Судова влада: поняття, ознаки, функції

Савенко

У тріаді гілок влади судова влада згадується останньою, однак це не означає, що вона перебуває на останньому місті. Вона рівнозначна і навіть найсильніша влада в державі, тому що лише органам цієї влади надано повноваження приймати рішення від імені держави, виконання яких може бути забезпечене державним примусом. Судова влада може зазнавати впливу з боку інших гілок – законодавчої (через законодавство), виконавча (через підготовку кадрів і матеріально-технічне забезпечення судів). Демократичною є та держава, в якій діє справедливий суд, де людина впевнена в тому, що її права і свободи будуть захищені.

Правосуддя. Правосуддя загалом розглядають як діяльність ОДВ з розгляду і вирішення в установленому законом порядку віднесених до їхньої юрисдикції питань. Завданнями правосуддя є забезпечення правового порядку в державі, стабільності конституційного ладу, запобігання порушенням конституції і законів, охорона політичної і економічної систем, охорона прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, держави, виховання поваги членів суспільства до права.

Судочинство – форма здійснення правосуддя. Розгляд як діяльність судів по розгляду питань.

Дії суб’єктів, які вступають у процесуальні відносини з судом. Це судовий процес.

Судова влада – це самостійна і незалежна публічна влада, яка представляє собою сукупність повноважень компетентних органів щодо здійснення правосуддя; це володіння компетентними органами на підставі закону правозастосовними повноваженнями у правовій сфері життя суспільства і здійснення цих повноважень згідно з процесуальними законами у формі судочинства з метою забезпечення правового порядку в державі, стабільності конституційного ладу, запобігання порушенням Конституції і законів, охорони політичної і економічної систем, охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, держави, призначенням яких є вирішення конфліктів і здійснення судового контролю. Судову владу можуть здійснювати виключно суди. Судова влада здійснює контроль за виконанням Конституції та законів України.

Метою правосуддя є захист конституційного ладу, прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Функції (спрямовані на забезпечення прав людини і громадянина)

• Здійснення правосуддя. Згідно зі ст. 5 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 124 КУ правосуддя в нашій державі здійснюється виключно судами.. Не допускається створення надзвичайних та особливих судів.

• Суди здійснюють захист гарантованих Конституцією кожному прав і свобод (ст. 55). Компетенція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Принцип рівності. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, ОМС, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України (П. 9 ст. 129 КУ). Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Важливою ознакою судової влади є процесуальний порядок діяльності судових органів.

Ознаки судової влади:

• виключність (здійснюється лише судами); Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком

• юридичне оформлення підсумків вирішення конфліктної справи, ситуації;

• заборона будь-якого впливу на суди і заборона утворення надзвичайних судів;

• самостійність судової влади

• суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді у здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підкоряються лише закону

• органи та посадові особи державної влади, ОМС, їхні посадові особи, громадяни та їхні об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї

• звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом

• втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їхньому авторитетові чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність

• суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їхнього внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону

• гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їхньою недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом; належним матеріальним і соціальним забезпеченням суддів; функціонуванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами їхнього правового захисту

• повнота судової влади – юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі (окрім певних внутрішньо статутних відносин політичних партій, громадських організацій);

• підзаконність судової влади – по-перше, в тому що суди та судді діють на основі закону, підпорядковуються Конституції та законам України, по-друге, в особливій процесуальній формі здійснення повноважень органів судової влади;

• незалежність судів – фундаментальний принцип судової влади, який є важливою гарантією захисту прав і свобод людини і громадянина. Незалежність судів має зовнішній і внутрішній аспект.

Проте самостійність судової влади не означає її повної автономності стосовно до інших гілок влади. Зокрема, законодавча та виконавча гілки влади, ПУ суттєво впливають на організацію та функціонування органів судової влади. Так, ВРУ, приймаючи закони, визначає систему судових органів та принципи її функціонування, встановлює статус суддів, порядок розгляду справ у суді тощо. ВРУ також здійснює установчі повноваження - бере участь у формуванні судових органів (призначає третину суддів КСУ, обирає суддів безстроково).

Відповідні установчі повноваження здійснює і ПУ - призначає третину суддів КСУ, утворює суди у визначеному законом порядку, здійснює перше призначення на посаду професійного судді.

ОВВ забезпечують підготування та підвищення кваліфікації кадрів судових органів, здійснюють матеріально-технічне забезпечення діяльності судів тощо.

Функції судової влади:

1. Відправлення правосуддя, під яким розуміють вид державної діяльності, що полягає в розгляді та вирішенні різних соціальних конфліктів, пов'язаних з дійсним або удаваним порушенням норм права, та здійснюється, по-перше, спеціальними державними органами - судами від імені держави; по-друге, методом розгляду в судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ; по-третє, в установленій законом процесуальній формі; по-четверте, винесенням загальнообов'язкових рішень.

2. Судовий контроль (нагляд) за законністю та обгрунтованістю застосування засобів процесуального примусу. Конституція України передбачила судове рішення як єдину підставу застосування органами, що здійснюють слідство, дізнання, оперативно-розшукову діяльність таких засобів процесуального примусу: арешт; утримання під вартою; огляд чи обшук житла, іншого володіння; обмеження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (статті 29-31).

3. Тлумачення правових норм, яке пов'язане з реалізацією повноваження КСУ давати офіційне тлумачення Конституції та законів України (п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України).

4. Офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення, зокрема визнання людини померлою чи безвісти відсутньою, встановлення родинних зв'язків тощо.

5. Обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб 'єктності громадян України - постановлення судом рішення щодо визнання громадянина недієздатним, що призводить до обмеження конституційного права обирати і бути обраним тощо.