Тема 22. Технологія етилового ректифікованого і технічного спирту

22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві

22.2. Основна сировина та допоміжні матеріали спиртового виробництва

22.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із крохмалевмісної сировини та характеристика основних технологічних процесів

22.4. Особливості технології спирту із меляси

22.5. Виробництво спирту технічного і абсолютного

22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві

Головний споживач етилового спирту – харчова промисловість. Його використовують при виготовленні лікеро-горілчаних виробів, плодово-ягідних напоїв, для підвищення міцності виноматеріалів і купажування виноградних вин, у виробництві оцту, харчових ароматизаторів та парфюмерно-косметичних виробів. У мікробіологічній і медичній промисловості етиловий спирт використовують для осадження ферментних препаратів із культуральної рідини, для одержання вітамінів і інших препаратів та ліків, як дезінфектор і як речовину, що попереджує інфікування екстрактів із лікувальних трав.

Велика кількість етилового спирту використовується в хімічній, машинобудівній, автомобільній та інших галузях промисловості, а також у ветеринарії та фармакопеї.

Ректифікований етиловий спирт виробляють різних сортів, якість яких оцінюють за вимогами ДСТУ 4221:2003 (табл. 22.1 і 22.2)

Таблиця 22.1 – Органолептичні показники ректифікованого етилового спирту

Показник	Норма
Зовнішній вигляд – прозора безбарвна рідина без сторонніх часток
Смак і запах – характерні для кожного виду етилового спирту, виробленого із відповідної сировини, без присмаку і запаху сторонніх речовин

Таблиця 22.2 – Фізико-хімічні показники якості ректифікованого етилового спирту

Показник	Норма для спирту
	Пшенична сльоза	Люкс	Екстра	Вищої очистки
Зовнішній вигляд	Прозора безбарвна рідина без сторонніх часток
Смак і запах	Характерні для кожного виду етилового спирту, виробленого із відповідної сировини, без присмаку і запаху сторонніх речовин
Об‘ємна частка етилового спирту за температури 200 С, % не менше	96,3	96,3	96,3	96,0
Проба на чистоту з сірчаною кислотою	Витримує
Проба на окислювальність, при 200 С, хв, не менше	23	22	20	15
Масова концентрація альдегідів, у перерахунку на оцтовий в безводному спирті, мг/дм3, не більше	2,0	2,0	2,0	4,0
Масова концентрація сивушного масла в перерахунку на суміш ізоамілового і ізобутилового спиртів (1:1) в безводному спирті, мг/дм3, не більше	2,0	2,0	3,0	4,0
Масова концентрація естерів в перерахунку на оцтовоетиловий естер в безводному спирті, мг/дм3, не більше	1,5	2,0	3,0	5,0
Об’ємна доля метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %, не більше	0,005	0,01	0,02	0,03
Масова концентрація вільних кислот (без СО2) в перерахунку на оцтову кислоту, в безводному спирті, мг/дм3, не більше	8,0	8,0	12,0	15,0
Масова концентрація органічних речовин, що омилюються, в перерахунку на оцтовоетиловий естрер, в безводному спирті, мг/дм3, не більше	12,0	18,0	25,0	30,0
Проба на фурфурол	Витримує

У виробництві етилового спирту – основного продукту – одержують діоксид вуглецю та побічні продукти – барду, спирт етиловий головну фракцію (ГФ) і сивушне масло. Діоксид вуглецю , що утворився під час спиртового бродіння, уловлюють, очищають від супутніх домішок і перетворюють на рідкий або твердий продукт (сухий лід). Із бражки перед її перегонкою виділяють дріжджі, з яких потім виробляють хлібопекарські дріжджі. Сивушне масло має міцність 88 5 об. і складається із суміші етилового, ізоамілового, ізобутилового, н-пропілового спиртів та інших вищих спиртів й летких органічних кислот. В ГФ, окрім спирту, містяться також у великій кількості альдегиди і складні естери. Сивушне масло і ГФ, що виділяються в процесі ректифікації спирту, реалізують як технічні продукти.

Барда – залишок після виділення спирту із бражки. Зернокартопляна барда містить всі складові компоненти вихідної сировини, за винятком крохмалю, та дріжджі, що синтезують повноцінні білки, вітаміни та інші біологічно активні речовини. А тому натуральна зернокартопляна барда – цінний корм для тварин і птиці. З метою збереження цінного складу барди на деяких заводах її використовують для вирощування кормових дріжджів, концентрують і сушать.

Мелясна барда є відходом спиртового виробництва, який передають на поля фільтрування, де, на жаль, нераціонально використовують родючі землі і забруднюють атмосферу. На деяких заводах на мелясній барді вирощують кормові дріжджі, одержують майже таку кількість вторинної барди або на її основі виробляють кормові концентрати вітаміну В₁₂ (культивуванням метанових бактерій). У мелясній барді міститься багато гліцерину, глютамінової кислоти, бетаїну, калійних солей та ін., але виділяють їх у невеликій кількості.

Спиртова промисловість України являє собою одну із надзвичайно розвинутих галузей, в якій розроблено і впроваджено безперервні технологічні процеси розварювання зерна і картоплі при низькій температурі, оцукрювання крохмалю за допомогою ферментних препаратів, проточне безперервне зброджування сусла з рециркуляцією дріжджів. Загальний рівень механізації і автоматизації на спиртових заводах становить понад 80 %.