- •Поняття конституційного права
- •Кпу як галузь права
- •Кпу в національній правовій системі України
- •Система галузі конституційного права
- •Сучасні проблеми кпу
- •Предмет та методи правового регулювання галузі конституційного права
- •Інститути конституційного права
- •Конституційне право як наука
- •Методи науки конституційного права
- •Конституційно-правові відносини, їх особливість
- •Система і функції науки конституційного права
- •Характером предмета
- •Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •Конституційні норми: поняття, структура, класифікація
- •Поняття і види джерел конституційного права
- •Класифікація конституцій
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •VIII. За формою:
- •Загальна характеристика ку
- •Вища юр.Сила
- •Особливий порядок прийняття, зміни, припинення і відповідно підвищений рівень її стабільності
- •Історія ку
- •Способи прийняття конституцій
- •Порядок внесення змін до ку
- •Правова охорона конституції: поняття, форми
- •Правова охорона ку пу
- •Правова охорона ку вру
- •Правова охорона ку кму
- •Конституційний контроль і нагляд: поняття і співвідношення
- •Функції ку
- •Поняття, форми та проблеми реалізації ку
- •Використання
- •Правова охорона ку судами загальної юрисдикції
- •Поняття, структура державної влади, конституційні засади її здійснення
- •Політичні партії: поняття, роль, функції
- •Поняття і сутність конституційного ладу
- •Основні засади конституційного ладу України
- •Гарантії конституційного ладу
- •Зміст і значення конституційного принципу багатоманітності
- •Конституційні ознаки Української держави
- •Правова природа громадянства України.
- •Визнання і принципи громадянства України
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Правовий статус особи: поняття, види
- •Родовий
- •Основні принципи правового статусу особи
- •Невичерпності
- •Поняття і класифікація прав і свобод людини
- •Громадянські (особисті) права людини
- •Політичні права громадянина
- •Соціальні права людини
- •Економічні та культурні права людини
- •Гарантії прав і свобод людини
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Загальна характеристика референдумів в Україні
- •Системи виборів порівняльно – правовий аспект
- •Виборчі системи в Україні
- •Виборче право: поняття, принципи
- •Виборчий процес, його стадії
- •Конституційний статус і порядок формування вру
- •Представницький мандат: поняття, сутність, види
- •Склад, структура, форми діяльності вру
- •Функції та повноваження вру
- •Правовий статус депутатських фракцій у вру
- •Парламентські процедури, стадії окремих з них
- •1 Читання:
- •2 Читання:
- •3 Читання
- •Правовий статус народного депутата України
- •Комітети вру, їх повноваження
- •Уповноважений вру з прав людини: вимоги, порядок призначення, повноваження
- •Склад, порядок формування і компетенція Рахункової палати в Україні
- •Форми правління: поняття, види
- •Історія інституту президентства в Україні
- •Конституційний статус пу
- •Порядок набуття і припинення повноважень пу
- •Функції та повноваження пу
- •Повноваження Президента стосовно вру та у сфері законодавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері судової влади.
- •Повноваження пу у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- •Повноваження пу з формування органів і призначення посадових осіб.
- •Інші повноваження пу.
- •Правовий статус овв та їх система в Україні
- •Порядок формування та припинення повноважень кму
- •Складення повноважень кму у зв'язку з обранням пу:
- •Відставка кму:
- •Завдання, принципи і правові засади діяльності кму
- •Загальна характеристика компетенції кму
- •Сфера економіки та фінансів
- •Повноваження кму у відносинах з органами виконавчої влади
- •Відносини кму з пу
- •Правотворчі повноваження кму
- •Правовий статус міністра в Україні
- •Міністр України - член кму
- •Правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Міністр як керівник міністерства:
- •Міністр у відносинах з цовв:
- •Правовий статус місцевих овв
- •Судова влада: поняття, ознаки, функції
- •Судова система України
- •Підсистема адміністративних судів в Україні
- •Конституційні засади судочинства
- •Склад, порядок формування, функції та повноваження Вищої ради юстиції
- •Прокуратура: система, функції
- •Повноваження та акти органів прокуратури
- •Правовий статус судді
- •Функції та повноваження ксу
- •Конституційне провадження та акти конституційної юстиції
- •Конституційно-правовий статус арк
- •Поняття, форма, система територіального устрою України
- •Принципи територіального устрою України
- •Органи влади арк, їх правовий статус
- •Поняття, принципи, система місцевого самоврядування
- •Основні системи місцевого самоврядування:
Поняття, структура державної влади, конституційні засади її здійснення
Державна влада (Рабинович) – влада такої організації домінуючої частини населення, яка забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво нею в інтересах більшості.
Легітимність влади, яка знаходить своє законодавче закріплення у Конституції завдяки волі народу і здійснюється на основі розподілу влад, верховенства права, на основі загальнодержавних програм.
Інститут державної влади скл. з нормативних положень про джерело влади. Положення про характер державної влади, про носія, про структуру державної влади, про систему цих органів і шляхи, форми, методи здійснення державної влади.
Державний орган чи апарат??? - відносно самостійна організаційно та структурно відокремлена частина державного механізму, що скл. з одної особи або групи громадян, утворена відповідно до КУ та ЗУ, наділена державно-владними повноваженнями, правовими та матеріальними ресурсами, необхідними для здійснення функцій держави.
Центрально-сегментна система – за принципом розподілу державної влади.
Моноцефальна – принцип єдності держави.
Монотеократична – єдина ідеологічна концепція.
Властивості державної влади:
Суверенність
Здійснення відповідними органами
Виключне право на нормативне регулювання
Верховенство її рішень в національно-правовій системі.
Будь-яка держава діє через систему органів і установ, які в сукупності утворюють державний механізм. Механізм держави — це система органів і організацій та інших інститутів держави, які становлять її організаційну основу: організаційно-політичну, організаційно-економічну, організаційно-соціальну, організаційно-культурну та ін.
До організаційно-політичної основи держави (політичного механізму) належать органи державної влади, територія держави, Збройні Сили та інші військові формування, державні символи, столиця держави; до організаційно-економічної (економічного механізму) — передусім бюджетна, грошова й банківська системи, державна власність та інші організаційно-економічні важелі діяльності держави; до організаційно-соціальної (соціального механізму) — громадянство, а також державні соціальні системи охорони здоров'я, соціального захисту тощо; до організаційно-культурної (культурного (духовного) механізму) — державна мова, а також державні системи освіти, виховання, науки, культури тощо.
Загальними засадами організації ОДВ є такі:
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову і їх взаємодія;
демократичний порядок формування ОДВ (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);
системність і структурованість;
конституційність, законність в організації й діяльності;
постійний характер діяльності й детермінованість повноважень ОДВ;
урахування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, досягнень національної та світової конституційної думки й практики державного будівництва;
гарантування діяльності ОДВ.
Згідно з Конституцією України в систему ОДВ входять:
глава держави;
орган законодавчої влади;
ОВВ;
органи судової влади;
інші органи держави.
Є ще така структура:
Законодавча
Глава держави
Суб’єкт – народ
Носій влади – державний апарат
Об’єкт – відносини, на які поширюються її владні повноваження
Суб'єкти влади умовно поділяють на первинні й вторинні:
Первинним суб'єктом є народ.
Вторинні суб'єкти носіїв влади — малі групи, представницькі колективи, партії, асоційовані групи, групи партикулярних (приватних, неофіційних) інтересів тощо. Сукупним (колективним) носієм політичної влади є сама політична система суспільства як спосіб організації і розвитку соціальних спільнот і їх стосунків.
Об'єкт політичної влади. Це явища і процеси політичної сфери, на які спрямована дія суб'єктів політики. До об'єктів політичної влади відносять також усі сфери суспільного життя — економічну, духовну, соціальну, науково-технічну тощо, суспільство загалом.
Державна влада — публічно-політичні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус. Ознаки (риси) державної влади:
публічна влада — виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
апаратна влада — концентрується в апараті, системі органів держави і через ці органи здійснюється;
верховна влада — юридичне уособлює загальнообов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
універсальна влада — поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;
суверенна влада — відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав).
легітимна влада — юридичне (конституційне) обгрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою.
легальна влада — узаконена у своїй діяльності.
Державна влада — це система відносин веління-підкорення в соціальному управлінні, в яких поведінка суб'єктів підпорядковується державним велінням, вираженим у правовій формі, з метою досягнення і підтримання певного порядку в суспільстві. В такому розумінні державна влада становить функціональну цілісність. Функціональний підхід до розуміння поняття державної влади слід відрізняти від суб'єктного підходу до розуміння цього поняття, коли «державна влада» розглядається як організація, яка здійснює публічну політичну владу, тобто як апарат влади, як її суб'єкт. Якісні харакеристики: завданням державної влади в Україні є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Для цього державна влада в Україні має здійснюватися як:
1) суверенно і незалежна,
2) демократична,
3) соціальна,
4) правова,
5) в межах унітарної організації держави
6) на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Державну владу загалом реалізує державний апарат. Державний апарат уособлюють ОДВ.
Орган державної влади (інструмент, знаряддя) — структурна складова, елемент державного апарату, уповноважений здійснювати певну функцію державної влади, наділений для цього необхідними матеріальними та правовими засовами. Система ОДВ (державних органів) утворює апарат держави (державний апарат). Первинні ОДВ – безпосередньо обираються – ВРУ, вторинні – призначаються.
Механізм держави = апарат держави + державні підприємства + державні установи + інші державні організації.
Принципи державного апарату:
демократизм;
національна рівноправність;
законність;
суверенність;
поділ влади;
соціальна справедливість;
гуманізм і милосердя;
поєднання переконання і примусу;
гласність, відкритість і врахування громадської думки.
Класифікація ОДВ:
за способом формування: виборні, призначені, комбіновані
за часом функціонування – почтійні, тимчасові
одноособові і колегіальні
Залежно від місця в системі органів держави: загальної та спеціальної компетенції
За територіальною однакою: загальнодержавні, місцеві
