- •Поняття конституційного права
- •Кпу як галузь права
- •Кпу в національній правовій системі України
- •Система галузі конституційного права
- •Сучасні проблеми кпу
- •Предмет та методи правового регулювання галузі конституційного права
- •Інститути конституційного права
- •Конституційне право як наука
- •Методи науки конституційного права
- •Конституційно-правові відносини, їх особливість
- •Система і функції науки конституційного права
- •Характером предмета
- •Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •Конституційні норми: поняття, структура, класифікація
- •Поняття і види джерел конституційного права
- •Класифікація конституцій
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •VIII. За формою:
- •Загальна характеристика ку
- •Вища юр.Сила
- •Особливий порядок прийняття, зміни, припинення і відповідно підвищений рівень її стабільності
- •Історія ку
- •Способи прийняття конституцій
- •Порядок внесення змін до ку
- •Правова охорона конституції: поняття, форми
- •Правова охорона ку пу
- •Правова охорона ку вру
- •Правова охорона ку кму
- •Конституційний контроль і нагляд: поняття і співвідношення
- •Функції ку
- •Поняття, форми та проблеми реалізації ку
- •Використання
- •Правова охорона ку судами загальної юрисдикції
- •Поняття, структура державної влади, конституційні засади її здійснення
- •Політичні партії: поняття, роль, функції
- •Поняття і сутність конституційного ладу
- •Основні засади конституційного ладу України
- •Гарантії конституційного ладу
- •Зміст і значення конституційного принципу багатоманітності
- •Конституційні ознаки Української держави
- •Правова природа громадянства України.
- •Визнання і принципи громадянства України
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Правовий статус особи: поняття, види
- •Родовий
- •Основні принципи правового статусу особи
- •Невичерпності
- •Поняття і класифікація прав і свобод людини
- •Громадянські (особисті) права людини
- •Політичні права громадянина
- •Соціальні права людини
- •Економічні та культурні права людини
- •Гарантії прав і свобод людини
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Загальна характеристика референдумів в Україні
- •Системи виборів порівняльно – правовий аспект
- •Виборчі системи в Україні
- •Виборче право: поняття, принципи
- •Виборчий процес, його стадії
- •Конституційний статус і порядок формування вру
- •Представницький мандат: поняття, сутність, види
- •Склад, структура, форми діяльності вру
- •Функції та повноваження вру
- •Правовий статус депутатських фракцій у вру
- •Парламентські процедури, стадії окремих з них
- •1 Читання:
- •2 Читання:
- •3 Читання
- •Правовий статус народного депутата України
- •Комітети вру, їх повноваження
- •Уповноважений вру з прав людини: вимоги, порядок призначення, повноваження
- •Склад, порядок формування і компетенція Рахункової палати в Україні
- •Форми правління: поняття, види
- •Історія інституту президентства в Україні
- •Конституційний статус пу
- •Порядок набуття і припинення повноважень пу
- •Функції та повноваження пу
- •Повноваження Президента стосовно вру та у сфері законодавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері судової влади.
- •Повноваження пу у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- •Повноваження пу з формування органів і призначення посадових осіб.
- •Інші повноваження пу.
- •Правовий статус овв та їх система в Україні
- •Порядок формування та припинення повноважень кму
- •Складення повноважень кму у зв'язку з обранням пу:
- •Відставка кму:
- •Завдання, принципи і правові засади діяльності кму
- •Загальна характеристика компетенції кму
- •Сфера економіки та фінансів
- •Повноваження кму у відносинах з органами виконавчої влади
- •Відносини кму з пу
- •Правотворчі повноваження кму
- •Правовий статус міністра в Україні
- •Міністр України - член кму
- •Правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Міністр як керівник міністерства:
- •Міністр у відносинах з цовв:
- •Правовий статус місцевих овв
- •Судова влада: поняття, ознаки, функції
- •Судова система України
- •Підсистема адміністративних судів в Україні
- •Конституційні засади судочинства
- •Склад, порядок формування, функції та повноваження Вищої ради юстиції
- •Прокуратура: система, функції
- •Повноваження та акти органів прокуратури
- •Правовий статус судді
- •Функції та повноваження ксу
- •Конституційне провадження та акти конституційної юстиції
- •Конституційно-правовий статус арк
- •Поняття, форма, система територіального устрою України
- •Принципи територіального устрою України
- •Органи влади арк, їх правовий статус
- •Поняття, принципи, система місцевого самоврядування
- •Основні системи місцевого самоврядування:
Форми правління: поняття, види
Форма правління – організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення і діяльності, компетенцію і взаємозв’язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни.
Монархія — це форма правління, за якої верховна влада в державі повністю або частково здійснюється однією особою, що належить до правлячої царської династії. Асоціюється з релігією.
Вона характеризується:
Безстроковістю влади монарха.
Спадковим престолонаслідуванням.
Непідпорядкованістю влади монарха будь-яким іншим суб’єктам.
Відомі такі її форми: необмежена (абсолютна) та обмежена.
Необмежені монархії.
єдиним законотворчим центром є глава держави – монарх. Представницький орган відсутній;
відсутня конституція
монарх є також главою виконавчої, судової і законодавчої влади;
органи державної влади складають централізовану ієрархічну систему;
Монарх не несе відповідальності за свої дії
абсолютна монархія опирається на недемократичний політичний режим
Бруней, Катар, Оман, Ватикан.
Обмежені монархії.
а) дуалістична монархія.
діє двопалатний парламент(законодавство).
Монарх - контроль над правлінням. Право вето
Дуалізм полягає в тому, що монарх, як правило, відстоює інтереси феодалів, а парламент є виразником інтересів буржуазії і інших верств населення
В свій час Річ Посполита, Англія, Франція.
б) конституційна монархія.
Влада монарха визначається (обмежується) конституцією
в) парламентарна монархія.
Уряд формується парламентом підзвітний йому
парламент здійснює законодавчу діяльність
Веління монарха набирає юр. сили лише при згоді (контрасигнації) на це відповідного члена правління (міністра).
“Царює, але не править”.
Має право вето на рішення парламенту
У світі нараховується 44. В Європі це Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція; в Азії це, насамперед, Японія.
Розрізняють ще теократичну монархію (монарх має вищу світську і церковну владу), деспотичну (монарх спирається на військо, сакралізація влади монарха, розпорошений бюрократичний апарат)
Республіка - форма державного правління, за якої всі вищі державні органи обираються населенням або формуються загальнонаціональним представницьким органом влади.
Республіка має такі юридичні ознаки:
визнання народу сувереном, носієм верховної влади, що делегує її своїм представникам на чітко визначений термін;
глава держави й усі органи врядування є виборними й змінюваними, а виконавча влада — похідною від представницької установи або від виборців;
Громадяни республіки мають можливість визначально (безпосередньо чи опосередковано) впливати на носіїв влади та на їхні рішення.
У сучасному світі розрізняють такі види республік:
а) президентська республіка
повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президентові
президент обирається населенням шляхом прямих чи непрямих виборів
президент формує уряд, що, як правило, йому підзвітний, ним керує
Президент має право вето
Парламент має право виказати імпічмент президенту
США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак
б) парламентська республіка
принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни
парламент формує повністю відповідальний перед ним уряд та інші вищі органи державної влади.
президент обирається парламентом йому підзвітний і має переважно представницькі функції
Члени уряду є членами парламенту
Акти президента повинні бути підписаними прем’єр-міністром (інститут контрасигнації)
Італія, Греція, ФРН, Чехія
в) змішана (парламентсько-президентська або президентська-парламентська) республіка
Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом
Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд.
Президент має право головувати на засіданнях уряду.
Президент обирається позапарламентським шляхом
Україна, Фінляндія, Франція
Парламент – імпічмент, президент - вето
У певних, визначених у конституціях випадках, президент має право дострокового розпуску парламенту і призначення нових виборів його складу.
