Конституційний статус пу

Лекція

ПУ: Був главою виконавчої влади, такий статус за Конституцією УРСР та згаданими законами, такий статус зберігався і в конституційному договорі. Виключили згодом з його статусу положення про главу виконавчої влади, але повноваження за ним збереглися, ті повноваження, що характеризували як главу (формування всіх ОВВ).

На сьогодні до якої гілки? Якщо він орган державної влади – то треба його вписати в якусь гілку.

Дискусії. П – окремий інститут влади. Може виділити його четвертою гілкою? Адже в деяких країнах 5-7 гілок влади. Не можна, втім, сказати, що він – глава виконавчої влади. Вважаємо, що він орган державної влади, який посідає відокремлене місце в національній правовій системі.

Тодика

ПУ – своєрідний арбітр між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Глава держави забезпечує функціонування державних структур у режимі консенсусу і злагоди, спрямовує зусилля різних гілок влади на розв'язання актуальних проблем країни=)

Саме в такому аспекті закріплені, зокрема, повноваження ПУ, який згідно з КУ (ст. 102) є не тільки главою держави і виступає від її імені, а й гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, додержання КУ, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Конституція виходить з того, що Президент формально не належить до виконавчої гілки державної влади. З іншого боку, повноваження ПУ сформульовані в Конституції таким чином, що це вимагає від нього бути політично відповідальним за діяльність державної виконавчої влади в країні, адже йому за Конституцією підпорядковується вся виконавча вертикаль.

Висновок Тодики: ПУ займає особливе місце в системі ОДВ і не належить виключно до жодної з гілок державної влади.

Кравченко

ПУ посідає окреме місце в системі ОДВ.

Проте зміну конституційного статусу ПУ не можна розглядати як його відлучення від виконавчої влади, обмеження його ролі в організації та функціонуванні системи ОВВ. Водночас формальне виведення ПУ з виконавчої гілки влади, його конституювання як «глави держави» не означає також і створення нової - четвертої, «представницької» - за Б. Констаном, гілки влади, яка стояла б над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади

Висновок, як і в Тодики, але менш пафосно: особливе місце в системі ОДВ: він не входить безпосередньо до жодної з гілок влади, гарантує єдність державної влади в умовах її поділу, погоджене функціонування та взаємодію ОДВ, що забезпечується наявністю в нього досить широких повноважень як у сфері виконавчої, так і стосовно законодавчої та судової гілок влади.

Погорілко

За іншим підходом ПУ належить до системи контрольно-наглядової влади поряд із прокуратурою, омбудсманом, Рахунковою палатою.

Прези­дент виведений із концепту «тріади влади», це самостійний вид вла­ди. Таку владу можна умовно йменувати арбітражною, резервною. Сутність природи влади Президента полягає в тому, що у разі кризи він бере на себе відповідальність і вживає всіх необхідних правових заходів на підставі ст. 102 Конституції, спираючись на інституційну основу — ухвалення рішень на засіданні Ради національної безпеки і оборони (ст. 107).

Арбітражна - забезпечує правонаступність і належне функціонування публічних інститутів. ПУ володіє високим ступенем легітимності, оскільки обирається народом шляхом загальних і прямих виборів. У цьому аспекті може виникати небезпека застосування референдарних процедур в обхід парламентських процедур прийняття суспільно важливих рішень.

Резервна влада – ПУ покликаний доповнювати діяльність парламенту та уряду у разі, якщо вони неефективно або неналежним чином здійснюють свої повноваження.