Конституційний статус і порядок формування вру

ВР України є однопалатним, представницьким, постійно діючим органом законодавчої влади України, який функціонує на професійній основі. Парламент України обирається на основі загального, рівного і прямого вборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

Здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі, має багатогранні відносини з іншими органами державної влади та з суб'єктами політичної системи: політичними партіями, громадськими об'єднаннями тощо. У нього досить широкі міжнародні зв'язки, які розширюються і збагачуються.

Конституційно-правовий статус парламенту значною мірою обумовлюється тим, яка модель організації влади і відповідно - форма правління реалізовані в тій чи іншій країні.

Моделі (види) парламентів:

1. принцип парламентського (відповідального) правління, так звана вестмінстерська мо­дель (Велика Британія): інститут політичної відповідальності уряду (право парламенту формувати уряд) та інститут розпуску парламенту. Зв’язок між урядом і парламентом

2. президентська фор­ма правління, основним принципом якої є організація дер­жавної влади на підставі жорсткого поділу влади: законодавча влада належить парламенту, виконавча — пре­зиденту, а система стримувань і противаг забезпечує певну рівновагу системи. Тут немає інституту парламентської від­повідальності уряду, а звідси і вотуму недовіри йому, розпус­ку парламенту. Відкладальне вето президента. Імпічмент. США. Зв’язок між президентом і парламентом.

3. властива країнам зі змішаною формою правління. Інститут парламентської від­повідальності уряду; президент має право розпуску парламенту (Франція, Україна, Росія, Казахстан та ін.).

4. модель на принципі єдиновладдя (СРСР, КНР, В'єтнам, КНДР, Куба). Єдність державної влади, повновладдя рад і керівна роль правлячої партії. Роль вищого законодавчого органу (Верховної Ради СРСР) зводилася до державного схвалення прийнятих за йо­го стінами політичних рішень.

Конституційно-правовий статус ВРУ зумовлений президентсько-парламентською формою правління. Змішана модель:

1. підзвітність і підконтрольність КМУ перед ВРУ;

2. наявність у ПУ досить широких повноважень, пов'язаних з діяльністю парламенту (законодавча ініціатива, право розпуску ВРУ, право вето тощо).

ВРУ <------> ПУ

ВРУ:

• призначає вибори ПУ (п. 7 ст. 85 Конституції)

• здійснює усунення його з поста в порядку особливої процедури (імпічменту) (ст. 11 КУ).

ПУ:

• призначає позачергові вибори до ВРУ у строки, встановлені КУ (п. 7 ст. 106);

• в окремих випадках припиняє повноваження парламенту (п. 8 ст. 106 КУ).

ВРУ <------> Виконавча влада

надає згоду:

• на призначення ПУ Прем'єр-міністра України (п. 12 ст. 85 Конституції),

• на призначення на посади та звільнення з посад ПУ голови Антимонопольного комітету України, голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

• на призначення ПУ на посаду Генерального прокурора України; висловлює недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком його відставку з посади (п. 25 ст. 85 Конституції).

КМУ: розробляє проект закону про Держ бюджет, забезпечує виконання затвердженого ВРУ бюджету, подає ВРУ звіт про його виконання

ПУ та КМУ належить право законодавчої ініціативи

ВР обирається на прямих загальних вільних рівних виборах шляхом таємного голосування за змішаною мажоритарно-пропорційною системою:

• 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;

• 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (в 1 окрузі обирають 1 депутата – хто більшість).

+ Голова ВРУ, Перший заступник і заступник Голови ВРУ обираються ВРУ на строк її повноважень з числа народних депутатів.

+ Депутатські фракції формуються на першій сесії ВРУ нового скликання до розгляду питань про обрання Голови ВРУ, створення органів ВРУ.

+ ВРУ формує комітети, визначає їх кількість, назви та предмет відання.

ВР є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу (частина друга ст. 82 Конституції). Повноваження ВР припиняються у день відкриття першого засідання ВР нового скликання. ПУ може достроково припинити повноваження ВР, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Повноваження ВР не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців терміну повноважень ПУ (ст. 90 Конституції). У разі закінчення терміну повноважень ВР України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (частина четверта ст. 83 Конституції).