Судова система України

Судова система – це складена організована структура, яка має декілька рівнів а також систему взаємозв’язків.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

• єдиними засадами організації та діяльності судів,

• єдиним статусом суддів,

• обов’язковими для всіх судів правилами судочинства,

• забезпечення ВСУ однакового застосування законів судами загальної юрисдикції,

• фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України,

• органами судійського самоврядування.

Існують два принципи побудови судової системи. Є системи з внутрішньою спеціалізацією (один орган розглядає будь-які спори, що виникають у будь-яких галузях права)і системи із зовнішньою спеціалізацією (формується декілька самостійних юрисдикційних підсистем (морська, фінансова, військова і т. д.), кожна з яких розглядає певну категорію справ, має свою організаційну структуру).

Спеціалізація забезпечує якість розгляду справ. Однак для простого громадянина зручнішою є система судів з внутрішньою спеціалізацією, оскільки їй не треба думати, до якого суду звернутися. Якщо суд більший, то на нього важче впливати, він може опиратися вказівкам інших органів влади.

В нас – зовнішня спеціалізація.

Наша судова система складається з

• системи судів загальної юрисдикції

• КСУ.

Конституція України закріпила два принципи побудови системи судів загальної юрисдикції – принцип територіальності та спеціалізації.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріпив ще один принцип – принцип інстанційності.

• Принцип територіальності. Будь-яка влада здійснюється в межах території держави.

• Принцип спеціалізації: передбачаються вищі органи спеціалізованих судів (зовнішня спеціалізація).

• Принцип інстанційності: суд має вирішувати виключно справи своєї інстанції (однак цей принцип фактично порушений! Деякі інстанції можуть розглядати деякі справи не своєї інстанції).

Принцип рівності учасників судового процесу перед судом і перед законом.

В Україні система судів загальної юрисдикціє де-юре чотирьох ланкова система. Однак щодо спеціалізації судів, то вона в нас калічна.

Підсистема адміністративних судів в Україні

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про судоустрій України” систему судів загальної юрисдикції становлять:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Місцевими загальними судами є районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди.

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. (Ч. 2 ст. 26 ЗУ).

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу ПУ. (Ч. 3 ст. 26 ЗУ).

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (утворений 1.10.2010 р. указом ПУ – 810, 12.08.2010 р.), Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. (ч.2 ст. 31 ЗУ).

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а в ряді випадків – місцеві загальні суди. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи.

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених КУ та ЗУ;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Повноваження Вищого адміністративного суду України.

ВАС може діяти як суд, апеляційної та касаційної інстанцій, так і як суд першої інстанції.

Як суду першої інстанції ВАСУ (ч.4 ст.18 КАС) підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, ПУ, ВРЮ, ВККС.

Як суд апеляційної інстанції ВАСУ переглядає в апеляційному порядку судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду (ч.6 ст.177) щодо рішень, дії або бездіяльності ЦВК, члена цієї комісії (ч.3 ст.172 КАС), крім підсудних ВАСУ по І інстанції.

Як і ВГС, ВАС України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Інші судові повноваження Вищого адміністративного суду тісно пов’язані з судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення всеукраїнських референдумів. Предметом оскарження з таких питань є рішення, дії або бездіяльність ЦВК, місцезнаходженням якої є м. Київ. Тому усі рішення, дії або без­діяльність Центральної виборчої комісії (за винятком нижчезазначених) або члена цієї комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ. Апеляційний перегляд вказаних справ здійснює не апеляційний адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд.

ВАСУ переглядає в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково (крім випадків, передбачених у КАС).