Загальна характеристика ку

Термін Конституція має тривалу історію. Його пов’язують з походженням від лат. Римський повязує з римськими імператорами. Повязують з англ..констітушинал…)) Георгідзе пропонує від «вирішувати, встановлювати». Той зміст який надається К надається пізніше. Вчені активно працювали над розкриттям сутності цього поняття. Основа дефініції покладається одна або декілька ознак, які стосуються предмета констит.регул., місця, яке вона посідає в ієрархії джерел, і діяльність функціонув.держави і особи. Бюрдо визначав як сукупність правил які відносяться до способу призначення, організації та функт.політичних влад. Уед і Філіпс - володіючим особливим правовим значенням документ у якому визнач.засади організації, функц.органів управління держави., і форм.принципи які визначають діяльність цих органів.

Представники прир.школи права під К розуміють сусп..договір який виражає волю народу. Позитив. – вираження вищої правової норми (Кельзен), місце в ієрархії. Інституціоналісти – статут држ.і нації. Марк-ленін. – класовий підхід , К за своєю сутністю є класовим явищем за її допомогою клас який перебуває при владі політично і юридично оформляє своє панівне становище. Щетинін – основний закон який закріплює у відпов.з інтересами правл.класів основні принципи форми влади і держави, систему органів… Його позиція спрост. К США – двопартійна система. Політичні влади змін.але К залиш.стабільним і з його позиції як тільки міняється влада – міняється К. Є дещо спрощені визн.- правовий акт який має вищу юр.силу і регулює основи орг..держави. взаємовідносини держави і громад.

Теорії К :

• теорія сусп..договору – передумова появи К. Прихильники – публ.влада грунт.на вільній згоді членів сусп..між собою і така згода є основою законності та легітимності влади. Форма повинна бути персональна участь усіх членів сусп..у прийнятті, затвердж.К. По суті на референдумі.

• Теологічна – прихильники – людина. Сусп.., держава, право і все ін. є творінням божим і Бог як творець людини для її заг.добре створив і К.

• Юр.школа – позитивісти – вищого та всемогутнього закону що має верховенство на усіма НПА держави. Вваж.що саме держава в особі її органів або народ ств.К. Ідея хороша.

КУ є еталоном нац..прав.системи і її сили дотримув.усіма учасниками конст-прав.відносин.

• соціологічна теорія – К є втіленням ідеї соц. солідарності, консенсус , забезп.розвиток цінностей

• політична теорія – К як документ політичного управління певного набору правил політичної гри різних гром.сил та інститутів.

• Маркс-лен. – по суті К виражає волю лише пануючого класу.

Англ..конституц. розуміли К - документ який має особл.значення і який визнач.основу орг..держ.влади. функц.і принципи.

Політико-правовий документ – за рад.часів. Сьогодні – ні.

НПА найвищої юр.сили який регул.засади функц.сусп., держави, зд.держ.влади цими органами, прав.статус особи.

Розгл. У матеріальному і процесуальному значеннях. Інколи різний зміст цього розуміння. Одні – як фактичну і юр.К, інші – у матер. – наповнення К, тобто зміст.який рег.відп.сусп.відносини, у формальному – акт відп.форми який є джерелом права.

Конституція України - це єдиний, наділений найвищою юридичною силою та гарантований державою і суспільством правовий акт, через який Український народ і Українська держава виражають свою суверенну волю й реалізують легітимні інтереси, утверджуючи основи конституційного ладу України, загальні засади конституційно-правового статусу людини, принципи та інститути здійснення народовладдя, встановлюють систему функції ОДВ й ОМС, а також порядок їх формування, конституюють механізми реалізації державно-владних повноважень і адміністративно-територіальний устрій держави.

Конституція – це основний закон держави, система загальнообов»язкових норм. що мають вищу юридичну силу і регулюють основні відносини між Людиною і суспільством з одного боку і державою – з іншого, а також організації самої держави та її відносини і світовим співтовариством. (Козюбра)

Конституція України, яка набрала чинності в день її прийняття 28 червня 1996 р., є реальною, демократичною, унітарною, народною, жорсткою, писаною.

Лекція: У більшості випадків конституції мають преамбулу (Англія, Греція – без, у Швейцарії – 1 речення). У соціалістичних країнах у преамбулі зафіксовані завдання, мета, історія конституційного розвитку. Виконує дескриптивну функцію.

Властивості К :