Форми правління: поняття, види

Форма правління – організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення і діяльності, компетенцію і взаємозв’язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни.

Монархія — це форма правління, за якої верховна влада в державі повністю або частково здійснюється однією особою, що належить до правлячої царської династії. Асоціюється з релігією.

Вона характеризується:

1. Безстроковістю влади монарха.

2. Спадковим престолонаслідуванням.

3. Непідпорядкованістю влади монарха будь-яким іншим суб’єктам.

Відомі такі її форми: необмежена (абсолютна) та обмежена.

Необмежені монархії.

• єдиним законотворчим центром є глава держави – монарх. Представницький орган відсутній;

• відсутня конституція

• монарх є також главою виконавчої, судової і законодавчої влади;

• органи державної влади складають централізовану ієрархічну систему;

• Монарх не несе відповідальності за свої дії

• абсолютна монархія опирається на недемократичний політичний режим

• Бруней, Катар, Оман, Ватикан.

Обмежені монархії.

а) дуалістична монархія.

• діє двопалатний парламент(законодавство).

• Монарх - контроль над правлінням. Право вето

• Дуалізм полягає в тому, що монарх, як правило, відстоює інтереси феодалів, а парламент є виразником інтересів буржуазії і інших верств населення

• В свій час Річ Посполита, Англія, Франція.

б) конституційна монархія.

• Влада монарха визначається (обмежується) конституцією

в) парламентарна монархія.

• Уряд формується парламентом підзвітний йому

• парламент здійснює законодавчу діяльність

• Веління монарха набирає юр. сили лише при згоді (контрасигнації) на це відповідного члена правління (міністра).

• “Царює, але не править”.

• Має право вето на рішення парламенту

• У світі нараховується 44. В Європі це Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція; в Азії це, насамперед, Японія.

Розрізняють ще теократичну монархію (монарх має вищу світську і церковну владу), деспотичну (монарх спирається на військо, сакралізація влади монарха, розпорошений бюрократичний апарат)

Республіка - форма державного правління, за якої всі вищі державні органи обираються населенням або формуються загальнонаціональним представницьким органом влади.

Республіка має такі юридичні ознаки:

1. визнання народу сувереном, носієм верховної влади, що делегує її своїм представникам на чітко визначений термін;

2. глава держави й усі органи врядування є виборними й змінюваними, а виконавча влада — похідною від представницької установи або від виборців;

3. Громадяни республіки мають можливість визначально (безпосередньо чи опосередковано) впливати на носіїв влади та на їхні рішення.

У сучасному світі розрізняють такі види республік:

а) президентська республіка

• повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президентові

• президент обирається населенням шляхом прямих чи непрямих виборів

• президент формує уряд, що, як правило, йому підзвітний, ним керує

• Президент має право вето

• Парламент має право виказати імпічмент президенту

• США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак

б) парламентська республіка

• принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни

• парламент формує повністю відповідальний перед ним уряд та інші вищі органи державної влади.

• президент обирається парламентом йому підзвітний і має переважно представницькі функції

• Члени уряду є членами парламенту

• Акти президента повинні бути підписаними прем’єр-міністром (інститут контрасигнації)

• Італія, Греція, ФРН, Чехія

в) змішана (парламентсько-президентська або президентська-парламентська) республіка

• Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом

• Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд.

• Президент має право головувати на засіданнях уряду.

• Президент обирається позапарламентським шляхом

• Україна, Фінляндія, Франція

• Парламент – імпічмент, президент - вето

• У певних, визначених у конституціях випадках, президент має право дострокового розпуску парламенту і призначення нових виборів його складу.