Соціальні права людини

Соціальні права та свободи людини і громадянина — це міра можливої поведінки або діяльності людини в соціальній сфері, що передбачає задоволення законних інтересів і потреб у сфері трудової діяльності, соціального захисту та охорони здоров'я.

• Право на працю (43) - можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

а) кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

б) використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється;

в) громадянам гарантується захист від незаконного звільнення;

г) право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Держава повинна гарантувати безпечні і здорові умови праці та право на своєчасну і повну заробітну плату, не нижчу від визначеної зако­ном (прожитковий мінімум).

• право на відпочинок (45) - наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час

• на соціальний захист (46) - право на забезпечення громадян в разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Гарантії цього права:

а) функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування за рахунок страхових внесків громадян, ПУО, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;

б) створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Встановлюється, що пенсії, інші види соціальних витрат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

• на житло (47) - кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду

• на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (48) - включає достатнє харчування, одяг, житло

• на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (49) - держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога повинна надаватися безоплатно. Наявна мережа державних і комунальних медичних закладів не може бути скорочена.

• на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (50) - кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

• Право на страйк. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону