.
Темперування шоколадної маси здійснюється в автоматичних шнекових машинах безперервної дії. До одержання необхідної температури машина працює за замкненим циклом, після досягнення потрібної температури шоколадна маса подається на формування. Перед формуванням шоколадна маса повинна бути профільтрована через спеціальні фільтрувальні пристрої.
Формування шоколаду. Плитковий шоколад без начинки формують на автоматах безперервної дії, на яких здійснюються всі операції. Автомати складаються з ряду сполучених посудин та з синхронно працюючих машин, які заповнюють форми шоколадною масою, розподіляють і розривають її, охолоджують, виймають шоколад з форм і подають на обгортання.
Процес здійснюється в такій послідовності. Відтемперована шоколадна маса із темперувальної машини потрапляє у лійку відливної машини, із якої дозується в форми. Форми, закріплені та злегка підігріті, на ланцюговому транспортері подаються до відливної машини, заповнюються шоколадною масою, обробляються на вібротранспортері для розподілу маси по формі і надходять до охолоджувальної шафи. Процес охолодження триває 20...25 хв. За цей час відбувається кристалізація какаової олії і затвердіння шоколадної маси. При виході із охолоджувальної шафи форми перевертаються, плитки виймаються на транспортер і подаються на загортання.
Нормування пористого шоколаду доповнюється операцією оброблення шоколадної маси під вакуумом після розподілу її по формі з одночасним незначним охолодженням. Нормування шоколаду з начинкою складається з утворення шкірочки, введення в неї начинки із суворо визначеною температурою і утворення дна плитки. Шоколад з начинкою формується на спеціально призначених для цього автоматах. Шоколадна маса заливається у форми, які обробляються на вібротранспортері, потім перевертаються і частина маси з них витікає, залишаючись на стінках форми.
Потім форми знову перевертаються і потрапляють в охолоджувальну шафу. Загусла на поверхні форми шоколадна маса є обгорткою, в яку заливаються дозувальними пристроями різні начинки. Форми проходять через другу шафу для охолодження начинки і потрапляють під пристрій, який заповнює форму шоколадною масою для утворення дна плитки. Після цього форми проходять через третю охолоджувальну шафу і готові плитки з начинкою виймаються із форм. Всі плитки шоколаду загортаються на машинах в алюмінієву фольгу та етикетку. Загорнені плитки складають в картонні футляри або ящики з гофрованого картону. Шоколад є продуктом тривалого зберігання. Шоколад без добавок має гарантійний термін зберігання 6 місяців при температурі (18±3)° С, а шоколад з добавками – 3 міс. Термін збері-гання какао-порошку за цих самих умов – 6 міс. У процесі зберігання шоколад особливо чутливий до дій тепла. Тому підтримання необхідної температури зберігання суворо обов’язкове.
