- •Поняття конституційного права
- •Кпу як галузь права
- •Кпу в національній правовій системі України
- •Система галузі конституційного права
- •Сучасні проблеми кпу
- •Предмет та методи правового регулювання галузі конституційного права
- •Інститути конституційного права
- •Конституційне право як наука
- •Методи науки конституційного права
- •Конституційно-правові відносини, їх особливість
- •Система і функції науки конституційного права
- •Характером предмета
- •Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •Конституційні норми: поняття, структура, класифікація
- •Поняття і види джерел конституційного права
- •Класифікація конституцій
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •VIII. За формою:
- •Загальна характеристика ку
- •Вища юр.Сила
- •Особливий порядок прийняття, зміни, припинення і відповідно підвищений рівень її стабільності
- •Історія ку
- •Способи прийняття конституцій
- •Порядок внесення змін до ку
- •Правова охорона конституції: поняття, форми
- •Правова охорона ку пу
- •Правова охорона ку вру
- •Правова охорона ку кму
- •Конституційний контроль і нагляд: поняття і співвідношення
- •Функції ку
- •Поняття, форми та проблеми реалізації ку
- •Використання
- •Правова охорона ку судами загальної юрисдикції
- •Поняття, структура державної влади, конституційні засади її здійснення
- •Політичні партії: поняття, роль, функції
- •Поняття і сутність конституційного ладу
- •Основні засади конституційного ладу України
- •Гарантії конституційного ладу
- •Зміст і значення конституційного принципу багатоманітності
- •Конституційні ознаки Української держави
- •Правова природа громадянства України.
- •Визнання і принципи громадянства України
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Правовий статус особи: поняття, види
- •Родовий
- •Основні принципи правового статусу особи
- •Невичерпності
- •Поняття і класифікація прав і свобод людини
- •Громадянські (особисті) права людини
- •Політичні права громадянина
- •Соціальні права людини
- •Економічні та культурні права людини
- •Гарантії прав і свобод людини
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Загальна характеристика референдумів в Україні
- •Системи виборів порівняльно – правовий аспект
- •Виборчі системи в Україні
- •Виборче право: поняття, принципи
- •Виборчий процес, його стадії
- •Конституційний статус і порядок формування вру
- •Представницький мандат: поняття, сутність, види
- •Склад, структура, форми діяльності вру
- •Функції та повноваження вру
- •Правовий статус депутатських фракцій у вру
- •Парламентські процедури, стадії окремих з них
- •1 Читання:
- •2 Читання:
- •3 Читання
- •Правовий статус народного депутата України
- •Комітети вру, їх повноваження
- •Уповноважений вру з прав людини: вимоги, порядок призначення, повноваження
- •Склад, порядок формування і компетенція Рахункової палати в Україні
- •Форми правління: поняття, види
- •Історія інституту президентства в Україні
- •Конституційний статус пу
- •Порядок набуття і припинення повноважень пу
- •Функції та повноваження пу
- •Повноваження Президента стосовно вру та у сфері законодавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері судової влади.
- •Повноваження пу у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- •Повноваження пу з формування органів і призначення посадових осіб.
- •Інші повноваження пу.
- •Правовий статус овв та їх система в Україні
- •Порядок формування та припинення повноважень кму
- •Складення повноважень кму у зв'язку з обранням пу:
- •Відставка кму:
- •Завдання, принципи і правові засади діяльності кму
- •Загальна характеристика компетенції кму
- •Сфера економіки та фінансів
- •Повноваження кму у відносинах з органами виконавчої влади
- •Відносини кму з пу
- •Правотворчі повноваження кму
- •Правовий статус міністра в Україні
- •Міністр України - член кму
- •Правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Міністр як керівник міністерства:
- •Міністр у відносинах з цовв:
- •Правовий статус місцевих овв
- •Судова влада: поняття, ознаки, функції
- •Судова система України
- •Підсистема адміністративних судів в Україні
- •Конституційні засади судочинства
- •Склад, порядок формування, функції та повноваження Вищої ради юстиції
- •Прокуратура: система, функції
- •Повноваження та акти органів прокуратури
- •Правовий статус судді
- •Функції та повноваження ксу
- •Конституційне провадження та акти конституційної юстиції
- •Конституційно-правовий статус арк
- •Поняття, форма, система територіального устрою України
- •Принципи територіального устрою України
- •Органи влади арк, їх правовий статус
- •Поняття, принципи, система місцевого самоврядування
- •Основні системи місцевого самоврядування:
Представницький мандат: поняття, сутність, види
Мандат –
1) повноваження/доручення бути представником волі та інтересів людини, спільноти людей, суспільства, д-ви, виступати від їхнього імені;
2) правові відносини, що виникають та існують у зв'язку із представництвом
Представницький мандат — повноваження, що виникають і існують у зв'язку з представництвом.
Ріщення КСУ:
Термін "представницький мандат" обов'язково пов'язаний з обранням особи на посаду, зокрема, народним депутатом України чи депутатом ВР ВРК, депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради з наданням їй відповідних повноважень, в тому числі виступати від імені виборців.
Є імперативний та вільний мандат.
Концепція імперативного мандату прямо випливає з теорії народного суверенітету, розробленої Ж. Ж. Руссо.
Імперативний мандат
Імперативний мандат, як правило, передбачає обов’язковість врахування наказів та інструкцій виборців депутатом в процесі здійснення своїх повноважень у представницькому органі, можливість відкликання депутата виборцями у разі невиконання наказів виборців, „невиправдання довіри виборців”, вчинення інших дій, „несумісних” з депутатським мандатом, а також підзвітність депутатів перед виборцями.
Нежиттєздатність імперативного мандату обумовлюється декількома чинниками:
передбачає прийняття депутатом рішення без дискусії щодо його змісту (зміст рішення заздалегідь визначається змістом отриманого наказу виборця)
нівелює право депутата діяти у відповідності до його власних переконань, що фактично означає втрату членом представницького органу свободи вибору
інтереси окремих індивідів та соціальних груп ставляться вище загальносуспільних інтересів
накази виборців не можуть стосуватись усіх питань, з якими стикається обраний представник в процесі своєї діяльності, відповідно - виникає потреба у постійному отриманні депутатом нових наказів виборців, з’ясуванні позиції останніх щодо всіх питань, які є предметом розгляду представницького органу влади, що є неможливим
чітке вираження виборцями своєї волі у наказах потребує від них значних знань в усіх сферах життя, що також є нереальним
імперативний мандат є несумісним з демократією, оскільки остання об’єктивно вимагає наявності посередників в особі відповідних органів публічної влади, які приймають рішення в загальносуспільних інтересах
Вільний мандат
У конституційній практиці вільний мандат, як правило, передбачає пряму заборону імперативного мандату; закріплення принципу „незв’язаності” депутатів у своїй діяльності наказами та інструкціями виборців, партійними рішеннями; закріплення принципу загального представництва; а також неможливості відкликання депутатів.
Напіввільний мандат - у російській юридичній літературі, є термін „напіввільний мандат”, Він жорстко не пов’язаний з наказами виборців і можливістю відкликання ними депутата за невиконання наказів виборців. Відкликання депутата є можливим в силу систематичного винного невиконання депутатом своїх депутатських обов’язків, у тому числі, з причини втрати будь-яких зв’язків з виборцями, а також внаслідок вчинення дій, які ганьблять честь і гідність депутата”
Таким чином, напіввільний мандат поєднує риси імперативного мандату (передбачається можливість відкликання обраного представника – як санкція за порушення ним своїх обов’язків; у той же час на законодавчому рівні на нього покладається обов’язок підтримувати зв’язки з виборцями) і вільного мандату (обраний представник не зобов’язаний керуватись наказами виборцями, і за невиконання таких наказів обраний представник не може бути відкликаний). Проте, напіввільний мандат є скоріше винятком, аніж загальноусталеною практикою – за винятком Росії та декількох інших країн, подібний підхід до визначення природи мандату поширення не набув.
